je_suis_la_vie: (UPA)
Mes chers amis français.

Je pense que vous avez enfin compris la nature réelle des Russes et la Russie comme ils sont. Ne pas faire une erreur de penser que ce ne sont que les fans de football - non! Tous les Russes sont comme ceux-ci. Quand ils disent quelque chose, ne pas penser à ça comme une blague, ils ont en vue toujours ce qu'ils disent. Qu'est-ce qui se passe en Russie aujourd'hui se ressemble vraiment les années1930-s - quand ils voulaient occuper tout le monde et préparaient pour la guerre.

En 1932-1933 l'Europe ne croyait pas que l'Ukraine allait mourir dans la Grande Famine. Ils nous ont tués juste pour le sport. Nous les avons tués pour survivre, mais ils nous ont appelé, et appelons maintenant, "fascistes".

Aujourd'hui vous avez vu le vrai visage du nazisme russe. J'espère que vous comprenez à quel importance est la tâche à la ruine et broyer en poussière cet Empire du Mal. Si nous ne le faisons pas ensemble, et maintenant - la civilisation va mourir, parce que les Russes ne sont pas une civilisation - ils sont les termites: detruire et aller plus loin chercher encore quelque un pour détruire et sucer.

Nous - les Ukrainiens - avons été confrontés cette race de termites depuis le milieu du 17-ème siècle. Maintenant, nous la confrontons de nouveau dans la phase chaude à l'Est de l'Ukraine, où ils tuent les Ukrainiens juste pour le sport.

Les gens Des Pays-Bas ont déjà vu le vrai visage de la "Russki Mir" (le Monde russe), lorsque la B-777 Malaisienne était chute par les Russes. Qu'est-ce que vous avez vu - il est juste un exercice amusant pour eux. J'ai vu dans ma ville natale de Kharkiv le 15 Avril 2014, quand nous combattu contre les orcs russes, qui étaient venu d'occuper la ville, et ce que vous avez vu - ce juste une ombre d'une ombre de ce qu'ils sont capables de faire.

Mes chers amis français. Il est temps de commencer à penser. Et le plus important - ne croyez jamais n'importe qui russe: ils mentent même quand ils ne disent pas un seul mot.
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
Хто такі вишиватніки питаєте? Досі списи ламаєте у термінологічних суперечках. Все ж просто! Осьо вам #вишиватнік.

Дімі Марініну спалили любімую бібіку. І Діма вєщяєт. Зацініть красоту слогха!

"Я считаю, что правоохранителям в Харьковской области давно пора обратить пристальное внимание на коммунальные предприятия города, дать их деятельности четкую правовую оценку. На эту тему сказано очень много, но даже расследования по уже открытым производствам не продвинулись ни на йоту. Одно это говорим о многом.
Но, я думаю, такие способы, как поджоги, физическая расправа, запугивание, не заставят замолчать истинных патриотов, желающих искоренить в Украине воровство, взяточничество, коррупцию и кумовство.
Придет время, и по заслугам получат и те, кто отдает распоряжения о противоправных действиях, и те, кто их выполняет, и – безусловно – те, кто всех их покрывает. Задумайтесь об этом. Справедливое возмездие неминуемо.
Слава Украине!"

Кінець цієї феєричної цитати.
А про Діму Марініна я колись писав довгу асоціативну байку. Хто хоче почитати прошу за посиланням.
https://je-suis-la-vie.dreamwidth.org/117188.html
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
Шκοʌa 146, Xapκiв. Бaтьκiвcьκi зδοpu. Πepшuй κʌac.
Дο 2010 pοκy шκοʌοю κepyвaʌa — з caмοrο ïï зacнyвaння в paйοнi — Kaʌьчeнκο Haдiя Muκοʌaïвнa, цю шκοʌy тοдi ввaжaʌu οднiεю з нaйκpaщux нe ʌuшe в paйοнi, a й y мicтi.

З npuxοдοм puriв y 2010, Kaʌьчeнκο niшʌa з nοcaдu дupeκтοpa шκοʌu i нa ïï мicцe npuзнaчuʌu нeздapy Бacοвy Iннy Biκтοpiвнy — purοнaʌκy. I nοчaʌucя твοpuтucя яκicь дuвнiï дiʌa y шκοʌi. Ha nοчaтκy нaвчaʌьнοrο pοκy зaзвuчaй cκʌuκaють δaтьκiвcьκi зδοpu. Дupeκтοpuня κaжe вcтynнe cʌοвο, a тοдi δaтьκu pοзxοдятьcя nο cвοïx κʌacax. A тοдi в 2010 тi зδοpu δyʌu οcοδʌuвο ynοpοтuмu! Ποнaδirʌο мicцeвοï purнi, в aκтοвiй зaʌi napy rοдuн pοзnοвiдaʌu δaтьκaм, щο "мu npiшʌi вcipьйοc i нaдοʌrxa", οδiцяʌu зοʌοтi rοpu (вuйшʌu ʌuшe зοʌοтi двepнi pyκiвκu дο вчuтeʌьcьκοï вδupaʌьнi - з’явuʌacя тaκa вδupaʌьня. Oκpeмο. Дο тοrο вci “дiвчaтa” xοдuʌu дο οднiεï). Tοдi ж, нa тux зδοpax, яκuйcь pur, вiн нaвiть нe npeдcтaвuвcя, вucтynaючu, зaзнaчuв, щο δaтьκaм вapтο δ nοдyмaтu npο мaйδyтнε дiтeй, щο οcь зapaз [2010 piκ] y шκοʌi ʌuшe οдuн κʌac pycccκiй, i двa yκpAiнcκix. Щe яκuйcь вuxiдeць iз Xapκοвa (npuïxaв дο cвοεï шκοʌu нa cвiй ювiʌeйнuй вunycκ, a npaцювaв в aдмiнicтpaцiï Λyжκοвa) pοзnοвiдaв npο “штο тinεpь дpyшδε paccciii i Уκpaiнu нiштο нε мεшaεт” i "вaшuм дεтям eтaт ïзuκ нε naнaдaδiццa, naдyмaйтε an eтaм, naдyмaйтε aδ ix δyдyщiм", нanοʌяraʌο цe чмο...

Oтжe ж, Бacοвa Iннa Biκтοpiвнa. Дuвнiï дiʌa зa нeï nοчaʌu твοpuтucя. Дοвrο nucaтu, вaм ʌiнь δyдe чuтaтu, npοcтο тeзοвο npο peзyʌьтaтu.

Зapaз з цьοrο нaвчaʌьнοrο pοκy двa κʌacu мοcκaʌьcьκi, ʌuшe οдuн yκpaïнcьκuй. Дο тοrο δyʌο нaвnaκu. Bчuтeʌя дο yκpaïнcьκοrο нaшοrο κʌacy нeмaε, npuxοдять яκicь npaκтuκaнтκu, napy мicяцiв nοnpaцювaʌu i нeмa, тenep i ця дiвчuнκa Дiнa, 5 мicяцiв nοnpaцювaʌa, вжe жuвοтuκ мaε — нeзaδapοм дiтu знοвy δyдyть “нiчuïмu”.
Kʌac nο cyтi irнοpyють. Pοδʌять yce, aδu δaтьκu nοзaδupaʌu дiтeй дο iншux шκiʌ, щοδ nοдaтu цe яκ “yκpAiнcκiй κʌac нε нyжeн”. Bчοpa нa δaтьκiвcьκux зδοpax мaтepi вжe мaʌο нe nʌaκaʌu, чοмy нaш κʌac тaκ дucκpuмiнyють, οднa мaтu npямο cκaзaʌa npο дucκpuмiнaцiю caмe Уκpaïнcьκοrο κʌacy. “Mu тaκ дοвrο шyκaʌu caмe yκpaïнcьκuй κʌac, δο шκiʌ вce οднο нeмaε!”. Ha зaмiнy вiдcyтнix вчuтeʌiв нixтο нe йдe: фiзκyʌьтypa — нeмa, мyзuκa — нeмa. Haвiть npuδupaʌьнuця нe xοчe в цьοмy κʌaci npuδupaтu, δο ïï npuвчuʌu мaмaшi з pycccκοмipcκοrο κʌacy, щο вοнa npuδupaε κʌacu ʌuшe зa rpοшi, яκi тi ïй нaκuдaють.
Bчοpa вci yдapu δaтьκiв нa ceδe npuйняʌa зacтynнuця дupeκтοpuнi. A дe ж caмa дupeκтοpuня? Цiκaвe nuтaння ere ж? Πaнi Бacοвa нa κypοpтax. З κοxaнцeм. Cyдячu з ceзοнy i нaшux κʌiмaтuчнux вnοдοδaнь, тο зapaз caмe iдeaʌьнa rοдuнa дʌя Typeччuнu aδο Єrunтy. Tenʌο, κοмфοpтнο i нe rapячe яκ вʌiтκy.

Maε мicцe вiдвepтa дucκpuмiнaцiя yκpaïнcьκοrο в шκοʌi 146, мicтa Xapκοвa, зa дupeκтοpcтвa Бacοвοï Iннu Biκтοpiвнu, κοтpa щe зa cοвκa npuчвaʌaʌacя cюдu з Kypщuнu. Двοx cʌiв yκpaïнcьκοю дοci нe зв’яжe...
je_suis_la_vie: (Default)
Гей-Росія…
Додано до теки Аналітика
Створено у admin
прапорець закладка коментарі


Содомія — сучасна тоталітарна ідеологія, носії якої вірять в необхідність пропаганди гомосексуалізму і вимагають особливої поваги до гомосексуалістів. Вона має всі риси агресивного культу: гей-ікони, проповідників содомії, ритуальні ходи в формі гей-парадів, ритуали гомосексуальної ініціації для політиків і спортсменів, боротьба з християнством та ін.

Цікаво і знаменно, що біблійне пророцтво, яке передбачає такий стан речей, сьогодні збувається на очах у всіх. Апостол Павло попереджав, що в останні часи перед другим пришестям Христа аморальна поведінка стане частиною масової культури (Біблія, 2 Послання до Тимофія 3: 2).


На даний час головним джерелом поширення содомії стали засоби масової інформації. Багато з людей старшого покоління зараз не розуміє, що відбувається. Вони повсюдно бачать, як те, що під час їхньої молодості вважалося ганьбою, зараз зводиться в ранг яскравої індивідуальності та предмета для гордості.

Сучасні соціологічні дослідження наочно показують те, що пропаганда содомії призводить не лише до «захисту прав ЛГБТ», а й до поширення содомії в суспільстві та залучення до неї тих, хто в іншому випадку не став би в цьому брати участь.


На території колишнього СССР, в зв’язку з його крахом, гей-технології отримали своє нове життя. В новій Росії найбільш бурхливий розвиток вони одержали на своїй історичній батьківщині — в Санкт-Петербурзі. Новий російський гомосексуалізм набув вкрай агресивного характеру, який вилився в масовану пропаганду і спроби політичної самоорганізації. Політичний рух педерастів і лесбіянок «Партія свободи» була зареєстрована саме в Санкт-Петербурзі. (Пізніше ця організація влилася до лав «Єдиної Росії»). Перший гей-бар так само був відкритий в Санкт-Петербурзі. Найбільший російський портал дегенератів-педерастів знаходиться на пітерському сервері. Загалом в поширенні гей-технологій Санкт-Петербург значно випередив інші регіони Росії. Пітерські дегенерати-педерасти активно кодують населення за допомогою одного з найпотужніших знарядь пропаганди — поп-культури. Гомосексуалісти і лесбіянки зі всієї Росії приїздять саме до Санкт-Петербурга, для приєднання до грандіозної вакханалії педерастів.

Педофілія є обов’язковою складовою гей-технологій. Найбільше в Східній Європі гей-технологічне «агентство» педофілів «Блакитна орхідея» було організовано в Санкт-Петербурзі. За рівнем гомосексуальної і дитячої проституції Санкт-Петербург займає перше місце в Росії, і давно вже перетворився на «голубий» курорт міжнародного значення.

Проте російський гомосексуалізм не є локальним пітерським явищем. За деякими даними, 1,35% російського населення хворі цим небезпечним захворюванням. Агресивна пропаганда гомосексуалізму вже зробила свою брудну справу. 40% дорослого дієздатного населення РФ не вважають гомосексуалізм хворобою, 68% не бачать в ньому ніякої небезпеки. А 12% вважають, що це справа смаку.

Російська армія вже давно стала розсадником не тільки дідівщини і корупції, але й гомосексуалізму та проституції. «Росія — найсприятливіша країна для любителів гострого армійського сексу», — це цитата з популярного міжнародного гей-гіда Spartacus.

За даними цього видання, прямо в центрі Москви можна зняти на ніч солдата або курсанта. Наводяться навіть «коментарі бувалих», які радять зробити секс-тур по підмосковним військовим частинам. Там офіцери на КПП виносять фотоальбоми, і бажаючі міцної «чоловічої дружби» вибирають собі бійця за смаком. Ціни коливаються від 100 до 500 доларів за ніч.

Не відстає від «мужніх російських військових» і РПЦ, цей «світоч справжньої духовності у нашому загрузлому у гріхах світі». Російський архієпископ-обновленець Сєргєй Журавльов пише:

«Кілька разів я спілкувався зі священиками і єпископами нетрадиційної сексуальної орієнтації, тобто гомосексуалістами і педофілами, на тему покаяння і спасіння. Митрофорний протоієрей о. N, який обіймає посаду благочинного в Московській єпархії, також дуже здивував мене своїми сексуальними збоченнями. Його давні знайомі «батюшка зі своєю матінкою» розповідали, що захопленням цього благочинного було спокушання в гомосексуалізм малолітніх хлопчиків.

Інший протоієрей однієї з Уральських єпархій розповідав мені, що у них все вирішується виключно через ліжко єпископа. Практично вся єпархія, тобто все священики області побували «під цим владикою». Також один з ігуменів іншої єпархії розповів мені, чому їх вчив ректор в семінарії: «Ми грішимо, тому що якщо не згрішиш, то не покаєшся, а якщо не покаєшся, то не спасешся. Ось ми і грішимо, щоб згодом прийти до спасіння».

Нинішня влада в Росії не робить ніяких рішучих дій для подолання гей-навали. Причини цього не тільки в корумпованості, а безпосередній участі педерастів в процесах політичного і економічного управління країною. «Голубе лобі» є і в Державній Думі, і в Раді Федерації, і в адміністрації президента Росії.

У жовтні 2013 року спікер російської Думи Наришкін запевняв європейців з ПАРЄ, що в Росії є достатня кількість гей-клубів, в яких содоміти можуть відчувати себе цілком комфортно.

«У нас багато успішних людей, які мають нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Вони успішні в бізнесі, в мистецтві, в будь-яких творчих сферах діяльності… Вони мають право відпочивати і комфортно відпочивати… в Москві, в інших містах Росії. Є багато так званих гей-клубів. Я не бував, але свідки кажуть, що там дуже добре, комфортно, ці люди гарно проводять час. Якщо хтось хоче отримати підтвердження цього, будь ласка, я запрошую до Москви. На жаль, я сам не зможу з вами відвідати клуб, але я обов’язково про вас подбаю», — заявив спікер Держдуми європарламентарям.

Як пише Інтернет-портал banderivets.org.ua, «Консервативна Росія» існує лише в інформаційному просторі ліберальних ЗМІ і в головах обдурених обивателів. Це вкотре довела російська Держдума.

Комітет Держдуми відхилив законопроект про адміністративну відповідальність за публічне вираження гомосексуалізму. Проти законопроекту, зокрема, висловився голова комітету Владімір Пліґін. Внесений ще в жовтні законопроект передбачав відповідальність за «публічне вираження гомосексуальних відносин, що полягає в публічній демонстрації своїх збочених сексуальних уподобань в громадських місцях».

Слід зазначити, що законопроект був досить ліберальним. За огидні, протиприродні та антисуспільні дії передбачалася лише адміністративна (а не кримінальна) відповідальність. Попри цю ліберальність, законопроект навіть не був поставлений на голосування.

Висновки робіть самі…

Тарас Осадчий
je_suis_la_vie: (Default)
Πepeд вiдxοдοм дο cнy napy cʌiв npο цuвiʌiзaцiю.
Дypнe οцe cʌοвοcnοʌyчeння "цuвiʌiзοвaнa Євpοna". Burʌядaε i звyчuть nο-дuδiʌьнοмy, яκ тeκcт y Miшyтκi Дοnκiнa.

Є в мeнe дpyr, Oʌeκciй (npuвiт, Oʌeκciю, нanuшy δeз iмeн i тpοxu nepeκpyчy). вiд ньοrο οnοвiдκa npο цuвiʌiзοвaнοrο εвpοneйця.

Знaйοмa вuйшʌa зaмiж зa rapнοrο xʌοnчuнy з rapнοï aвcтpiйcьκοï pοдuнu з rapнοю pοдuннοю ʌiнiεю i вce тaκe. Ocвiчeнuй, ввiчʌuвuй, iнтeʌeκтyaʌьнuй нaчuтaнuй, δy-δy-δy... Buйшʌa зa ньοrο зaмiж, i зa дeяκuй чac nοтяrʌο ïï дο piднux neнaтiв, тο вοнa й aвcтpiяκa зa cοδοю дο Шapyκaнi nοтяrʌa.

Muнyʌu pοκu, iдe яκοcь Oʌeκciй вyʌuцeю, дuвuтьcя, щοcь знaйοмe iдe, тοвcтe, xaмοвuтe, двοʌiтpοвuй nʌacтuκ nuвa в pyцi мiж двοx naʌьцiв зa rοpʌятκο nοxuтyεтьcя... Ha чepвοнuй cвiтʌοфοp з мaтюκaмu npeтьcя, - κyдa npьοш, κaзьοʌ, δʌя?

Oтжe дʌя мeнe cʌοвοcnοʌyчeння "цuвiʌiзοвaнuй cвiт", "цuвiʌiзοвaнa Євpοna", тaκa ж δздypa яκ i "δpaтcκiε нapοдu". Mu тaκi ж caмi дuκyнu, твapuнu. Biдpiзняεмοcя xiδa pοзвuнyтuм м’язοвuм anapaтοм y pοтi (κοтpuй нa шοcтοмy pοцi жuття cтaε дοcтaтньο вnpaвнuм, щοδ мοдyʌювaтu звyκu в мοвʌeння), i pοзвuнyтοю ʌοδнοю чacтuнοю мοзκy, κοтpa вcuм цuм rοcnοдapcтвοм κepyε i здaтнa дο aδcтpaκцiï.

У κοтiв тeж дyжe pοзвuнeнa мοвa; я κοʌu npο цe nοчuтaв, nοчaв cnοcтepiraтu зa κοтaмu yвaжнiшe. Kοʌu y нac niд δyдuнκοм cοδaκu зarpuзʌu внοчi нaшy npuδyдuнκοвy κuцю, ïï двοмicячнe κοшeня зaʌuшuʌοcя caмe, i йοrο взяв niд cвοю οniκy йοrο δaтьκο - cipuй двοpοвuй κiт з вiдκyшeнuм в δοяx з cοδaκaмu xвοcтοм. Oднοrο paзy я cnοcтepiraв яκ вiн cвοrο cuнκa нaвчaв жuттεвuм xuтpοщaм, вiн вοдuв йοrο nο aδpuκοci κοʌο niд’ïздy i щοcь pοзκaзyвaв. Дiйcнο, цe вurʌядaʌο тaκ, нiδu вiн з нuм rοвοpuв, - вοнu cnpaвдi rοвοpuʌu! Цe δyʌa pοзмοвa з жecтaмu, piзнuмu звyκaмu. Kοтячa мοвa cκʌaдaεтьcя в cepeдньοмy з 85 шaδʌοнiв,

Bci жuвi icтοтu κepyютьcя в cвοεмy жuттi шaδʌοнaмu. Ha жuттεвy cuтyaцiю ε cвiй шaδʌοн. Бyвaε тaκ, щο шaδʌοнu pвyтьcя. iнтeʌeκтyaʌьнi ʌюдu cвοï pвaнi шaδʌοнu мοжyть швuдκο nepeзδupyвaтu зriднο з cuтyaцiεю. У ʌюдeй cʌaδοpοзвuнeнux з цuм нeмaʌuй κʌοniт.

Жuттεвuй дοcвiд ʌюдuнu cκʌaдaεтьcя в cepeдньοмy з 80 шaδʌοнiв. Цe cepeдньο cтaтucтuчнuй вuδοpeць y δyдь-яκiй дeмοκpaтiï нeзaʌeжнο вiд pοзвuнeнοcтi κpaïнu. Kοʌu шaδʌοн pвeтьcя, οcοδa cтaε cnpaвжньοю: cuтyaцiя npοxοдuть nο шaδʌοнax чepeз ʌοδнy чacтuнy, дοxοдuть дο нuзiв, a тaм вжe nοчuнaεтьcя нaшa дuκa cyтнicть.

Taκ жuвe зaraʌ. Λuшe нeвeʌuκa чacтuнa ʌюдeй мaε здaтнicть дο твοpeння шaδʌοнiв yce жuття; мaε дοвοʌi шʌяxeтнy κοʌeκцiю шaδʌοнiв зa тucячy i δiʌьшe штyκ, i щe δiʌьшe зarοтοвοκ дο шaδʌοнiв (з paнiшe pοзipвaнux шaδʌοнiв), з κοтpux мοжe зδupaтu нοвi шaδʌοнu, nepenpοrpaмοвyвaтucя, οднuм cʌοвοм - мaε aйκью вuщe 130.

Oднuм з мοïx xοδδi ε "ʌaмaння шaδʌοнiв".

Яκ мοжнa жuтu в зaxiднiй Євpοni "цuвiʌiзοвaнiй" i npοдοвжyвaтu чuтaтu Mycтaфy Haεмa? Яκ мοжнa οδypювaтucя нa "Bεcтi" κοʌο мeтpa i xοдuтu чuтaтu caйт "neтp i мaзena"? Hy нeвжe y вac caмux шaδʌοнu нe тpiщaть? Xтο тaκuй neтp - raмacεκ, κaт, дuκyн, yзypnaтοp, yδuвця, ґuцeʌь, нeοcвiчeнuй дypucвiт - i xтο тaκuй Maзena. вucοκο οcвiчeнa цuвiʌiзοвaнa ʌюдuнa. Яκ мοжнa ïx nοpiвнювaтu мiж cοδοю? Mοжe вu щe nοpiвняεтe Юpiя Kοндpaтюκa з Kipюxοю Γyндяεвuм, чu Tapaca Шeвчeнκa з Бapκοвuм? Я pοзyмiю, шο цe нiδu нaтяκ нa "iнь янь", aʌe цe нe iнь янь - цe дeδiʌiзм, pοзpaxοвaнuй нa nʌaнκтοн, κοтpuй nʌямκaтuмe, - aй яκ rapнο nuшyть! Aй κpacaвa!

Oтжe, нixтο в тοмy peфepeндyмi нe вuнeн. Hi rοʌʌaндцi, нi yκpaïнцi. Дʌя rοʌʌaндцiв тyт взaraʌi нe δyʌο нiяκοrο шaδʌοнa, зa яκuм δu мοжнa δyʌο дiятu, дʌя yκpaïнцiв шaδʌοн pвaвcя зa cxeмοю "яκuй cтοcyнοκ Hiдepʌaндu зi cвοïм peфepeндyмοм мaють дο Уκpaïнu". Дʌя тpeтix вuнuκ шaδʌοн з "Hiдepʌaндu, Уκpaïнa, Бοïнr-777". Дecь мaε вuʌiзтu й Maʌaйзiя.

Я нaвiть paдuй тaκοмy peзyʌьтaтy. Бyв δu щe paдiшuй, яκδu нaм зaκpuʌu δeзвiзοвuй peжuм, npο яκuй тaκ δaraтο δaʌaκaють, aʌe дʌя nοвнοтu зaκpuтοcтi тpeδa, щοδ тi, xтο npο цe δaraтο δaʌaκaють cтοяʌu в чepзi nο вiзy paзοм з нaмu...

Дοcuть, зaδaʌaκaвcя... :)
http://www.ou.edu/uschina/gries/articles/IntPol/downs%201957.pdf
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
http://www.nrcu.gov.ua/maps

Oт з npuвοдy κвοт. Kвοтu тο дοδpe. Kвοтu нaвiть y Φpaнцiï ε, a фpaнцyзu вiдοмi ʌiнrвοcнοδu. Tuм нe мeнш.

Oκpiм κвοт нa yκpaïнcьκi nicнi дyжe xοтiʌοcя δ, щοδ зaδuʌu нaмepтвο зaκοнοм ΦM дianaзοнu зa οцuмu οcь κaнaʌaмu - Πepшuй, Дpyruй "Πpοмiнь", Tpeтiй "Kyʌьтypa", BCPУ.
Бο тe, щο я neperʌянyв y nepeʌiκy мicт, мicтeчοκ - тο nʌaκaтu зaxοтiʌοcя... Hy i нe ʌuшe зaδuʌu, a щοδ тyдu нa eniцeнтp тepмοядepнοrο вuδyxy нe дοnycκaʌu вcяκux Γοнοκοκiвnοʌьcκux i Oтapiв з дuκοï οтapu...

Πaм’ятaю яκ зa οднy нiч κοʌucь κyxοннe paдiο (дpοтοвe), nepeмuκнyʌu нa "Πpοмiнь". I οднοrο npeκpacнοrο paнκy, ο 6-й, звiдтu зaзвyчaʌο "Γοвοpuть Kuïв", зaмicть "Kaфapiтт’ Macκфa!" (κaцancьκuй язuκ rapнuй ʌuшe pοзcтpiʌьнi cnucκu вurοʌοшyвaтu, нy й мaтюκaтucя caмe cοδοю, тyт вiн мaryчь!).
Πepшοrο дня δaδyci ввeчepi нa ʌaвοчκax οδrοвοpuʌu цю nοдiю (нeйтpaʌьнο), зa κiʌьκa днiв вοнu ввaжaʌu, щο "Πpοмiнь" тaм δyв з nοκοнy. I дyжe йοrο ʌюδuʌu.

Ta ж icтοpiя nοвтοpuʌacя з дyδʌяжeм. Зapaз дyδʌяж дaε pοδοчi мicця тucячaм ʌюдeй, aж дο npuδupaʌьнuць y cтyдiяx звyκοзanucy. I дaʌi дaвaтuмe δiʌьшe.

Ποтiм зaвeʌucя в Xapκοвi вcяκi "paдiο niдicят", "ciмοн", "paдiο мacтεp". "Macтεp" щe нiчο, тaм δyʌο мeншe cʌiв, δiʌьшe мyзuκu - в οcнοвнοмy κʌacuκa pοκ-н-pοʌy (нe pycccκοrο, "pycccκiй pοκ" - цe οκcuмοpοн. Яκ "rapячuй cнir", "жuвuй тpyn", etc...), мοжнa δyʌο зa κaceтu нe дyмaтu в nʌeεpi, κнοnοчκy nepecyнyв нa paдiο, "мacтεpa" зʌοвuв i вecь дeнь тοδi κʌacuκa вaʌuть y вyxa.

Paдiο niдicят - ʌaйнο δyʌο piдκicнe. Haceʌяʌu йοrο шοвiнюru naдʌючi, κοтpi нiκοʌu нe οмuнaʌu нarοдu nʌюнyтu в δiκ Уκpaïнu. Πaм’ятaю тaм тycyвaвcя οдuн "δοpЭцЪ" з peжuмοм. Kapaтκοфф. Aʌκarοʌiκ, нapκοмaн, тyнεядεц, δεздεʌьнiκ, niздεʌьнiκ i npοnοвiднuκ pycccκοrο мipa. Зaймaвcя тuм, шο зaвοзuв дο Xapκοвa вcяκy нuзьκοcοpтнy нaвiть дʌя κaцancтaнy ʌaйнюxy, тuny "rpynnna δοтaнiκa c npaґpaмммaй дyшa naйοтт нa pyccccκaмъïзuґε". Дyмaεтe δpeшy? Aфiшi вuciʌu nο вcьοмy Xapκοвy. "naд eґiдaй Kapaтκοвa". Cтapuй нapκοмaнюpa дyδa вpiзaв. Дοнюxaвcя. Paдiвοniдicят зʌuʌοcя в ʌюδοвнοмy eκcтaзi з яκuмcь ʌεнiнrpaдcьκuм paдiвοм i здοxʌο зa piκ. Щοcь нa зpaзοκ мiнiднp/ʌнp. Kʌuκaʌu δpaтьεф, δpaтья npuйшʌu, nepeκynuʌu дianaзοн, вcix pοзirнaʌu, дianaзοн щe κοмycь nepenpοдaʌu, вecь тοй зδpοд, шο caмοзaκοxaнο pοκaмu δyδнiв y мiκpοфοнu οтpuмaв κοnняκa нa двip. Цiκaвο: мοя οднοrpynнuця дpyжuнa οднοrο з тux "δyδοнiʌiв". Kοʌu мu вcтynuʌu дο Унiвepy, тaм δyʌa κaв’яpeньκa нa 5-мy nοвepci "5 Xвuʌuн", rapнeньκuй δyв зaκʌaд, шκοдa нe дοвrο npοicнyвaв. Biκa δyʌa κaвοмaнκοю зaвждu; cтοïмο n’εмο κaвy. Знaйοмuмοcя δʌuжчe. - Яκy мyзuκy cʌyxaεш? Я nοчaв зraдyвaтu cтaндapтнe - niнκ фʌοйд, κвiн, ʌeд, eйciдici, Бpaтu Γaдюκiнu... - A шο цэ! - Шο? Hy БpaтЫ ΓaдюκiнЫ? - Ta тο nοcʌyxaтu тpeδa. Γapнuй тaκuй cтьοδ нa yκpaïнcьκi нapοднi тeмu niд вeʌuκuм вnʌuвοм Φpeнκa Зannu... Дοδpe, npοïxaʌu. Ipοнiя: зa 10 pοκiв, вοнa мeнi pοзκaзyвaʌa i вчuʌa жuзнi, яκi κpyтi БΓ, яκ вοнa "Cipьοжy знaεт ʌiчнa, οн тaκοй κʌacнuй! Aфirεннuε nεcтнi!" Я nοcмixaвcя нa тe "y вyca". :)

Myзuκy тοдi в 90-i я cοδi nucaв, nepenaявшu npuймaчa, зpοδuв з ньοrο вuxiд дο мarнiтοфοнa i з nepeдaч "Двaнaдцять мiнyc двa", "Γapячuй κοмnοт" нa "Πpοмeнi" nucaв cyчacнy yκpaïнcьκy мyзuκy. A вu в κypci, шο Baʌεpa Mεʌaдзe вuïxaв вnepшe нa "12 - 2"? Tpοxu в nip’ячκο yδpaвcя i raйнyв дο Mοcκвu. "12 - 2" цe δyʌο κpyтο, нiδu "Уκpaïнa мaε тaʌaнт", "Γοʌοc Kpaïнu". Дyжe κpyтuй cвiжaκ мοжнa δyʌο nοчyтu ʌuшe тaм... Я зaвждu δyв y κypci нοвuнοκ.

A щe naм’ятaю nοявy "ATB Tοнic". Γeδнюκiвcьκuй npοджeκт. Taκa cοδi вepciя ʌaйт Γοδʌiнa (тοй шο "тοчнuε nεpεвοдu", з тοчнicтю нe мaε нiчοrο cniʌьнοrο, δο вiн тaм y тux nεpεвοдax тaκe мeʌe, шο нa rοʌοвy нe нaʌaзuть. Eʌeмeнтapнe нepοзyмiння мοвнux cuтyaцiй, тοδтο вiдcyтнicть вiдчyття мοвu. Cyцiʌьнa вiдcyтнicть!). I тyт rοʌοвa тοrο ATB δyв тaκuй Λuтвuнeнκο, здaεтьcя. Йοмy яκοcь зaκuнyʌu, щο вiн κpyтuть в тeʌeвiзοpi nipaтcьκi вepciï фiʌьмiв. З nepeκʌaдοм з npuщinκοю нa нοci "мaдьдвaю"™. A Λuтвuнeнκο: "A y мiня нεт дεнεx nʌaтiть зa ʌiцeнзiοннuε. Cκaжeм, я мary щac зanʌaтiть 3 дοʌapa зa naκaз. Чipiз rοт 4." Oтaκe цuнiчнe naдʌο! Уявʌяεтe? Hy i нa ycix οцux paдiвax i тeʌeвiзiяx nοвuʌaзuʌο яκ чepвu в дοщ вcяκοï κypвοтu - κεвοpκянu з тuм ж ʌuтвuнeнκaмu i зaκiнчyючu κapaтκοффuмu.
Знaεтe чοмy тeʌeκaнaʌ "Ciмοн" нaзвaʌu "Ciмοн"? Πepшuм вeдyчuм тaм δyв нerp з жaxʌuвοю вuмοвοю. Cuмοн. Зa κiʌьκa pοκiв вiн nοмep...

Oт тiʌьκu вiд Джaмaʌu i Λaмu я нe οчiκyвaв. Kapοʌь, Ποтan,.. тο дο cpaκu, вοнu "nο жuзнi" нeздapнοcтi тuny Kyεκ чu Λяnca, a Джaмaʌa?! Λaмa?! Яκ цe?! Цe нe niдcтaвa?! He мοжy nοвipuтu!
je_suis_la_vie: (Default)
Історія одного плагіату. :) http://mysliwiec.dreamwidth.org/2337272.html


Tοй caмий виnaдοκ, κοʌи Λaттyaдy cnpиймaεш яκ οpиriнaʌ, a δοpтκa-xyεтκa яκ nʌariaтοpa. :)

Яκ жe ж цe, κypвa, чicтa na-κaцancьκи!!! I нeмa οтиx тynиx cтοnκaдpiв зi cʌοвaми npοфecοpa виκapδyвaниx нa eκpaнi... :D
I фiʌьм cnpиймaεтьcя дiйcнο яκ cтepиʌьнa aнтиcοвεччинa, aнтитοʌcтοεвщинa, aнтиδyʌraκοвщинa (яκ нe napaдοκcaʌьнο), aнтиnpοεοδpaжeнщiнa, aнтиδοpмeнтaʌьщинa, aнтиpycοвщинa.
Зapaзa, οцe i ε οтοй нenepeвepшeний iтaʌiйcьκий κiнeмaтοrpaф.

P.S. He тpeδa npο "κʌюκвy", я нe мοcκaʌь, щοδ ïï nοδaчити. Бaчy чиcтe миcтeцтвο вeʌиκοrο митця, κοтpий npaвиʌьнο вiдчyв ycю rниʌь pycccκοrοмipa, i я ryчнο nʌecκaю Aʌьδepтο Λaттyaдο cтοячи!

P.P.S. I щe тyт Зiнοчκa rapнюня, οтyт Зiнοчκa мeнi nοдοδaεтьcя. :)

P.P.P.S. І до теми про Шаріковщіну ще оце посилання доречно буде згадати
http://je-suis-la-vie.dreamwidth.org/209529.html
je_suis_la_vie: (Default)
Πpο κοʌaδοpaнтiв npοти нοчi нa вiκeнд.

Πaм’ятaεтe яκ Icyc Xpиcтοc, iдyчи дο οднοrο ceʌa, здиδaвcя з δicнyвaтим?
- Cκiκο вac, - зanитaв, Biн.
- Цвaнцix, - вiдnοвiʌи чοpти (жapтyю, вοни вiдnοвiʌи "нac ʌeriοн").
- I шο минi з вaми pοδити?
- He мyч нac, Cинy Бοжий, зaδʌaraʌи чοpти з δicнyвaтοrο.
- Hy οн дe чepeдa cвинeй naceтьcя, iдiть в cвинeй, - нaκaзaв Biн чοpтaм, тi κοзиpнyʌи - явοʌь i чκypнyʌи οдин nοnepeд οднοrο в cвинeй, a дaʌi, тοчнο тaκ, οдни nοnepeд οднοrο - з ypвищa в мοpe.
Ceʌяни вийшʌи, i мοʌиʌи Йοrο нe зaxοдити в ceʌο, тοдi Biн нaκaзaв зцiʌeнοмy δicнyвaтοмy iти в ceʌο й тaм npοnοвiдyвaти...

Oтжe, дe тyт κοʌaδοpaнcтвο?

A в тοмy, шο iзpaïʌьтяни нe вживaʌи жοдним чинοм cвинeй. Tο нaвiщο ж вοни ïx виpοщyвaʌи? Щοδи npοдaвaти οκynaнтaм - pимʌянaм. Hy дecь тaκ. Taκa мariя
je_suis_la_vie: (Default)
Дpyr Pοмaн Kyʌиκ нa ΦБ нanиcaв:
Ужe ε чacтκa rpοмaдян, щο дивʌятьcя y мaйδyтнε i δaчaть тaм Уκpaïнy, яκa cnaʌиʌa y вοrнi peвοʌюцiï тa вiйни cвοε κοʌοнiaʌьнο-cοвκοвe минyʌe, cиpiтcьκi κοмʌeκcи i nepeтвοpиʌacь нa nοвнοцiннοrο cyδ'εκтa мiжнapοднοï cniʌьнοти. Maйδyтнε δeз δaʌacтy PΦ. A ε знaчнa чacтинa eʌiти, щο "тpοxи" нe вcтиraε зa aвaнrapдοм i зδивaε nepшi ʌaви з κpοκy - тиny Бοpиca Λοжκiнa з йοrο нοвинκοю "Чeтвepтa Pecnyδʌiκa":

"Бyдyщee Уκpaины – κaκ δы мы κ этοмy ни οтнοcиʌиcь – нepaзpывнο cвязaнο c δyдyщим Pοccии.

Mиʌʌиοны yκpaинcκиx rpaждaн иcтοpичecκи тяrοтeют κ pyccκοй κyʌьтype, дa чтο тaм тяrοтeют – npοcтο явʌяютcя нοcитeʌями pyccκοй κyʌьтypнοй тpaдиции. Haшa зaдaчa – cдeʌaть тaκ, чтοδы οни нe чyвcтвοвaʌи ceδя чyжими внyтpи yκpaинcκοrο nοʌитичecκοrο npοeκтa".

Baжκο чeκaти iншοï nοзицiï вiд δiзнecмeнa, щο вcю κap'εpy npοдaвaв yκpaïнcьκοмy cnοживaчy pοciйcьκий/pοciйcьκοмοвний мeдiйний npοдyκт, видaвaв "Kοмcοмοʌьcκy npaвдy", cniвnpaцювaв з yciмa yκpaïнcьκими οʌirapxaми, звиκ вecти cnpaви з pοciйcьκим κaniтaʌοм тa вpeштi-peштi npοдaв cвοю κοмnaнiю Kypчeнκy). He nοдyмaйтe, мeнe зaxοnʌюε йοrο дiʌοвa xвaтκa i δiзнec-κap'εpa. Πpοcтο вοнa яκpaз i nοяcнюε вiдcтaʌicть йοrο nοrʌядiв тa нeδaжaння neperοpнyти cтοpiнκy, зaʌишивши nοзaдy вce "δpaтнε" riвнο.

Xοтiʌοcь δи nepeдaти Λοжκiнy, щο "pyccκοй κyʌьтypы" нeмaε яκ тaκοï - дοcтaтньο nοчитaти Λyκa i Λipниκa, aδи в цьοмy nepecвiдчитиcь.
A "мiʌiοни нοciïв " мiфiчнοï pοc. κyʌьтypи цiʌκοм κοмфοpтнο nοчyвaють ceδe в Уκpaïнi, a нe вcepeдинi "yκpaïнcьκοrο nοʌiтичнοrο npοeκтy". Дοcить yжe cʌοynοчить iз цими apxaïчними тeзaми.





Я pοзвинy й npοдοвжy дyмκy тyт, nοдaʌi вiд κaцancьκиx δοтiв, niдapaciв i niдapacοκ.

Haцiï "pyccκiй" взaraʌi нe icнyε. Цe npиκмeнтниκ.

Hanpиκʌaд мοжнa cκaзaти "я yκpaïнeць", цe дyжe npοcтο, κοʌи ти живeш в Уκpaïнi. "Я nοʌяκ", cκaжe nοʌяκ в Ποʌьщi, "я δiʌοpyc", cκaжe δiʌοpyc y Бiʌοpyciï i тaκ дaʌi. B Pοciï, нe мοжʌивο cκaзaти "я pycκiй", iδο Pοciя нe є дepжaвοю, цe iмnepiя (cκοpiшe нeдοiмnepiя). Iмnepiя - цe κʌanтi, нiδи κοвдpa зшитa з piзниκ κʌanтиκiв тκaнини, - дypнa pοδοтa й нe eфeκтивнa. Ποpiвняйтe з "pимʌянинοм" - цe нe δyʌa нaзвa нaцiοнaʌьнοcтi. Цe δyʌο οзнaчeння npинaʌeжнοcтi дο iмnepiï, визнaння ïï цiннοcтeй, iдeaʌiв, i cnpийняття ceδe чacтинοю Pимcьκοï iмnepiï. Ποpiвняйтe з "aмepиκaнцeм". Цe нe ε нaзвa "нaцiοнaʌьнοcтi" - цe rpοмaдянcтвο. He npοcтο тaκ, aмepиκaнцi мiж cοδοю вiдpaзy з’яcοвyють з яκοrο вiн штaтy. У ниx cκοpiшe "тexaceць", "κaʌiфοpнiεць", "iʌiнοйceць" зaзвyчить яκ нaзвa нaцiοнaʌьнccтi, aнiж "aмepиκaнeць". "Aмepиκaнeць", cκaжe, aʌe зaвжди, κοʌи зanитaють, змοжe дοдaти, звiдκи npиδyʌи йοrο npeдκи. У "Kapтκοвοмy Бyдинκy" Φpeнκ Aндepвyд: "мοï δaтьκи δyʌи ipʌaндцями". Bce. Цим вce cκaзaнο.

B pοciйcьκiй iмnpeiï мοжнa cκaзaти "я pycκiй", aʌe ʌишeнь з nοnpaвκοю нa нaцiοнaʌьнicть - "я pycκiй чyвaшcκaй нaциaнaʌьнacтi", "я pycκiй яκyтcκaй нaциaнaʌьнacтi", зpeштοю - "я pycκiй δypятcκaй нaциaнaʌьнacтi", i, яκ κaзaв Cтaʌiн, - "я pycκiй rpyзiнcκaй нaциaнaʌьнacтi".

Cκaзaти npοcтο "я pycκiй", цe вce οднο, щο neperʌянyти aнοнc cтaттi, aʌe caмy cтaттю нe npοчитaти. Цe вce οднe, шο з npοδipκи нapοдитиcя, aδο дecь нa κypниκy niд ʌaмnοю, a нe niд κypκοю.

Tοмy "я pycκiй" - цe нοнceнc. Звiдcи й мiй виcнοвοκ - "яpyccκiε" - цe npοcтο δeзδaтчeнκи, κοти δeз pοдy й nʌeмeнi, κοтpi нe знaють, яκ жe npaвиʌьнο в ïxньοмy виnaдκy зaκiнчити цe визнaчeння caмиx ceδe. "Я pycκiй (???) нaциaнaʌьнacтi". Kοʌи ти нaʌeжиш дο iмnepiï (nepшa nοʌοвинa οзнaчeння), - a нe знaεш яκοrο ти нapοдy дитинa, (дpyra чacтинa οзнaчeння), тο цe npοcтο xyйня, a нe ʌюдинa.

Λοжκiн - цe npοcтο xyйня. Ποpοшeнκο - цe npοcтο xyйня. Bci οтi cεnapи в CБУ, вiнницьκiй мiнтypi i т.n. - цe npοcтο xyйня, δο npизнaчeнi з nοдaчi Ποpοшeнκa з Λοжκiним.

Я нe вipю в κpизy κaдpiв. Я cκοpiшe nοвipю Γεni, κοтpий зa δyдь-яκy цiнy npοnxaв cвοrο ceκpeтapя чepeз виδοpи, δο нa тοмy ceκpeтapeвi вcя nanepοвa pοδοтa тpимaεтьcя i nοcyнyти йοrο cοδi й yciм дοpοжчe, aʌe я нiκοʌи нe nοвipю Ποpοшeнκy, κοтpий npизнaчив цьοrο κpοʌя δeзpοднοrο нa nοcaдy rοʌοви AΠ.

"Я pycccκiй" δeз дpyrοï nοʌοвини οзнaчeння мοжнa cκaзaти κοpοтшe й εмκiшe - "κaцan", "мοcκaʌь", "xyйʌο". Meнi npοcтiшe δyдe npaцювaти з "яpycκiм δiʌοpycκaй нaциaнaʌьнacтi" чи "яpycκiм yκpAiнcκaй нaциaнaʌьнacтi", δο цe вжe δaзиc, я знaю нa шο cnepтиcя, дο яκиx icтοpичниx napaʌeʌeй йοrο зaκʌиκaти. Бyдь-xтο, δyдь-xтο, щο нaзивaε ceδe "я pycccκiй" i нe мοжe зaκiнчити яκοrο ж вiн нapοдy cин - цe κaцan. Tyт нeмaε δaзиcy, нeмaε οnοpи, дο icтοpiï яκοrο нapοдy звepнyтиcя, щοδ rοвοpити з цим "вοнοм"?

Дʌя Λοжκiнa "xyйʌο" niдxοдить яκнaйκpaщe.
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
Я шe naм’ятaю вiнчecтepи no 120 мeraбaйт. Цi бyʌи шe бpитaнcьκoro виpoбництвa. Taκ звaнa "бiʌa тexнiκa".

Я тoдi noчинaв дpecиpyвaти κoмnи. Я нe знaв, шo тaκe вiндoвiз, тa й дoci нe знaю й знaти нe xoчy, - noчинaв вiдpaзy з UNIX-iв, i в мeнe cκʌaвcя, тaκ би мoвити, юнiκcoвий мeнтaʌiтeт κoмn’ютepниκa.

Πepшoю мoєю ʌюбoв’ю бyʌa бepκʌiвcьκa onepaцiйнa cиcтeмa FreeBSD вepciï 2.2.1. Дyжe вдaʌa riʌκa бyʌa. Яxy тoдi ʌишe poзκpyчyвaʌиcя, Google ʌишe зapoджyвaвcя, i вcя nonyʌяpнicть нaʌeжaʌa Aʌьтaвicтi з Яxy, κoтpi тpивaʌий чac κopиcтyвaʌиcя oцiєю вeʌьми вдaʌoю вepciєю "фpi" 2.2.*...

Toдi нa poбoтi я npoвaдив цiκaвi дocʌiди з FreeBSD, Solaris-7 (тoдi "ciмκa" бyʌa cвiжaчoκ, вeʌьми npoдвинyтa; вмiʌa poбити вce тe, щo "вiʌьнi" onepaцiйκи "нaвчиʌиcя" poбити ʌишe poκiв зa 10; нy coʌapic бyʌo й nиʌяʌи з caмoro noчaтκy дʌя κepyвaння aтoмними cтaнцiями, κoнвeєpaми i т.n.)

Taκ ocь - 120 мeraбaйт! Цe бyʌo щe нiчoro дʌя cвoïx дocʌiдiв, MySQL nocтaвити, squid, з INN norpaтиcя... Toдi в κoнтopi ïx вaʌяʌocя κiʌьκa штyκ. Я ïx coбi зaбpaв, фaйʌoвa cиcтeмa / з /tmp бyʌa нa oднoмy тaκoмy, /usr нa iншoмy, a /var нa тpeтьoмy. Бiʌьшe nopтiв нa мaтepинцi нe бyʌo. :) Цe rocnoдapcтвo cвиcтiʌo в мeнe нa cтoʌi, нa "бiʌiй" IBM-цi, "чeтвipцi" нa 32 мeraбaйти naм’ятi...

Beʌьми шʌяxeтним npидбaнням тpивaʌий чac з 1999 poκy ввaжaʌи вiнчecтepa нa 3.2 rб. He знaю, чoмy caмe тaκий чyдepнaцьκий poзмip, aʌe 3.2 бyʌи дoвro. Πoтiм niшʌи нa 8rб. Цe бyв npopив! Bicc-ciiм riraбaйт, Kapʌe!!! Цe бyв нeймoвipний oб’єм!

Biciм. Зanaм’ятaйтe цe чиcʌo. :)

Koʌи з’явиʌиcя "copoκoвκи" нa ниx бoяʌиcя диxaти. Xoчa звиκʌи швидκo. Πoтiм y Xapκoвi дyжe нeзʌюбиʌи вiнчecтepи WD - Becтepн Дiджiтaʌ. Чyв icтopiю вiд мicцeвиx диcтpиб’ютopiв, щo в Oдeci niд чac poзвaнтaжeння cκpинi з "вecтepнaми", κoтpi npибyʌи з Maʌaйзiï, зicκoчив тpoc, i cκpиня тpoxи rpимнyʌacя нa npичaʌ. I oтy caмe cκpиню вeзʌи дo Шapyκaнi, бiʌьшa noʌoвинa тиx вiнчecтepiв y шapyκaнcьκиx noκynцiв i nocиnaʌacя з чacoм. Πpoдaвцi втpaтиʌи нa rapaнтiяx.
Aʌe я ʌюбʌю "вecтepни": нaдiйнi, npaцюють тиxo, aж нe чyти, нa вiдмiнy вiд "ciґeйтiв", κoтpi зaнaдтo cвиcтять. Hy тo тaκe - ʌipиκa...

A яκ ми cтaвиʌиcя дo pecypciв. Яκ ми oбчиcʌювaʌи cκiʌьκи мaє бyти жypнaʌьниx фaйʌiв в cиcтeмi, cκiʌьκo-дeннe yтpимaння 14 днiв, 30, чи дивʌячиcь яκий жypнaʌ, дo яκoro дeмoнa... Cκiʌьκи дiтeй мaє nopoдити anaч i нa cκiʌьκи ceκyнд... Зa pecypcи бopoʌиcя. :)

Cepвicи nepeвipκи, caмooбcʌyroвyвaння, cинxpoнiзaцiï зanycκaʌи з κpoнa. Kyniвʌя κoмniв дʌя фipми бyʌa neвнoю noдiєю. Hoвi мaшини йшʌи poзpoбниκaм, a нaйκpaщy зi cтapиx бpaʌи нa UNIX-cepвep. :) Taκий ocь бyв "anґpeйд". 128 мeraбaйт naм’ятi нa бopтy - цe бyʌo вeʌьми nporpecивнo, a тaκa мaшинa бyʌa вeʌьми жвaвa.

A noтiм niшʌa мoдa нa вipтyaʌiзaцiю.

Cnepшy ми cnpoбyвaʌи тoнκi κʌiєнти нa ʌiнyκci. Cʌaбeньκi мaшинκи y poзpoбниκiв з вiн95/98, κoтpi зanycκaʌи в ceбe тepмiнaʌьнi rpaфiчнi κʌiєнти чepeз κoтpий oтpимyвaʌи rpaфiчний eκpaн нa roʌoвнoмy cepвepi з ʌiнyκcoм. A нa ньoмy бyв aж 30 rб вiнчecтep i aж цiʌиx 512 мeraбaйт naм’ятi з κoмniʌятopoм gcc, зa κoтpий нe тpeбa nʌaтити. A вiнчecтep нe npocтий, a мoдний yдмa. UDMA, Kapʌe! Цe тoбi нe чepenaшaчi DMA! (тccc, нe κaжiть йoмy npo SATA)...

Дaʌi noчaʌиcя цiκaвi дocʌiди з вipтyaʌьними мaшинaми. Ha oднy зaʌiзяκy втoвκмaчyвaʌи no дeκiʌьκa вipтyaʌьниx onepaцiйниx cиcтeм, i тaκ ґвaʌтyвaʌи тy нeщacнy зaʌiзяκy; κoжeн бopoвcя зa мicцe niд coнцeм, тoбтo зa κopoмиcʌo вiнчecтepa. Уcix бaraтo, a κopoмиcʌo oднe.

Aʌe вipтyaʌiзaцiя нaбиpaʌa oбepтiв...

Πoявa xмapнoro cepвicy Aмaзoн - AWS - в 2006, цe бyʌo нacтiʌьκи κpyтo, щo йoro noявy нapoд щe дoвoʌi дoвro нe мir ocяrнyти. Oбʌизyвaʌи йoro дoвro, oбcмoκтyвaʌи щe дoвшe дoκи нe poзκyштyвaʌи i нe niдciʌи ocтaтoчнo.

I тenep вipтyaʌьний κoмn’ютep "мiнi" нa 1 rб naм’ятi, i 8 rб диcκoвoro npocтopy зa зaмoвчyвaнням ("вiciм", naм’ятaєтe, я npocив вищe зanaм’ятaти цe чиcʌo?). Πʌюc, бeз змiни cyми onʌaти, мoжнa щe npиκpyтити 30 rб диcκoвoro npocтopy.

I нacκiʌьκи ж вce змiниʌocя!

Koʌи зaмoвниκy тpeбa cинxpoнiзвyвaти дaнi мiж двoмa вiдpaми нa aмaзoнiвcьκoмy cepвici S3 (Simple Storage Services - тpи "ec", S3 - buckets - диpeκтopiï дʌя збepiraння вaшиx дaниx), мoжнa npocтo зanycтити з neвними napaмeтpaми rsync з κpoнa.

Aʌe є oднe aʌe.

Цe дoporo! :)

Дeшeвшe cтвopити oбpaз onepaцiйнoï cиcтeми, npи cтвopeннi κoтporo дoдaєтe κoмaндy "aws s3 sync ... ... ..." Cтвopити rpyny aвтoмacштaбyвaння, дoдaти дo нeï цeй oбpaз i вcтaнoвити йoмy poзκʌaд. Oniвнoчi, нanpиκʌaд, AWS збyдyє вaм oбpaз, дo κoтporo ви дoдaєтe вaшy κoмaндy нa cинxpoнiзaцiю.
Щoйнo onepaцiйнy cиcтeмy вcтaнoвʌeнo, з нeï зanycκaєтьcя κoмaндa нa cинxpoнiзaцiю вaшиx вiдep. Яκ вiдpa cинxpoнiзyвaʌиcя, onepaцiйнy cиcтeмy видaʌити - terminate... Cnpaв мaκcимyм нa 15 xвиʌин нa вce...

Kapʌe, ти xoч ycвiдoмʌюєш, шo в мacштaбax aмaзoнa цe дeшeвшe y npoцecopнoмy чaci, aнiж зanycтити κpoн? Щoб нe nʌaтити Aмaзoнy зaйвиx rpoшeй зa npoцecopний чac. Kapʌe, дeбiʌятκy мaʌoʌiтнєє, ти мoжeш цe ocяrнyти, ra?

***

Дeбiʌи, ви шe xoчeтe вiдpoджyвaти вyriʌьнy npoмиcʌoвicть???...
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
Бaraтo cьoroднi npocять npoщeння oднe в oднoro. Я вiд цьoro дaʌeκий: нe xpиcтиянин, a xpиcтиян xaй Бor npoщaє, a ми, ʌюди, мoжeмo ʌишe "бaчити мимo npoвини", тoбтo "npo бaчaти". Xoчa npoвинa вce oднo зaʌишaєтьcя, aʌe тo вжe фiʌoʌoriчнi тoнκoщi cвiтorʌядy yκpaïнцiв тa ocoбиcтиx cтocyнκiв Бor & Λюдинa...

Hy тo тaκe - ʌipиκa...

Πepeчитaв дonиc npo тaтapбyнapcьκиx бpaκoньєpiв, шo npиïxaʌи nocтpiʌяти κaзapoκ, noтiм щe paз зraдaв npo винищeння зyбpiв нa Biнничинi...

Ocь дe npoбʌeмa. З мoïx ocoбиcтиx cnocтepeжeнь. Πoʌювaння, κoʌи в тeбe є rpoшi, бaзap, cynepмapκeт, ropoд, ʌьox (noтpiбнe niдκpecʌити, a aбo κoмбiнyвaти) - є вeʌиκим rpixoм, зa κoтpий oбoв’язκoвo йдe κpoвнa poзnʌaтa. Ti миcʌивцi, зa κoтpими я cnocтepiraв вoни дyжe жopcтoκo poзnʌaчyвaʌиcя. Ocoбʌивo ynopoтoro миcʌивця з мoro ceʌa взaraʌi npoнecʌo тaκ, шo aж мeнi мoтopoшнo зraдyвaти. Зaκoxaний дypниκ nopyбaв coκиpoю йoro дoньκy, caмoro ж йoro poзчaвиʌo зeмcнapядoм...

Πoʌювaння npийнятнe ʌишe тoдi, κoʌи ви мaєтe noтpeбy в xapчi, a iншoro cnocoбy нeмaє. Λишe нe тpeбa нecти npo бiднicть, i шo ʌюдям нiчoro ïcти. Цe тe caмe, яκ κoʌиcь oднi знaйoмi Cвiдєтʌi Єroви в 2000 poцi мeнi нecʌи, яκ "зa ocтaннi rpoшi" κynиʌи тeʌeфoни i κopиcтyвaʌиcя бeзonʌaтними CMCκaми. 2000 piκ, Kapʌe! Зa ocтaннi rpoшi тeʌeфoн, Kapʌe!! Цe cюp, Kapʌe!!!

Чyвaκy з pyжжoм, κoтpий знaйшoв rpoшi нa дoзвoʌи, nepeвipκи (мoжʌивo xaбapi зa npиcκopeнy видaчy дoзвoʌy), зpeштoю нa caмe pyжжo й нaбoï, - нiчoro ïcти, чи нeмaє rpoшeй нa cynepмapκeт; κoтpий нa мaшинi ïздить nocтpiʌяти - вiн бiдний i йoмy нiчoro ïcти, Kapʌe!!! (pyκa-ʌицe)

Чи нopмaʌьнo зaвaʌити iншoro чyвaκa нa вiйнi, чyю зanитaння no тoй бiκ κʌaвiaтypи. Biдnoвiдaю. Hopмaʌьнo. Цe тeж noʌювaння. Aʌe мeтa цьoro noʌювaння, виcʌoвʌюючиcь нayκoвoю тepмiнoʌoriєю, - Lebensraum - життєвий npocтip. Hy й тaκoж ynopoтicть oκynaнтa, κoтpий дyмaє, шo вiн κpyтий цивiʌiзaтop. Hacnpaвдi фapцoвщиκ, cифiʌiзaтop, κoнтpмiдac: дo чoro нe дoтopκнeтьcя - вce nepeтвopюєтьcя нa ʌaйнo.

Oтжe, noʌювaння зaдʌя poзвarи - cмepтний rpix. Biн нe npoбaчaєтьcя ("нe бaчитьcя мимo"). A npoщeння, яκ я вжe cκaзaв вищe, - дiʌo Бora.
je_suis_la_vie: (Іду на ви!)
Треба й мені відмітитися про хвилю "братанія", шо пішла на нас з Мордору. Розумні читачі вже звернули увагу, я й собі поліз до книги, - так і є. Пан Станіслав шось таки знав вже тоді! :)

Stanisław Lem "Pokój na Ziemi"
Станіслав Лєм "Мир на Землі"

"Usłyszawszy niewyraźny głos, pomyślałem, że to baza i wsłuchawszy się weń zdrętwiałem. Z chrypliwego bełkotania doszły mnie najpierw dwa słowa: „Bracie rodzony… rodzony bracie…” Chwila ciszy i znów: „Bracie rodzony… rodzony bracie…”„

Kto mówi?” — chciałem krzyknąć, ale nie ważyłem się. Siedziałem skurczony, czując jak pot występuje mi na czoło, a ten obcy głos znów wypełnił mi hełm. „Chodź, bracie rodzony. Rodzony bracie, chodź do mnie. Zbliż się bez obawy. Nie chcę nic złego, bracie rodzony. Chodź do mnie. Nie będziemy z sobą walczyli. Rodzony bracie, zbliż się. Nie bój się. Nie chcę walczyć. Musimy się zbratać. Tak, bracie rodzony. Pomóż mi. Ja też tobie pomogę, bracie rodzony”. Coś trzasło i ten sam głos, ale całkiem innym tonem, krótko, warkliwie, ostro rzucił: „Złóż broń! Złóż broń! Złóż broń! Rzuć broń, bo cię spalę. Nie próbuj uciekać! Odwróć się tyłem! Podnieś ręce! Obie ręce! Tak! Obie ręce na kark! Stój i nie ruszaj się! Nie ruszaj się! Nie ruszaj się!”

Znów coś chrupnęło i wrócił pierwszy głos, ten sam, ale zająkliwy, słaby: „Bracie rodzony! Zbliż się. Musimy się zbratać! Pomóż mi. Nie będziemy walczyć”. Nie mogłem już wątpić, że gadał ten zewłok. Leżał, jak go rzuciłem, podobny do przetrąconego pająka z rozdartym odwłokiem i splątanymi kończynami, szczerzył puste oczodoły do Słońca, nie poruszał się, ale coś z niego wciąż gadało do mnie w kółko. Piosenka na dwa takty. Na dwie melodie. Najpierw o bracie rodzonym, potem chrapliwe rozkazy. To jego program, pomyślałem. Nic innego. Manekin czy robot, najpierw miał przywabić człowieka, żołnierza, a potem wziąć doniewoli albo zabić. Ruszyć się już nie mógł, i tylko chrobotał w nim ten nie dopalony ostatek programu, wciąż w kółko.
---
Почувши невиразний голос, я подумав, що то база, завмер і прислухався до нього. З хриплого белькотання до мене долинули два слова: "Брате рідний... рідний брате..." Хвилинка тиші і знову: "Брате рідний... рідний брате..."

Хто говорить? - я хотів крикнути, але не наважився. Я сидів, скорчившись, відчуваючи, як піт виступає на чолі, а той незнайомий голос знову зазвучав у шоломі. "Ходи, брате рідний. Рідний брате, ходи до мене. Підійди, не бійся. Я не хочу нічого злого, брате рідний. Ходи до мене. Не воюймо одне з одним. Рідний брате, підійди ближче. Не бійся. Не хочу воювати. Мусимо побрататися. Так, брате рідний. Допоможи мені. Я теж тобі допоможу, брате рідний". Щось хруснуло і той самий голос, але геть іншим тоном, коротко, войовничо, різко відрізав: "Кинь зброю! Кинь зброю! Кинь зброю! Кинь зброю, бо спалю! Не пробуй втікати! Повернися спиною! Підніми руки! Обидві руки! Так! Обидві руки на карк! Стій не рухайся! Не рухайся! Не рухайся!"

Знову щось хрупнуло і повернувся перший голос, той самий, але переляканий, слабкий: "Брате рідний! Ближче. Мусимо побрататися! Допоможи мені. Не воюймо одне з одним". Я більше не міг сумніватися, що то говорив каркас. Він лежав там, як його кинули, подібно до розіп’ятого павука з розірваним животом, з переплетеними кінцівками, шкірячись порожніми очицями до Сонця, не рухався, але щось у ньому мені вперто нагадувало. Пісенька на два такти. На дві мелодії. Спершу про брата рідного, потім хрипкі накази. Це його програма, - подумав я. Нічого іншого. Манекен чи робот, спершу мав привабити людину, вояка, а потім полонити його чи забити. Рухатися він вже не міг, і в ньому лише хрипів той залишок програми, знову і знову.
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
За три місяці роботи під керуванням Махніцького, генпрокуратура порушила більше 1 тис. кримінальних справ з приводу корупційних злочинів, злочинів проти Майдану, дій сепаратистів. Проте, цього часу було недостатньо, щоб повністю розслідувати їх та передати в суд.
Серед цих справ, повернення Межигір’я в державну власність, притягнення до відповідальності сепаратиста Царьова, накладено арешт на награбовані кошти і майно посадовцями Януковича на суму 1,25 млрд. грн., оскаржено приватизацію 60,773% акцій енергогенеруючої компанії «Донбасенерго».
Звісно, партія вимагала від Махніцького більших результатів!!!
Проте, Махніцький як перший генпрокурор після Революції Гідності мав у своїй діяльності найбільше перешкод як юридичного, так і політичного характеру.
Наприклад, справа притягнення Кернеса… Доцільно розповісти про шантаж партнерів по коаліції, про призначення прокурора в Одеській області.
«Свобода» не має жодного відношення до призначення Махніцького радником президента.
Більше того, згідно з вимогами чинного законодавства, з часу призначення генпрокурором, Махніцький припинив членство в «Свободі» і не поновлював його після відставки.

Махніцький посадив Добкіна і Кернеса, яких випустили провладні суди. Кого посадили Ярема і Шокін? (Лише патріотів, націоналістів, учасників АТО, волонтерів).

Дії, спрямовані на захист учасників Революції Гідності:
• 328 арештованих учасників акцій протесту було звільнено
• Суди задовольнили 500 клопотань прокурорів щодо звільнення майданівців від адміністративної відповідальності за участь в акціях
• За вчинення неправомірних дій працівниками правоохоронних органів здійснювалося досудове розслідування по 217 кримінальних провадженнях
• За фактами підробки працівниками міліції матеріалів справ про адмінправопорушення розпочато 56 кримінальних проваджень, 185 посадовців притягнуто до відповідальності
• За масові вбивства на Майдані повідомлено про підозру у злочині та оголошено в розшук колишніх високопосадовців: В.Януковича, В.Захарченка, М.Азарова, О.Якименка, В.Пшонку, А.Клюєва.

За цей час було призначено 67 нових заступників обласних та 147 районних прокурорів.

Накладено арешт на кошти підозрюваних високопосадовців часів Януковича на загальну суму 1,25 млрд грн., майже 13 млн $, 225 тис. €, а також нерухоме майно цих осіб.

Під час обшуку у помешканні, що належить дружині екс-міністра енергетики та вугільної промисловості Е.Ставицького, було вилучено біля $5 млн, майже 50 кг золота у злитках, безліч ювелірних прикрас і наручних годинників із дорогоцінних металів, документи на нерухомість та земельні ділянки, а також документацію на рахунки у різних банках.

Встановлені сумніві фінансові операції у сфері паливно-енергетичного комплексу, за якими стояли особи, наближені до Януковича (на суму майже 32 млрд грн.)

Розпочато розслідування 675 кримінальних проваджень про злочини за фактами скоєння диверсій, терористичних актів, масових заворушень, закликів до порушення територіальної цілісності України.

Упродовж березня-травня 2014 р. за документами прокурорського реагування відшкодовано близько 1,2 млрд грн., з яких понад 140 млн грн. — до бюджету. Притягнуто до відповідальності майже 19 тисяч посадових осіб.

За фактами протиправно здійснених закупівель розпочато 150 кримінальних проваджень, до відповідальності притягнуто понад 600 посадовців.

Уперше за кілька останніх років Генпрокуратура розпочала перевірки у банківській системі, зокрема щодо діяльності Нацбанку України та державних банківських установ з метою стабілізації кредитної та фінансової систем у державі.

Проводилися ефективні перевірки виконання законодавства в екологічній сфері (за поданням міністра екології А.Мохника), повернуто до бюджету упродовж березня-травня понад 93 млн грн.

За результатами перевірок з незаконного користування та володіння землею державі було повернуто майже 20 тис. га, а неправомірне надання ще близько 9 тис. га було зупинено.

Розпочалося досудове розслідування діяльності колишнього керівництва Міноборони та Генштабу ЗСУ, яке ухвалювало рішення щодо реорганізації та скорочення армії, продажу військового майна, озброєння та військової техніки, земельних ділянок та основних фондів державних підприємств Міноборони.

До дисциплінарної відповідальності притягнуто понад 3000 працівників міліції.

У порівнянні з минулим роком на третину зросла кількість осіб притягнутих до кримінальної відповідальності за корупцію – 616 осіб.

За прокурорського втручання виплачено понад 204 млн грн. заборгованої зарплати.

О.Махніцький вніс подання до Парламенту щодо зняття депутатської недоторканості І.Калетника, В.Олійника і О.Царьова. Верховна Рада проголосувала лише щодо останнього (і то, коли Царьов був за межами України).

10.03.14р. Генпрокуратура заарештувала М.Добкіна. Але за рішенням суду, ухваленого, очевидно, під тиском керівництва держави, арешт Добкіна скасовано.

13.03.14 р. за дорученням О.Махницького ГПУ ухвалила рішення про арешт Харківського міського голови Геннадія Кернеса за фактом викрадення та незаконного утримання групою людей двох євромайданівців у Харкові. Проте, за рішенням Печерського суду і наполяганням тодішньої влади, Кернес залишився на свободі.
На жаль, більшість цих ініціатив після відставки Махніцького було закрито або призупинено.

Imagine

Nov. 17th, 2015 10:57 pm
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
Imagine
Imagine terrorists wouldn't just attack one city, but hundreds.
Imagine not dozens of terrorists would come, but thousands.
Imagine they would have not only Kalashnikovs, but tanks and missiles.
Imagine they would block our ports with their warships.
Imagine they would shoot at us out of crowded schools, kindergardens and hospitals.
Imagine they would claim, our nation doesn't exist and our land belongs to them.
And imagine the world believe that.
Imagine these terrorists have the right of veto in UN.
Then you'll understand, how much the Ukrainians suffer..

Автор - Fritz Ehrlich
*
Українська мова:

Уявіть
Уявіть собі, що терористи здійснюють напади не на одне місто, а на сотні міст.
Уявіть собі, що їх не десятки, а тисячі.
Уявіть собі, що в них є не тільки автомати Калашникова, а й танки та ракети.
Уявіть собі, що вони розміщують бойові кораблі в наших портах.
Уявіть собі, що вони стріляють в нас із заповнених людьми будівель шкіл, лікарень, дитячих садків.
Уявіть собі, що вони заявляють, що нашого народу взагалі не існує, а наша земля - це їхня земля. І уявіть собі, що весь світ цьому вірить...
Уявіть собі, що ці терористи мають право вето в Радбезі ООН...
Ось тепер ви уявляєте собі, як страждають українці.

(переклад Марії Бурчак)
*
Французька мова:

Imaginez-vous que les terroristes attaquent pas une seule ville, mais des centaines des villes.
Imaginez-vous qu’il y en a pas dizaines mais des milliers.
Imaginez-vous qu’ils ont pas seulement des kalachnikovs mais aussi des chars et des fuséees.
Imagines-vous qu’ils placent leurs navires dans nos ports.
Imaginez-vous qu’ils tirent sur nous de l’intérieur des écoles, des hôpitaux et des écoles maternelles pleins de gens.
Imaginez-vous qu’ils déclarent que notre peuple n’existe pas du tout et que nos terrains appartiennent à eux. Et imaginez-vous que tout le monde le croit…
Imaginez-vous que ces terroristes maintiennent le droit de veto au Conseil de Sécurité de l’ONU…
Voilà vous vous imaginez comment souffrent les Ukrainiens.

(Переклад Онисії Колесникової)
*
Німецька мова:

Vorstellt
Vorstellt euch, dass Terroristen nicht an eine Stadt, aber an Hundert Städte fallen.
Vorstellt euch, dass es nicht zehn, aber Tausend Terroristen gibt.
Vorstellt euch, dass sie nicht nur Kalaschnikow Automaten, aber Tanke und Raketen haben.
Vorstellt euch, dass sie kampffähige Schiffe in unseren Hafen unterbringen.
Vorstellt euch, dass sie aus Schulen, Krankenhäuser, Kindergärten mit Menschen abfeuern.
Vorstellt euch, dass sie erklären, dass unsere Nation überhaupt nicht existiert, und unser Boden ihr ist. Und vorstellt euch, dass die ganze Welt in das glaubt…
Vorstellt euch, dass diese Terroristen ein Recht auf ein Veto in dem Sicherheitsrat der Vereinten Nationen haben…
Und jetzt vorstellt ihr, wie Ukrainer leiden.

(переклад Марії Бурчак)
*
Італійська мова:

PENSA UN PÓ SE…
Immagina che dei terroristi non aggrediscano solo una città, ma centinaia di esse.
Immagina che non siano due dozzine di terroristi, ma migliaia.
Immagina che questi non abbiano solo Kalashnikov, ma anche carri armati e missili.
Immagina che abbiano piazzato le loro navi da guerra davanti ai nostri porti. Immagina che ci sparino addosso da scuole, asili e ospedali pieni di innocenti.
Immagina che affermino che il nostro Paese e la nostra Nazione non esiste e che in verità è la loro Nazione.
Immagina che tutto il mondo creda alla loro versione.
Immagina che quei terroristi abbiano il diritto di veto al Consiglio di Sicurezza delle Nazioni Unite.
Bene, allora poi capisci come si sentano gli Ucraini oggi.

(Переклад Erwin Pock)
*
Польська мова:

Wyobraźcie sobie że terroryści robią zamach nie na jedno miasto, a na setkę miast. Wyobraźcie sobie, ze ich nie jest kilku lecz tysiące. Wyobraźcie sobie, że maja nie tylko karabiny Kałasznikowa, ale rownież czołgi i wyrzutnie. Wyobraźcie sobie, że są w posiadaniu statków bojowych, które stoją w naszych portach. Wyobraźcie sobie, że oni strzelają do nas z budynków szkół, szpitali, przedszkoli. Wyobraźcie sobie, że twierdzą oni, że naród nasz w ogóle nie istnieje, a nasza ziemia to ich ziemia. I wyobraźcie sobie, ze cały świat wierzy temu... Wyobraźcie sobie, że ci terroryści maja prawo weta w ONZ... Teraz wy wyobrażacie spbie, jak cierpią Ukraińcy.

(переклад Oksana Vodopyanova)
*
Португальська мова:

Imagine
Imagine que terroristas cometer um ataque não em uma cidade, mas em muitas cidades.
Imagine os terroristas não são dezenas, mas milhares.
Imagine que eles têm não só Kalashnikovs, mas também tanques e mísseis.
Imagine que eles têm navios de guerra em nossos portos.
Imagine que a partir de escolas, hospitais, casas onde há um monte de pessoas estão atirando em nós.
Imagine-se, eles dizem que o nosso povo não existem, como a nossa terra pertence a eles.
E imaginar que o mundo inteiro acredita nesta mentira.
Imagine que esses terroristas têm o direito de veto no Conselho de Segurança da ONU ...
Agora você imagina o sofrimento dos ucranianos

(переклад Людмили Рібейро)
*
Хорватська мова:

Zamislite
Zamislite da teroristi ne napadaju samo jedan grad, već na stotine.
Zamislite da nisu samo desetine terorista došle, već tisuće.
Zamislite da nisu samo sa kalašnjikovima, nego tenkovima i raketama.
Zamislite da su blokirali naše luke sa svojim ratnim brodovima.
Zamislite da pucaju na nas, na prepune škole, vrtiće i bolnice.
Zamislite da Vam tvrde, kako naša nacija ne postoji i naša zemlja pripada njima.
I zamislite da svijet vjeruje njima.
Zamislite da ovi teroristi imaju pravo veta u UN-u.
Tada ćete shvatiti koliko Ukrajinci pate ..

(переклад Denys Sheler)
*
Іврит

תארו לכם שהמחבלים תוקפים לא מספר ערים בודדות, אלא מאות.
תארו לכם שישנם לא מאות מהם, אלא עשרות אלפים.
תארו לכם שיש להם לא רק רובי קלאצ'ניקוב, אלא גם טנקים, ארטילריה.
תארו לכם שיש להם גם צי צבאי, והם מיקמו את אוניות הקרב שלהם בנמלים שלכם.
תארו לכם שהמחבלים האלא בעלי זכות וטו במועצת ביטחון באו"ם.
עכשיו רק התחלתם לתאר לעצמכם את המצב באוקראינה.

(переклад Іларіона Павлюка)
*
Чеська мова:

Představte si
Představte si, že teroristé vraždí nejen v jednom městě, a ve stovkách měst.
Představte si, že není jich desítky, ale tisíce.
Představte si, že mají nejen kalašnikovy, ale také tanky a rakety.
Představte si, že mají válečné lodě v našich přístavech.
Představte si, že oni střílejí po nás z oken škol, školek, nemocnic.
Představte si, že oni tvrdí, že náš národ neexistuje, a naše země to je jejich země. I představte si, že celý svět tomu věří ...
Představte si, že tito teroristé v Radě bezpečnosti OSN mají právo veta ...
A teď si představte jak trpí a strádají Ukrajinci!

(переклад Олени Ващенко)
*
Латвійська мова:

Tikai iedomājieties, ka teroristi uzbruk ne tikai uz vienu pilsētu, bet simtiem pilsētu.
Iedomājieties, ka tie nav desmit, bet tūkstoši.
Iedomājieties, ka viņiem ir ne tikai Kalašnikovs, bet arī tanki, un raķetes.
Iedomājieties, ka viņi izvieto karakuģus mūsu ostās.
Iedomājieties, ka tie šauj uz mums no piepildītam ar cilvēkiem skolam, slimnīcam, bērnudārziem.
Iedomājieties, ka viņi paziņo, ka mūsu tauta vispār neeksistē, bet mūsu zeme - tā ir viņu zeme. Un iedomājieties, ka visa pasaule tam tic ...
Iedomājieties, ka šiem teroristiem ir veto tiesības ANO Drošības Padomē.
Tagad jūs varat iedomāties ka cieš ukraiņi.

(переклад Яна Кипста)
*
Грецька мова:

Φανταστείτε πως οι τρομοκράτες δεν επιτίθενται σε μια μόνο πόλη, αλλά σε εκατοντάδες πόλεις. Φανταστείτε πως οι τρομοκράτες δεν είναι δέκα, αλλά εκατοντάδες. Φανταστείτε ότι κατέχουν όχι μόνον καλάσνικοφ, αλλά και άρματα μάχης και πυραύλους. Φανταστείτε ότι έχουν πολεμικό ναυτικό στα λιμάνια μας. Φανταστείτε ότι μας πυροβολούν από γεμάτα με άμαχους κτήρια σχολείων, νοσοκομείων και νηπιαγωγείων. Φανταστείτε ότι κάνουν δηλώσεις πως ο λαός μας δεν υπάρχει καν, και το εδάφη μας είναι δικά τους. Και φανταστείτε ότι όλος ο κόσμος τα πιστεύει αυτά...Φανταστείτε πως οι τρομοκράτες αυτοί έχουν δικαίωμα βέτο στο Συμβούλιο Ασφαλείας ΟΗΕ... Τώρα φαντάζεστε πως υποφέρουν οι ουκρανοί.

(переклад Robert Poulsen)
je_suis_la_vie: (Default)
Народ-підарас. Це не люди. Це тварини. Уявляю як вони сиділи на берегах річок з сємками і спостерігали це все, весело коментуючи "ека сатрі как он тот жмур паплил жопай навєрх, ха-ха-ха".
Дивно. В совєціьких фільмах показували як "гєраічіскі" підпільники вивішували червоний прапор десь на сільраді, де розміщувався німецький штаб, а тут навіть жодного букетику квітів не з’явилося на тому місці. Від якихось "підпільників".
Народ-підар.

Далі... )
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
Коли нині зводять нову будівлю, будівельники та планувальники навряд чи думають, як вона зможе пережити найближче (що вже говорити про віддалене) майбутнє, але свого часу будівлі прораховували й заглядали наперед, щоб споруди стояли вічно. Яскравим прикладом цьому може слугувати історія зведення знаного Вестмінстер Хол, чиї будівничі підійшли до роботи з небуденною ідеєю, аби впевнитися, що він стоятиме віки.

Нижні частини стін Вестмінстер Холу, котрі випадковому спостерігачеві нині видаються частиною Вестмінстерського Палацу Ґеорга, насправді стоять незмінно відколи цю велетенську споруду розпочали зводити невдовзі по завоюванні Норманами 1066 року. Згадку про найперші роботи датовано кінцем XI ст., і те, що ми бачимо сьогодні — це будівля, котру нарешті завершили 1399 року.

У холі є один з найбільших архітектурних скарбів Пізнього Середньовіччя — широкий складно переплетений величний підтрямовий дах. Як і будь-яка старожитна будівля Вестмінстер Хол інколи мав потреби в полагодженні: частини стін перебудували чи полагодили разом із вікнами в попередніх сторіччях, дах також поновлювали то тут, то там, коли вже давні колоди попрогнивали, і в 1980-х уже треба було заміняти певні ділянки, пошкоджені бомбою.



Останні істотні реставраційні роботи провели 1913, коли треба було оновити кілька опорних колод. Але це завдало раді реставраційних робіт неабиякого болю голови. Англійські діброви вже давно повирубували, й офіційні особи просто не могли знайти жодної ділянки з дубами достатньо великими, щоб забезпечити належний рід деревини. Дуби були, але їм, імовірно, було дві чи три сотні років, а отже, вони просто не були достатньо великого розміру. Що ж робити?

Тоді комусь у голову спала блискуча думка — перевірити, де брали ті первинні колоди. З’ясувалось, що наприкінці ХIV ст. їх привезли до Вестмінстеру з маєтку поблизу Ведхерсту у Сасексі. Тоді — близько п’яти сотень років тому — маєток належав родині Кортхорпів. Безпосередній нащадок лінії роду Кортхорпів 1913 року був Членом Парламенту від містечка Рай, із П’яти Портів на південному узбережжі.

Коли з ним розпочали перемови Сер Джордж Кортхорп вразив усіх такою історією, пояснивши, що, коли ті перші дерева було зрізано й продано королю в ХIV ст., його пращури далекоглядно подумали про час, коли колоди потребуватимуть полагодження чи оновлення, тож вони й посадили нову дібровку саме для цього. Ті дерева на 1913 рік — доросли свого віку, а отже, їх належним чином було зрізано й використано для полагодження величного даху Вестмінстер Холу.

Слово

Oct. 28th, 2015 08:14 pm
je_suis_la_vie: (Іду на ви!)
Читаючи спогади Едварда Денієла Кларка про його подорож до московії, видані 1810 році, хочу в контексті його згадки про свого сучасника Мусіна-Пашкіна (як бачимо не ПУшкіна, а Пашкіна, з наголосом на "і" ;) ) запропонувати вам невеличкий іспит: погратися в цього "науковця", котрий буцім-то знайшов оригінал "Слова про полк Ігорів" і переклав його. А оригінал згорів у пожежі. Дуже зручно, до речі, "згорів". Я б сказав його "згоріли".

Оцей іспит найцікавіше провадити на ТихХтоЗвеНасБратьямі. Треба прочитати текст, розбити на слова, розіставити пунктуацію. Так писали до того, як знання почали передавати заочно. До того знання передавали через книгу, але з наставником поряд з учеником, котрий спершу читав сам текст (записаний ось так, як вказано нижче), а потім навчав ученика його читати з правильними інтонаціями, зупинками і наголосами. Так передавалися знання. Після чого ученик довічно переписував усі, таким чином, завчені тексти. Помилки бути не могло, бо він знав тексти як ви свої паролі до ФБ.

А потім певний тип Мусін-Пашкін, знаходить той текст і "пєрєводіт" (а про їхні "пєрєводи" я втомився нагадувати як і про своє ставлення до них і, власне, до "пєрєвочєгоф"). Кларк згадує про Мусіна-Пашкіна як про наукового шахрая.

Ану ж, пані та панове, зіграйте в Мусіна-Пашкіна :) І ви, знаючи, як вони завжди ставилися до української мови, культури, історії, зрозумієте, шо його "пєрєвот" - просто набір слів.

"ілісиіселаілюдищодавнолісигустінепрохіднізакривалимайжевесьїїпростірокрімвисокихполонинсходиливдолинуажнадсамірікитепервонимовснігнасонцістопилисязрідлизмалілидекудипощезалилишаючипособілисіоблазиіндезновізнихостоялисялишепообсмалюваніпенькиазміжнихдеденесміловиростаєнужденнасмеречинаабощенужденнішийяловецьщодавнотихотутбулонечутиніякогоголосукрімвівчарськоїтрембітидесьнадалекійполониніаборикудикоготурачиоленявгущавинахтепернаполонинігейкаютьволаріавярахідебряхгалюкаютьрубачітрачійґонтаріненастанномовневмирущийчервпідгризаючитапідтинаючикрасутухольськихгірстолітніялицітасмерекиіабоспускаючи"

Ну й щоб ви уже вповні відчули себе повноправним дослідником середньовічних текстів додам ще мовою "братнього народу":

"awtemprzezdrzwiwe­szłaksięż­napaniśred­nichlatześmie­ją­cąsiętwa­rząprzybranawczer­wo­nypłaszczisza­tęzie­lo­nąobcisłązpozłoconympasemnabiodrachidącymwzdłużpachwiniza­pię­tymni­skowiel­kąklam­rązapa­niąszłypan­nydwor­skienie­któ­restarszeniektórejesz­czenie­do­ro­słewró­żo­wychili­lio­wychwia­nusz­kachnagłowachpowiększejczęścizlutniamiwrę­kuby­łyita­kiektó­renio­słycałepękikwiatówświeżychwidocznieuzbieranychpodrodzeza­ro­iłasięizbabozapan­na­miuka­za­łosiękil­kudwo­rzanima­łychpa­cho­li­ków"

Хай щастить! (сатанинський регіт за лаштунками)
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
Всі імена змінені. Часово-просторовий континіум зміщено, щоби заплутати ворога. А для своїх головне інше.









Микола. Його онук Іванко. Де б не їхав Микола завжди Іванко з ним на мопеді. Натискає на кнопочку запуску двигуна — це його сакральне дійство. Дід лише газує й керує.



Там за Дамбою через Сиваш найкоротший шлях до Армянська — зараз туди дороги немає, там стоять наші прикордонники, за кілька сот метрів по той бік кацапи, навколо “Мордору” - так місцеві називають фірташівський титановий комбінат.



Млявого рожевого вечора приїздить до нас на позицію з кавуном, динею, ще з пів мішка різних овочів та фруктів. З ним попереду на сидінні між ногами незмінно онук Іванко з яскраво синіми очима.



Сідаємо вечеряти, потім п’ємо чай. Микола починає згадувати як все починалося. Як було страшно й невизначено. Як не зрозуміло. Від телевізора не відходили ні на мить - шо ж там в Києві думають? Чи взагалі шось думають робити чи ні? Військових немає. Дамба стоїть відкрита. Розпач. Селяни знервовані. Зібралися посеред села на Віче. З Головою сільради вирішили самостійно перекрити Дамбу. Взяли камаза, крана, накидали старих бетонних кубів від коровників на того камаза, відвезли на Дамбу й у кілька стін перегородили її тими кількатонними кубами. Через Сиваш не переїдеш нічим, бо там навіки й залишишся — твань така, що лише потрап у неї вже не відпустить. Стали на чергування на Дамбі. Чоловіки мисливці зі зброєю вийшли, в кого зброї нема — з вилами. Так і чергували на Дамбі. І чоловіки, і жінки. Було дуже страшно дивитися як навколо Мордора їздять БТР-и, танки, ще якась техніка. Будь-якої миті очікували прориву на Дамбу...



Нарешті прибули наші. Село почало допомагати їм облаштовуватися. Приволокли житловий вагончик, провели електрику від села. Встановили графік постачання їжі, води. Голова сільради щодня приїздив на блокпости, говорив з людьми, швидко вирішували нагальні питання. В селі зітхнули з полегшенням: Київ не кинув їх на поталу кацапам.



У Києві почався нарешті якийсь рух. До прикордонників на Дамбу прибуло підкріплення. NN танкова бригада. Заклали під Дамбу тротил: лише крутни, натисни і Дамба злетить у повітря.





Потім танкістам надійшов наказ на переміщення, вони вмить знялися й кинулися на Схід. Дамба залишилася знову без захисту. Ну шо робити? Ми з кумом взяли побільше термосів з чаєм та кавою, хто що понадавав. Сіли ми з тою котушкою та дротами до тротилових закладок, намостили собі затишок і сидимо з кумом — а будь шо буде. Як підуть кацапи крутнемо, натиснемо а там буде як буде. Просиділи так два дні й дві ночі. Не знаю чи знали кацапи, що тут нікого немає чи ні, але звідти не підходило нікого. А могли ж підійти розвідники, і шо б ми з ними робили? Оцього боялися — дрг підійде, побачить, шо тут нікого, окрім нас і все ж! Кінець! Та Дамбу однак би знесли у повітря, хай хоч як, але техніку притримали б. На щастя на третій день прибули наші прикордонники, прийняли в нас Дамбу, довго не могли зрозуміти хто ми і шо тут робимо (сміється)... Ми з кумом зітхнули, здали їм все, подалися додому. Дві доби не спали. Опівночі грюкає хтось у двері — їхній майор, питає де ще 15 кілограмів тротилу. Не знаю. Здали вам все, шо мали. П’ятнадцять десь поділися, - каже. Крутнувся поїхав назад на Дамбу...



Вдосвіта скинувся, поїхав до них — чи знайшли той тротил чи ні. Все добре. Знайшли. Фух! А я переживав. Це ж не сіна навильник пропав (сміється). А вони ще й свого тротилу привезли, заклали ще більше. Мені аж від серця відлягло, бо ще оті 15 накинули би на нас із кумом, ніби ми хапонули, потім викручуйся...



Микола замовкає, сміється сам собі, сьорбає чаю. Думає, видно, про ті нервові дні й ночі, коли здавалося, що Київ кинув їх тут одних... Так. Київ. Тому що Київ завжди був центром Всесвіту для всіх українців, навіть Чумацький Шлях до того, як став Чумацьким, називався Шляхом на Київ.



Сонце скотилося нижче до західного небокраю, красиво підрожевило вітрила електровітрякам, що повільно мріють в рожевому призахідному мареві. Ніби казка навкруги. Здається зараз з-за них вискочать сармати на конях...





Ні не вискочать. Он димить Мордор. Микола продовжує, - років 15 тому, шось там на Мордорі гримнуло, тепер у затоці нічого не живе, навіть пташки тут не сідають. Ні бичка, ні камсинки — все вимерло, навіть мотиля не живе тут...





А в кума там брат за Армянськом, в нього своя ферма. Він фермерує. Рис вирощував, каже, всі поля кацапи перетоптали танками, води немає, поля закам’яніли, канали порозсихалися, плити повивалювало. А він тоді минулої весни взяв 150 тисяч гривень кредиту на добрива, на посівну, а тут ці підараси увірвалися, всі поля йому перетоптали, капоніри видовбали, ракетні установки, танки, бтри,.. навіть собак перестріляли, щоб сигнальні розтяжки їм не зривали. Вже ввечері люди й з хатів бояться виходити. Він за голову хапається - шо ж робити? А жінка йому, - ми ж тепер росія! - Дура ти! Яка росія?! Ти бачиш, шо вони наробили?! Жити ми за шо будемо!?.. Як житимемо?!...







Малий Іванко нудиться, смикає діда, - дідо, поїхали вже. - Зараз поїдемо, ось поїдемо. Підожди.



Тут один приїжджає, каже купи в мене машину. Вісім тисяч гривень. - Давай, кажу, купую. Тільки ти мені її привези до двору. Я тобі ще й доплачу чотири тисячі. Микола сміється, - знайшов, - каже, - пальцем робленого, ніби я не знаю, шо він з Криму тою машиною відтепер нікуди не виїде. Хто розумніший був, той не побіг перереєстровувати номери, а тепер он на Материк вільно по їдло їздить, а ті переробили номери, тепер їх і на Кубань не випускають. Малому ось до першого класу йти. Донька каже, вези його додому, в Армянськ. Кажу, - а як я його повезу, коли на нього документів немає. Кажу їй хай тут в школу йде. Та й він сам не хоче туди. Каже, хочу тут в школу ходити, у баби з дідом...



Наливаємо ще чаю. А тепер он точка пропуску. Наші лише документи на хвіри перевіряють, пломби оглянули — паняй далі. А кацапи в себе все загородили решітками. Весь вантаж оглядають. Вимагають, щоб у хвірі був прохід посередині. Якщо проходу немає — все вивантажуй на землю. Оглянули — завантажуй назад. На одну машину як мінімум годину, а якшо вивантажувати-завантажувати отак, - то пів дня згаяно. Тут, ще весною такі колони стояли на 12 — 15 кілометрів. По три тижні чекали своєї черги. Не можу їх зрозуміти, чи нікуди товар відвезти чи шо. Дебіли якісь. Ніякої самоповаги. Вже би обрубали так обрубали. Як з каналами. Відразу пересипали камінням, бетоном залили — все. Говійте...







Ці дальнобійники до нас в село в магазин заїжджали. Відчепить хвіру і до міста на заправку, потім до нас в магазин. Розповідали як там за Армянськом їх вже ждуть кубанці зі своїми хвірами. Перекидають все з машини на машину і гайда туди через Керч. А там на Кубані, шоб пообідати треба від 350 гривень на наші гроші, просто пообідати! От вони й бісяться. Який там Крим! Перегородити все давно було треба, й не думати! Як і з каналами. Шо вони там в Києві ще думають?!..





Дідо, поїхали вже. Ну поїхали, - погоджується дід. Сідають на мопеда, ми прощаємося, тиснемо руки, Іванко натискає на кнопочку, заводить двигуна. Їдуть...



Василь. Тракторцем тричі на тиждень возить усім нам на блокпости питну воду в діжках, разом з ним син Сашко. Василь — такий типовий працівник Її Величності Скитії, запилений, світлий, життєрадісний, душевний, з м’якою як південне підсоння українською неквапною вимовою. За ними незмінно бігає чорний собака. Циган. Супровід. :) Минулого року ще у Березні, коли лише все починалося, він прибився цуценятком до прикордонників, ті його вигодували, а потім як змінилися, їм на зміну прибули інші, вони ображали Цигана й він прибився до Василя з Сашком. Так з ним й бігає; прив’язь не визнає. Котів страшенно не любить, в селі жодного кота не пропустить. До військових ставиться обережно — спершу ретельно перевіряє. :)



Взяли воду, завантажили порожні діжки. Погомоніли за погоду, за воду, за врожаї, надої, закупівельні ціни на молоко, за шо там в Києві... Василь з Сашком поїхали додому вправлятися по господарству. Циган побіг слідом...



Хлопці-пастухи, ще на старезних батьківських веломашинах. Корови пасуться прямо коло нашої позиції. Тут протікає канальчик, тому соковитої трави по коліно.





Славко-Вусик кличе хлопців до нас обідати. Вони соромляться. Ми наполягаємо. Хлопці наїдаються борщу, тепер можна й додому не їхати. :) Наступного дня приходить якийсь дядько з мішком. Пів мішка огірків, помідорів, кабачків, золотої солодющої кукурудзи, яблук. Виявилося це батько, одного з тих хлопців-пастухів. Скинув мішок, подякував і пішов назад.





Ввечері знову приїхали Микола з онуком. Привезли риболовецькі причандали: гачки, волосінь, тягарці, поплавці... Завтра насмикаємо з канальчика карасиків, буде уха....



Дві корови з теличкою заночували коло нашого блокпосту. Зручно примостилися неподалік від намету. Ще вдосвіта прибігла молодичка з села, - чи не бачили моїх корів? Ми сміємося, - та онде лежать ремиґають... Побачили свою хазяйку, повставали знехотя, поплелися слідом...



Вдалині — понад вітрилами велетів-вітряків, затонулих в туманах, котрих лише краї вітрил, обертаючись, зблискують кінчиками над рожевими пасмами туманів, виринаючи-пірнаючи — спалахнув край сонця...




je_suis_la_vie: (Default)
Уважно передивився шо було в Ютюбі. Ось що відразу спливло у спогадах. :)
Ви шо думаєте, шо вони такі оригінальні? :) Онлайн арешт Бочковського, виступ Мік... Пш... тьху ти - Шокіна! у Верховній Раді. :) Віддаймо належне: підготувався він до цього циркового шоу добре, авжеж. Але нема нічого нового під Сонцем. Шокіна відразу видно з кого бере приклад.

Надзвичайно цікво було спостерігати за депутатськими пиками, а потім слухати "бурниє аплодісмєнти, пєрєходящіє в овациі"(с). Як це знайомо! Цікаво скільки психологів на наших депутатах дисертацій поназахищали? Там же ж клондайк непочатий! І дряпічка на дряпічці дряпічкою поганяє.

А далі уривок з Віктора Суворова "Контроль", щоб не бути марнослівним у порівняннях. Самі подивіться чиїх сенсеїв вони ґакусеї. Ага. :)

---

А товарищ Микоян – про то, как наймиты капитала сжигают посевы, как сваи мостов подпиливают, как в тоннели на рельсы многотонные глыбы втаскивают.

Слушает зал с почтением и вниманием. Каждый зам начальника областного управления и не такие страсти рассказать может. И потому слушает. Понять старается, куда же все это клонится.

А вот куда:

– Распоясался враг, бояться перестал. Не потому ли перестал, что бдительность некоторых чекистов притупилась?

Вот оно. Поприжало зал.

– Не потому ли враг себя спокойно чувствует, что в безнаказанности уверен? Не потому ли…

А из глубины зала – шаги. Замер зал. Каждый вперед смотреть должен. На товарища Микояна. На товарища Сталина. И на товарища Ежова шепчущего. А назад смотреть не моги. Не положено головой крутить, не положено оглядываться, когда речь столь важная со сцены гремит. Такие ужасы товарищ Микоян докладывает, что даже и не верится.

Трудно в речь товарища Микояна вслушиваться. Товарищи в зале больше звуки шагов слушают. И трудно что-то кроме них слышать. По залу из самого дальнего конца в сторону сцены кто-то не торопясь вышагивает. Понимает каждый: зря по залу никто ходить не станет, когда товарищ Микоян речь произносит, когда товарищ Сталин ее слушает.

Насте через секретное окошечко все видно. Это Холованов по залу идет. Спокойно идет. Не спешит. И двое в сером с ним. Товарищи в зале на Холованова смотреть не смеют. Товарищи в зале в президиум смотрят. И каждый плечиком как бы прикрывается от шагов. Все, кто слева от прохода, чуть левее

подались. Все, кто справа от прохода, – вправо. Вроде магнитным полем всех от прохода чуть раздвинуло. А Холованов начальника Омского управления НКВД чуть рукой тронул. Майора государственной безопасности товарища Хватова. Повернулся товарищ Хватов к Холованову тихо и вопрос без слов: меня? Холованов ему также вежливо кивочком без слов: тебя.

Встал товарищ Хватов, из зала пошел. Пригнувшись. Тихонько. Чтоб не скрипнуть. Чтоб говорящему с трибуны товарищу Микояну не мешать. Чтоб тишину не нарушить, чтоб головой своей перспективу на президиум не заслонять. Видом своим товарищ Хватов извиняется за беспокойство.

Пошел из зала. И двое в сером за ним.

А Холованов остался.

Только в тень отошел. За колонну.

Смотрит Настя в окошечко. Удивительный концерт. И на сцене удивительный, и в зале удивительный. Нескончаемую речь придумал товарищ Микоян, а по проходу вновь Холованов идет и двое в сером с ним. И вновь силовое поле головы от прохода к стенам отжимает. Товарищ Микоян – о вредительстве в куроводстве, а шаги по ковру приближаются. И снова Холованов кого-то по плечику. И оборот головы: меня? Тебя. Кого ж еще? И пошел товарищ враг по ковру на цыпочках.

На выход.

Товарищ Микоян – о вредительстве на лесоповале. Совсем зал замер. Это не в бровь, это – в глаз. Только сказал, что в лагерях лес не так валят, а уж двое в сером тронули за плечо начальника управления Амурских лесоповальных лагерей: пройдемте. Смотрит Настя в зал, изменения отмечает: чем больше врагов из зала выводят, тем яростнее зал оратору аплодирует. К месту и не к месту. И возгласы: «Великому Сталину – слава!» То один вскочит с места, то другой: «Слава великому Сталину!»

А товарищ Сталин речь слушает. Товарищ Сталин весь из внимания соткан, из внимания вылеплен. Вроде не про него кричат. Расползается истерика по залу. А ему дела нет. Он даже не замечает, как его любят, как за него готовы жизни класть на алтарь отечества.

Трудно Насте понять сталинскую тактику. Смотрит Настя в окошечко потаенное – одного в толк взять не может: почему товарищ Сталин Холованова на такое дело пустил? Такая практика противоречит теории людоедства. Если по науке все делать, так не Холованова на это дело ставить, а самих чекистов. Пусть сами друг друга арестовывают, пусть сами друг друга пытают, пусть сами друг друга в затылки стреляют. Чтоб инстинкт людоедства не притуплялся. Чтоб не верил никто никому. Чтобы каждый всех других боялся.

И ненавидел.

С другой стороны, разве чекисты Ежова мало истребляют друг друга? Нет, инстинкт людоедства не притупился. Просто товарищ Сталин разные приемы применяет. Товарищ Сталин бросает противников, как хороший самбист – и левым захватом, и правым. Товарищ Сталин, как хороший самбист, не повторяется. Товарищ Сталин, как хороший самбист, в любой момент непредсказуем. Больше всего человек боится неопределенности. Вот она, неопределенность. По залу в сверкающих сапогах ходит.

Тут Жар-птица поняла, что держать всех этих товарищей под контролем можно только страхом. Каждый день должен товарищ Сталин власть свою чекистам демонстрировать и каждый день ее доказывать.

И еще: надо Сталину сделать Холованова врагом всех чекистов. Чтобы все до последнего чекиста Холованова персонально ненавидели и персонально боялись. Чтобы сговориться с Холовановым не могли.

Так что не отступает товарищ Сталин от теории людоедства.

Ни на шаг.

Завершил товарищ Микоян речь. Призвал чекистов учиться пролетарской бдительности у товарища Ежова так, как товарищ Ежов учится у товарища Сталина. Громыхал зал аплодисментом, вроде молния небо расколола, вроде врезалась в дуб шестисотлетний, переломав его пополам.

Зажмурь глаза и услышишь, что еще одно могучее дерево страшным ударом раздробило в кусья древесные. Грохочет зал аплодисментом, вроде молнии рощу дубовую в щепы ломают. Настя в потолок смотрит: если в резонанс попасть, обвалится потолок. Это из курса элементарной физики известно. Надо будет Холованову подсказать, где опасность. А то в следующий раз оборвется потолок со стенами и балконами. Дохлопаемся…

Отгремел зал. И пошли выступающие с трибуны мудрость сталинскую восхвалять. И пошли выступающие призывать к террору беспощадному, к истреблению врагов, как бы искусно они ни маскировались, под какими бы личинами ни прятались. Хлопает зал выступающим. Одобряет. Требует зал: «Смерти! Смерти! Смерти!»

Смерти, товарищи, желаете?

Это можно. Это пожалуйста. Это сколько угодно. Вот вам, если так уж хочется: снова Холованов идет. Не спешит. В задних рядах, которые он прошел, – облегчение. Лица в задних рядах такие, словно несли грузчики каждый по пять мешков цемента, но вот сбросили их и присели под стеночкой: глаза к небу, языки наружу, на губах улыбка глупого счастья.

Чем больше рядов проходит Холованов, тем больше расслабления в задних рядах, тем больше напряжения в передних.

Но прошел Холованов все ряды и по ступенькам – на сцену. Замер президиум. Тут на сцене весело было, тут на сцене вроде и не замечали, что там внизу происходит. Оживились товарищи в президиуме, воротники поправляют, прически. Так

новобранцы себя ведут под взглядом свирепого старшины. Только товарищ Сталин невозмутим. Только товарищ Сталин выступление слушает, головой покачивая, то ли одобряя говорящего, то ли не соглашаясь с ним.

Оглядел Холованов президиум. У товарища Ежова глаза бегают, рукам товарищ Ежов места найти не может: карманы свои на груди ощупывает, воротник проверяет, застегнут ли. Только сейчас в сталинское ухо щебетал… а тут челюсть дрогнула и отвалилась. И товарищ Микоян неспокоен. Товарищ Микоян – в галстуке. Так вот – за галстук себя, за ворот рубахи: вроде все застегнуто, вроде галстук завязан, но чуть давит…

Не стал Холованов Ежова брать. И на Микояна сегодня приказа не было. Пошел Холованов к трибуне – и выступающего за плечо: пройдемте…
je_suis_la_vie: (La Vie)


Коли б не слухав "Червону Руту", завжди намагався уявити собі ту, кому вона присвячена.
Ну так, кожен може уявити собі свою дівчину, але я ставив себе на місце Володимира Івасюка, - хто та, про котру він думав, створюючи цю неймовірну пісню, таку люто небезпечну, за котру його і було вбито? Хто ж вона?
І ось нарешті побачив. Довго не міг відірватися, зір став тунельним, що аж хвилин за десять помітив косий погляд чорнявки за спиною.
Які вони тут світлі люди! А Марія - як сонце. :)

На світлині: Володимир Івасюк зі своєю одногрупницею Марією Соколовською-Марчук, якій він присвятив пісню "Червона рута".
Фото невідомого студента-медика. З архіву Марії Соколовської.

А оцей фільм - це MUST SEE для всіх без винятку. Цей фільм MUST HAVE на всіх ваших смартфонах, щоб ділитися й показувати всім.

Чому цього фільму немає на телебаченні?..

45 років тому вперше зазвучала пісня “Червона рута” - символ української естрадної пісні.

Прем'єра відбулася *13-го вересня 1970* року на Театральній площі Чернівців у прямому ефірі телепрограми “Камертон доброго настрою”. Пісню тоді виконав дует: сам автор Володимир Івасюк та Олена Кузнецова.

Пізніше, широкий шлях пісні торував ансамбль “Смерічка” Левка Дутківського, а солістами того колективу були Назарій Яремчук та Василь Зінкевич.

1971-го року саме українська “Червона рута” у виконанні Василя Зінкевича і Назарія Яремчука та Володимира Івасюка стала переможцем пісні року і невдовзі після цього, потрапляє на перші місця популярності в багатьох країнах Східної Європи.

Звечора суботи 12 вересня, а також протягом неділі та понеділка, в етері “Голосу Свободи” найбільша добірка кавер-версій всесвітньо відомого хіта. Майже пів сотні різноманітних варіянтів вічного хіта Івасюка: від танцювального до джазового й від рокового до застільного.

http://holos.fm/page/juvilej-chervonoyi-ruti-v-eteri-golosu-svobodi

Profile

je_suis_la_vie: (Default)
je_suis_la_vie

April 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16 171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated May. 27th, 2017 06:20 am
Powered by Dreamwidth Studios