je_suis_la_vie: (Свічка)
[personal profile] je_suis_la_vie
Замість епіграфа.

"Святкуючи" цю "пабєду", ригонали з комуняками січуть себе своїми ж вухами собі по сраці. Але що їм до того, що люди скажуть, їм на голову цебер кінської сечі вилий вони захоплено вигукнуть: "Ах, єлєй животворящій!"


Сьогодні переглянув чудовий виступ. Настільки потужний у своїй правдивості, чесності, щирості та відвертості, що аж мурашки тілом побігли.
Маю честь запропонувати й вам:

http://www.youtube.com/watch?v=d3CVOXwPVC0

(Для довідки: 6 лист. 2013 - Верховна Рада розглядає проект про пільги матерям загиблих воїнів-афганців. Фракція ПР майже у повному складі була відсутня...)

Добре Мирний розпочав: з питання, хто в армії з них служив? Ніхто. З мого району до Афганістану забирали лише селюків колхозних. Навіть сина нікчемного секретаря не забирали: знаходили для такого щось тепліше. Та що там секретар, обліковниця місцевого колхозу прилаштувала свого синка так, що його в армію взагалі не брали - здорового, вгодованого хряка. Це 1990 рік. Навіть його старший на 4 роки брат відбував армію... в Києві, в якомусь елітному гарнізоні, возив на "Волзі" генерала. Це коли війна в Афганістані була у розпалі. Він міг би й взагалі до тої армії не потрапити, але неприємність спіткала парубка: в сусідному селі з такими ж йолопами як сам, відбили одному хлопцеві нирки. Хлопець інвалід, нападникам судимості, а цього мамця до армії "заховала", а наша совєцкая армія, як відомо, все списувала. Принагідно згадаймо те кіно "Морпіхи" ("Jarhead"). Там армія викинула військового зі своїх лав, щойно дізналася про його кримінальне минуле. Є з чим порівнювати еге ж?

Але це так собі - приказка. Казочка йтиме далі. Просто пан Олександр мене надихнув. Як надихнув іще один товариш, який загострив мою увагу, на тому, що давно вже хотів було дослідити...

Перш ніж почати казочку, додам ще одну приказочку. Похвально, звісно, комуняки вліпили погруддя товаріщю Сталіну в Запоріжжі, квіточки покладають вєлікай паб'єдє, асвабаждєнію Харкова (де обісралися навіть гірше, ніж в Криму, настільки обісралися, що навіть комуняки на хвилі побєдобєсія, яке почалося за Брєжнєва не посміли надати Харкову звання міста-героя. Всім дали - Севастополю, Києву... А Харкову - ні. Бо обсирон у Севастополі та Корчі - це прсото дитяча несподіванка у порівнянні з Харківським обсироном по самі вуха), асвабаждєнію Києва, - України, зрештою.
Комуняки, а ви своїх синів посилали служити нарівні з усіма, як посилав коханий вами товаріщь Сталін? У товаріщя Сталіна було два сини - Яків та Василь. Василь був винищувачем, виконав 26 бойових вильотів, та збив двох німців. Ну не густо, але для офіціозу досить. Яків, капітан, командував гарматною батареєєю. Був убитий у Заксенхаузені, у тому самому, де перебував Бандера. Існує легенда, що його хотіли обміняти на генерала Паулюса. На що ваш ідол відповів: "Ми не обмінюємо солдатів на генералів". До того ж, потрапляння в полон, не важливо за яких обставин, вважалося зрадою. Ось такий ваш, комуняки, ідол.

Ну добре. Це все риторичні питання, комуняки однак не зможуть відповісти.

Перейдімо до казочки.

І.

Отже, спершу згадаємо мої старенькії цікаві досліди.

А потім точно так розгляньмо біографію товаріщя Грача. Як там "псєвдоісторік" Суворов вчить: брати лише відкриті джерела (ну приміром ось, чом би й ні?) та аналізувати їх. Поґуґліть самі, коли не вірите.

Родился 1 января 1948 года в селе Бродецкое Комсомольского района Винницкой области.

Тобто 1 Січня 1948 хлоп народився. Це був четвер, якщо UNIX-ва команда "cal" не бреше. За найпростішими арифметичними підрахунками (в тій же команді "cal") у 16 років і 7 місяців вступив до ПТУ №5, де вивчився на столяра.

С 1964 по 1966 учился в Житомирском ПТУ №5.

Себто хлоп'я закінчило звичайну восьмирічку і далі пішло до ПТУ, де вчилося, скажімо, з вересня 1964, до, скажімо, коли видають дипломи, липня 1966. Припускаю, що одночасно здобував там і середню освіту. В нашому СПТУ вже було трохи інакше: річне навчання та трирічне. На річне йшли як випускники після восьмого класу, так і після армії, або "десятикласники", чи просто ті, хто з тих чи інших причин мав перенавчатися. Тобто з вересня 1964, по липень 1966 Грач навчався. Я навчався три роки з вересня 1987, і коли я закінчив своє СПТУ, то вийшов звідти у липні 1990-го з дипломом тракториста-машиніста широкого профілю (танкіста) плюс повна шкільна освіта в 10 класів. Себто хлопаку на цю мить виповнилося 18 років і 6 місяців.

08.1966-07.1967 - Столяр Житомирского педагогического института.

Типово: хлопак догуляв ліню "відпустку" після закінчення ПТУ і пішов працювати столяром до педінституту, де й пропрацював без місяця рік, і на ту мить йому вже виповнилося 19 років і 6 місяців.

11.1967-11.1969 - Служба в СА.

Тут з'являється перша незрозуміла "дірочка". Де він був з липня до листопада 1967-го року? Це десь місяців зо три, якщо чітко брати без зазубрин, а з зазубринами - то може й більше, може й менше... Хіба байдики бив? Компєтєнтниє органи йому б не дали лайдакувати (коли мене загрібали, то я отримав повістку, наступного дня звільнився, і за два дні мене загребли). А потім чітко з листопада 1967 по листопад 1969 наш герой відбуває свій армійський термін. Якщо Ґуґл не бреше, служив у Севастополі. Виходить на листопад 1969 йому мало бути 21 рік і 10 місяців.

12.1969-04.1970 - Секретарь комсомольской организации ДПТУ №6 (г. Днепропетровск).

Хо-хо-о, починаються цікавинки! Наш хлоп з середньою освітою плюс столярство у віці 21-го року і 11 місяців, відразу ж після приходу з армії, стає секретарем комсомольської організації в ДПТУ №6. При чому забирали його з Житомира, а тут раптом опиняється у славному місті Кодак (або Січеслав, кому як більше подобається). Комунякам подобаєтсья Дніпропетровськ. Чомусь знову спала на думку та "дірка", згадана вище: чи не через неї він не повернувся до Житомира?

05.1970-06.1970 - Секретарь комитета комсомола ДПТУ №6 (г. Керчь).

Не минає й року, як нашого хлопака (досі 10 класів плюс столяр) у віці 22 років 4 місяців несе далі, ближче до моря, до славного міста (повного та безумовного обсирону в 1942-му) Корч. Дивно: дуже ж він любить всякі ДПТУ з номером №6

06.1970-04.1972 - Инструктор идеологического отдела Керченского горкома ЛКСМУ.

Вах! Від такої карколомної кар'єри вже навіть у мене в голові потьмарилося. Всього лише ОДИН місяць роботи в ДПТУ №6 у місті Корч, і у віці 22 років і 5 місяців - він уже існтруктор ідеологічного відділку в міському Великою Лопатою Копай Собі Могилу України. Дуже нагадує мені іншого пацієнта... з такою ж карколомною та буремною біографією...

04.1972-11.1974 - Секретарь комсомольской организации рыбопромышленного ПО «Керчьрыбпром».

У 24 роки і 3 місяці йде працювати секретарем козломольської організації в Керчрибопром. Гадаю того ж року у вересні, у віці 24 і 7 місяців він вступає заочно до Кубанського держуніверситету на юриста. "Вам падучицца надо, таваріщ", вирішили старші пацани, що ми й бачимо з тези нижче...

В 1979 году заочно окончил Кубанский государственный университет, юридический факультет, юрист. В 1985 году - Высшую Партийную Школу при ЦК КПУ, политолог.

11.1974-03.1980 - Председатель профкома рыбопромышленного ПО «Керчьрыбпром».

Це ж видно, 2.5 роки попрацював секретарем у Керчрибопром, а потім його переназначили у листопаді 1974 Головою... І водночас заочно вчився в Кубанському... Хвацький парубок! Добряче, видно, стаханив на ниві стукачєства!

03.1980-01.1984 - Инструктор, заместитель заведующего отделом, заведующий сектором Крымского обкома КПУ.

Пацана несе дедалі вище. В 32 роки і 2 місяці він вже аж цілий інструктор! І, видно, має цілий гурт стукачів, і він їх навчає де і як і з ким бароцца! Це ж він ще й партійну школу не закінчив.

01.1984-12.1988 - Заведующий отделом пропаганды и агитации Крымского обкома КПУ.

Ось, ще й партійну школі не закінчив, а вже перевели головою відділу пропаганди. Він у нас професійний провокатор і пропагандон.

12.1988-10.1990 - Секретарь Крымского обкома КПУ.

Тут він вже повністю сформований краснозадий, і його заносить у 40 років на секретарі. Добре працював хлопчина, стучал і сігналізіровал по-стахановскі...

10.1990-04.1991 - 2-й секретарь Крымского обкома КПУ.

...і награда нашла хєроя - 2-й секретар, звідки логічно, навіть недочитуючи далі, випливає, що це лише формальна посада,

04.1991-05.1991 - 1-й секретарь Крымского обкома КПУ.
05.1991-12.1991 - 1-й секретарь Крымского республиканского комитета КПУ.


...тому що він, навіть не чіпляючись за жодну скалочку, гладенько вилітає на верхівку харчової піраміди.

С 05.1992 - Председатель Союза коммунистов Крыма.
С 09.1993 - 1-й секретарь Крымского республиканского комитета КПУ, член Президиума ЦК КПУ.


Тут, якщо вірити Ґуґлові, він "в подпольє" через гоніння комуняцьої партії, а в подпольє живуть лише щурі...

Далі можете самі поґуґлити й почитати, там цікаво. Тепер дядько Грач, розрулює в Криму земельні питання, займається бізнесом так би мовити. Ох буржуй!

В ходе кампании по выборам депутатов Верховного Совета АРК в марте 2002 года Грач - фигурант одного из самых громких избирательных скандалов. Он был лишен местным избиркомом регистрации в качестве кандидата по причине неправильного заполнения декларации об имуществе. Это событие вызвало широкий резонанс как в Украине, так и в России. Леонида Грача снимают с дистанции.

Це класика!!!

Синок Грача, Льоша, має нічний клуб "Клуб 86". Там влаштовують всякі оргії. Ось такі борцуни за щастіє всєх трудящіхся. Ще Грач очолюює Союз политических партий и общественных организаций Украины "Интернациональная Россия". Скоріше б та росія зникла з лиця землі, щоб і слово це зникло. Затрахали вже нею, махають нею як сцяною ганчіркою.

А якщо який дослідник візьме дослідити біографію Симоненка, то взагалі знайде дуже багато цікавих дірок. Ще, кажуть, Пєтруня має дуже прибутковий бізнес - ВІП борделі. Ах, Пєтруня, шутнік. Ах шалунішка... А ще Пєтя має достойних послідовниць:

Бачите, що з гарненькими дівчатками робить комунізм? Не ходіть, дівчатка, в комунізм гуляти, там пєтруні-шалунішки... не випустять з "хати"..


ІІ.



Як я вже казав, з мого району забирали пацанів до Афганістану з низів. Лише сина одного єдиного голови колхозу із сусіднього села забрали туди, але що там була за історія мені не відомо. Може голова провинився перед партійним начальством, а може був якийсь тру сталініст, а може просто не встиг підметушитися і помилка вийшла. Дідько його зна. Одначе, дядькові пощастило: син повернувся.

Коли пам'ять мені не зраджує навіть за совєцькими законами єдиного сина не могли забирати у гарячі точки, але цього хлопця, про якого піде далі мова забрали. На картинці виокремив червоною цяткою.
Хто не знає де лежить ця плита? Коло Києво-Печерської Лаври стоїть пам'ятник загиблим афганцям, навколо пам'ятника лежать плити з іменами. На плиті з Харківської області знайдете й це ім'я. Сергій Мотика - з мого містечка.

Коли його привезли матері у цинку, вона довго не могла повірити. І не вірила. Ходила ніби тінь. А потім поїхала до циганок до сусідньої Мерефи. Циганок ви ж знаєте, вони ніколи правду не скажуть. Я вже колись про циганок писав. Це брехухи без нічого святого. Брехати - їхній фах. Але жінка була готова повірити навіть їм, а ті були готові сказати все, що нещасна мати хотіла почути. І вони їй сказали саме те, що вона хотіла почути. То не твого сина привезли, твій син поранений лежить далеко у шпиталі. Але якщо ти цілий рік із дня у день рівно о сьомій ранку кластимеш живі квіти на ту могилу, твій син повернеться до тебе живим.

Я не знаю, чи це правда, чи ні. Я просто чув як про це розповідали жінки одна одній. Як цілий рік та Мати ходила до цвинтаря і покладала квіти о сьомій ранку на ту могилу, де нібито було поховано її сина.
Одного дня вона проспала, перелякані люди вискакували з будинків дивитися, що то таке реве не своїм голосом і біжить вулицею до цвинтаря. Це бігла Сергіїва мати в чому спала, боса, в нічнушці. Бігла з букетиком живих квітів до могили. Але вона запізнилася.
Потім вона тихо жила собі далі. Змирилася чи ні, але син не повернувся. В тій же хаті, коло тієї площі, яку пізніше перейменували в "Площу Сергія Мотики", поставили бетонну плиту, до неї припасували бронзову дошку. Туди кладуть квіти молодята.

А посеред Нової Водолаги досі бовваніє головний підарас революції....
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

je_suis_la_vie: (Default)
je_suis_la_vie

April 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16 171819202122
23242526272829
30      

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated May. 24th, 2017 02:13 am
Powered by Dreamwidth Studios