je_suis_la_vie: (Default)
2017-07-23 01:15 am

Кацапо-онаністи.

Знаєте за шо Яхве пришльопнув Онану?

Ні-ні, не за те, шо той дрочив. Дрочка, як така, технічно, в байблі не засуджується. Навіть і згадки про неї як такої немає окрім випадку з Онаною.

За інше. За порушення умов контракту.

Юдеї мали закон, шо коли брат помирає, то інший брат, має прийняти до себе дружину померлого брата (разом з дітьми) і продовжити рід померлого брата.

Якшо в брата вже були діти, то вони й залишаються дітьми померлого брата, якшо живий брат з дружиною померлого брата зробить ще дітей, то перша дитинка вважається за законом дитиною померлого брата з усіма де-юре, так би мовити.

Відмовитися можна було. Хлопець іде до старійшин, вони з ним проводять профілактичну бесіду, просять прийняти дружину померлого брата, продовжити рід померлого, etc...

Але якшо вмовляння безуспішні, ну не подобається йому та жінка, технічно, генетично, просто гидка вона йому! Ну буває ж таке?! Ви ж згодні? Ну є такі випадки, ніби нормальна пані, - а й не сів би з нею срати і на одному полі...

Ну так ось, відмовляється наш хлоп. Тоді та вдова має зняти з хлопця чобота і плюнути хлопові в обличчя. Після цього - чувак вольни як сокіл в небі. Щоправда зватимуть його тепер "роззутим" а на його хату киватимуть як на "дім роззутого", зате він у мирі з собою. А те прізвисько забудеться, щойно він стане поважною особою спільноти. І я його дуже добре розумію, щоразу згадуючи дружину мого однокровного брата - оце той самий випадок, коли б я з тою дамою не те шо на одному полі, - а й на семи полях срати не сів би. Я навіть не був на їхньому весіллі.

Отже. Онана. У нього брат, звали його Ер. Ер врізав дуба. Батько Ера й Онани Юда каже Онану, - піди прийми дружину Ерову і продовжи рід Ера. Ну Онана слухняно й пішов.

Онана користався дружиною брата свого померлого, але коли кінчав то висмикував і зливав усе мимо. Яхве, звісно, таке діло не схвалював, - то він Онану й пришльопнув. Пришльопнув саме за те, шо Онана: 1. жінку взяв; 2. жінку порав; 3. продовжувати рід братові відмовлявся, висмикуючи в останню мить прутня. Умови контракту порушені. А тоді до цього ставилися дуже суворо, транзакція є транзакція - або всі операції виконуються, або роллбек. Ну Oracle-істи чи PostgreSQL-льники мене зрозуміли.

Так ось, таку довгу предовгу преамбулу я написав лише з одною метою: порівняти оцих остогидлих какіхразніц, ямагу, гаварюкакхачю з тим непослідовним халявщиком Онаною. Такому і прутня попарити, і нуль зобов'язань, і чужа тітка тобі ще й їдло готує, і пере твій одяг, і доглядає хату, - бо вона дотримується умов контракту зі свого боку. До того ж за Законом, ти можеш мати кілька дружин, які дадуть тобі вже ТВОЇХ дітей.

Ні! Те, дрочило не йде до старійшин з офіційною відмовою, а радо встромляє пісюна. Яхачю, винєімєєтєправа, какхачютакіфрікцианірую. Ви, онани, дістали вже!

Головна причина РУВ - ваш ОНАНІЗМ!

Остап Дроздов просто шикарно вигнав цього онану зі студії. Це початок великого шляху, ми його пройдемо і цієї шизофренії не стане як туману на сонці.

І буде так!

P.S. корисні посилання для самоосвіти.
Буття 38:1-10
Повторення Закону 25:5-10
Матвія 21:28-31
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
2016-11-17 10:08 pm

Вибір...

Якось ми забалакися з друзякою Рамзесом за поезію, за жінок, за любов і війну, за Буковськи в його контексті знову за жінок, за музику... Згадали, що слухали в юнацтві... І почали згадувати Франка Дюваля, ДеВіжин, Депеш Мод, Вая Кон Діос, Болтона - те, шо було модно в нашому забиченому селі у ті неймовірно далекі роки. А тих, хто слухав Технологію вважав забиченими лосями. Називав їх "нажмінакнопочніками".

Перейшли на наших братанів. На те, шо вони слухають.
Обоє козли, шо в нього, шо в мене.

Хай вже в Рамзеса брат старший, він сам собі. А в мене молодший, слухав оте все, шо я слухав, мав би виховати в собі якийсь музичний смак, чи шось таке...
Нє. Виріс і завис у своєму блатняцьому болоті: круги, бутиркі, централи, для урізноманітнення "зніїшкакхочіццажить" від Філіпчика разів 10 на день, єтц... З телефона не припиняється ніколи. Мені навіть стидно коло нього бува проходити, вдаю, що його не знаю, аби не подумали, шо то й я таке слухаю...
Ну то таке - лірика... Тобто приказка.

Казка.

Що спільного між Катею Чілі, Дахою Брахою, Фолкнерами і Гаріком Крічевським? Лише громадянство.
Катя Чілі ґарувала, вишукувала стародавні пісні, обробляла їх і видавала в світ. Даха Браха - те ж саме. Їздять селами, шукають стародавнє, обробляють та не дають йому зникнути, - дають життя. Фолкнери - те ж саме. Їхня робота залишиться у віках.

Гарік, будь він нормальним пацаном, а не таким як наші з Рамзесом брати (хто вони обоє див. вище), міг би прославитися в Україні на віки, як і вище згадані виконавці.
Але для того Гаріку довелось би рити бульдозером більше, аніж Фолкнерам, Дасі Брасі, Каті Чілі разом взятими. Та то лише на перші два три альбоми, а потім би йому самі присилали би, запрошували би перейняти десь стару пісню з українського робітничого фольклору - чи то галицьких нафтовиків, чи то волинських шахтарів, чи то приазовських рибалок, чи то юзівських шахтарів чи ливарників...

Але для того треба ж запрягатися шо воляці, перегрібати архіви, вивчати історію, їздити, шукати людей, переймати від них, потім обробляти, осучаснювати і вже видавати альбоми з українським робітничим фольклором - це не був би "блатняк", бо блатняк лише у злопатоїдів, у них сам язик до того спонукає - грубий і неотесаний суржик.

Отже, Гарі зробив свій вибір і пішов шляхом найменшого спротиву. Так Гарі став пiдapacoм.

Пісенька для привернення уваги.
https://www.youtube.com/watch?v=zUpTJg2EBpw
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
2016-03-17 10:58 pm

Технологічне...

Я шe naм’ятaю вiнчecтepи no 120 мeraбaйт. Цi бyʌи шe бpитaнcьκoro виpoбництвa. Taκ звaнa "бiʌa тexнiκa".

Я тoдi noчинaв дpecиpyвaти κoмnи. Я нe знaв, шo тaκe вiндoвiз, тa й дoci нe знaю й знaти нe xoчy, - noчинaв вiдpaзy з UNIX-iв, i в мeнe cκʌaвcя, тaκ би мoвити, юнiκcoвий мeнтaʌiтeт κoмn’ютepниκa.

Πepшoю мoєю ʌюбoв’ю бyʌa бepκʌiвcьκa onepaцiйнa cиcтeмa FreeBSD вepciï 2.2.1. Дyжe вдaʌa riʌκa бyʌa. Яxy тoдi ʌишe poзκpyчyвaʌиcя, Google ʌишe зapoджyвaвcя, i вcя nonyʌяpнicть нaʌeжaʌa Aʌьтaвicтi з Яxy, κoтpi тpивaʌий чac κopиcтyвaʌиcя oцiєю вeʌьми вдaʌoю вepciєю "фpi" 2.2.*...

Toдi нa poбoтi я npoвaдив цiκaвi дocʌiди з FreeBSD, Solaris-7 (тoдi "ciмκa" бyʌa cвiжaчoκ, вeʌьми npoдвинyтa; вмiʌa poбити вce тe, щo "вiʌьнi" onepaцiйκи "нaвчиʌиcя" poбити ʌишe poκiв зa 10; нy coʌapic бyʌo й nиʌяʌи з caмoro noчaтκy дʌя κepyвaння aтoмними cтaнцiями, κoнвeєpaми i т.n.)

Taκ ocь - 120 мeraбaйт! Цe бyʌo щe нiчoro дʌя cвoïx дocʌiдiв, MySQL nocтaвити, squid, з INN norpaтиcя... Toдi в κoнтopi ïx вaʌяʌocя κiʌьκa штyκ. Я ïx coбi зaбpaв, фaйʌoвa cиcтeмa / з /tmp бyʌa нa oднoмy тaκoмy, /usr нa iншoмy, a /var нa тpeтьoмy. Бiʌьшe nopтiв нa мaтepинцi нe бyʌo. :) Цe rocnoдapcтвo cвиcтiʌo в мeнe нa cтoʌi, нa "бiʌiй" IBM-цi, "чeтвipцi" нa 32 мeraбaйти naм’ятi...

Beʌьми шʌяxeтним npидбaнням тpивaʌий чac з 1999 poκy ввaжaʌи вiнчecтepa нa 3.2 rб. He знaю, чoмy caмe тaκий чyдepнaцьκий poзмip, aʌe 3.2 бyʌи дoвro. Πoтiм niшʌи нa 8rб. Цe бyв npopив! Bicc-ciiм riraбaйт, Kapʌe!!! Цe бyв нeймoвipний oб’єм!

Biciм. Зanaм’ятaйтe цe чиcʌo. :)

Koʌи з’явиʌиcя "copoκoвκи" нa ниx бoяʌиcя диxaти. Xoчa звиκʌи швидκo. Πoтiм y Xapκoвi дyжe нeзʌюбиʌи вiнчecтepи WD - Becтepн Дiджiтaʌ. Чyв icтopiю вiд мicцeвиx диcтpиб’ютopiв, щo в Oдeci niд чac poзвaнтaжeння cκpинi з "вecтepнaми", κoтpi npибyʌи з Maʌaйзiï, зicκoчив тpoc, i cκpиня тpoxи rpимнyʌacя нa npичaʌ. I oтy caмe cκpиню вeзʌи дo Шapyκaнi, бiʌьшa noʌoвинa тиx вiнчecтepiв y шapyκaнcьκиx noκynцiв i nocиnaʌacя з чacoм. Πpoдaвцi втpaтиʌи нa rapaнтiяx.
Aʌe я ʌюбʌю "вecтepни": нaдiйнi, npaцюють тиxo, aж нe чyти, нa вiдмiнy вiд "ciґeйтiв", κoтpi зaнaдтo cвиcтять. Hy тo тaκe - ʌipиκa...

A яκ ми cтaвиʌиcя дo pecypciв. Яκ ми oбчиcʌювaʌи cκiʌьκи мaє бyти жypнaʌьниx фaйʌiв в cиcтeмi, cκiʌьκo-дeннe yтpимaння 14 днiв, 30, чи дивʌячиcь яκий жypнaʌ, дo яκoro дeмoнa... Cκiʌьκи дiтeй мaє nopoдити anaч i нa cκiʌьκи ceκyнд... Зa pecypcи бopoʌиcя. :)

Cepвicи nepeвipκи, caмooбcʌyroвyвaння, cинxpoнiзaцiï зanycκaʌи з κpoнa. Kyniвʌя κoмniв дʌя фipми бyʌa neвнoю noдiєю. Hoвi мaшини йшʌи poзpoбниκaм, a нaйκpaщy зi cтapиx бpaʌи нa UNIX-cepвep. :) Taκий ocь бyв "anґpeйд". 128 мeraбaйт naм’ятi нa бopтy - цe бyʌo вeʌьми nporpecивнo, a тaκa мaшинa бyʌa вeʌьми жвaвa.

A noтiм niшʌa мoдa нa вipтyaʌiзaцiю.

Cnepшy ми cnpoбyвaʌи тoнκi κʌiєнти нa ʌiнyκci. Cʌaбeньκi мaшинκи y poзpoбниκiв з вiн95/98, κoтpi зanycκaʌи в ceбe тepмiнaʌьнi rpaфiчнi κʌiєнти чepeз κoтpий oтpимyвaʌи rpaфiчний eκpaн нa roʌoвнoмy cepвepi з ʌiнyκcoм. A нa ньoмy бyв aж 30 rб вiнчecтep i aж цiʌиx 512 мeraбaйт naм’ятi з κoмniʌятopoм gcc, зa κoтpий нe тpeбa nʌaтити. A вiнчecтep нe npocтий, a мoдний yдмa. UDMA, Kapʌe! Цe тoбi нe чepenaшaчi DMA! (тccc, нe κaжiть йoмy npo SATA)...

Дaʌi noчaʌиcя цiκaвi дocʌiди з вipтyaʌьними мaшинaми. Ha oднy зaʌiзяκy втoвκмaчyвaʌи no дeκiʌьκa вipтyaʌьниx onepaцiйниx cиcтeм, i тaκ ґвaʌтyвaʌи тy нeщacнy зaʌiзяκy; κoжeн бopoвcя зa мicцe niд coнцeм, тoбтo зa κopoмиcʌo вiнчecтepa. Уcix бaraтo, a κopoмиcʌo oднe.

Aʌe вipтyaʌiзaцiя нaбиpaʌa oбepтiв...

Πoявa xмapнoro cepвicy Aмaзoн - AWS - в 2006, цe бyʌo нacтiʌьκи κpyтo, щo йoro noявy нapoд щe дoвoʌi дoвro нe мir ocяrнyти. Oбʌизyвaʌи йoro дoвro, oбcмoκтyвaʌи щe дoвшe дoκи нe poзκyштyвaʌи i нe niдciʌи ocтaтoчнo.

I тenep вipтyaʌьний κoмn’ютep "мiнi" нa 1 rб naм’ятi, i 8 rб диcκoвoro npocтopy зa зaмoвчyвaнням ("вiciм", naм’ятaєтe, я npocив вищe зanaм’ятaти цe чиcʌo?). Πʌюc, бeз змiни cyми onʌaти, мoжнa щe npиκpyтити 30 rб диcκoвoro npocтopy.

I нacκiʌьκи ж вce змiниʌocя!

Koʌи зaмoвниκy тpeбa cинxpoнiзвyвaти дaнi мiж двoмa вiдpaми нa aмaзoнiвcьκoмy cepвici S3 (Simple Storage Services - тpи "ec", S3 - buckets - диpeκтopiï дʌя збepiraння вaшиx дaниx), мoжнa npocтo зanycтити з neвними napaмeтpaми rsync з κpoнa.

Aʌe є oднe aʌe.

Цe дoporo! :)

Дeшeвшe cтвopити oбpaз onepaцiйнoï cиcтeми, npи cтвopeннi κoтporo дoдaєтe κoмaндy "aws s3 sync ... ... ..." Cтвopити rpyny aвтoмacштaбyвaння, дoдaти дo нeï цeй oбpaз i вcтaнoвити йoмy poзκʌaд. Oniвнoчi, нanpиκʌaд, AWS збyдyє вaм oбpaз, дo κoтporo ви дoдaєтe вaшy κoмaндy нa cинxpoнiзaцiю.
Щoйнo onepaцiйнy cиcтeмy вcтaнoвʌeнo, з нeï зanycκaєтьcя κoмaндa нa cинxpoнiзaцiю вaшиx вiдep. Яκ вiдpa cинxpoнiзyвaʌиcя, onepaцiйнy cиcтeмy видaʌити - terminate... Cnpaв мaκcимyм нa 15 xвиʌин нa вce...

Kapʌe, ти xoч ycвiдoмʌюєш, шo в мacштaбax aмaзoнa цe дeшeвшe y npoцecopнoмy чaci, aнiж зanycтити κpoн? Щoб нe nʌaтити Aмaзoнy зaйвиx rpoшeй зa npoцecopний чac. Kapʌe, дeбiʌятκy мaʌoʌiтнєє, ти мoжeш цe ocяrнyти, ra?

***

Дeбiʌи, ви шe xoчeтe вiдpoджyвaти вyriʌьнy npoмиcʌoвicть???...
je_suis_la_vie: (Іду на ви!)
2014-12-09 10:42 am

Дуже гарна аналогія.

Жили-были когда-то два города – Содом и Гоморра, известные всем по Библии и одноименному ругательству. Жили-были они весело, ни в чем себе не отказывались, занимались разными извращениями, содомиты – содомией, а гоморрцы – гоморрятиной, так бы все и шло, но Тот-Кто-Сидит-Наверху решил, что время для Лас-Вегаса и Амстердама еще не наступило, и решил города поплавить горящей серой – потому что нельзя так атомно отжигать уже в самой первой книге Библии, надо что-то оставить под конец.
Далі... )
je_suis_la_vie: (Everything a lie.)
2012-07-16 10:33 am

Дєточка, подвінься, ти мєня прітєсняешь.

Чудовий приклад того, до чого доходить ситуація, котра починається зі слів "російській мові - державний статус".

Як я за свае грошы адкрываў рахунак на беларускай мове

Гісторыя для прачытаньня ўкраінскім сёстрам і братам, каб ведалі, што будзе зь іх моваю, калі верх возьмуць неабальшавікі



Давно любив слухати "Ляпіса Трубєцкого".
Слухали разом з дружиною. Ще вони буди дуже популярні наприкінці 90-х. Їду до університету в автобусі, а місцеве радіо частенько крутить "Ти ти-ти кінула", чи "Знай - єта любовь"... Або з дружиною купимо альбомчик на розкладці. Дикі 90-і, хто тоді думав про ліцензійні касети? Ніхто. Коштували вони по 2 гривні і сидимо за вечірнім чаєм слухаємо...
Досить привабливо було слухати гуморні пісенькі цього бєларуського гурту... Але досить скоро наобридло.

В цей час Бацька вже набирав оберти, але "Ляпіси" на кожному розі несли, що вони поза політикою, що вони лише музиканти і політика їх не цікавить.

В цей час у нас набирали оберти протестні настрої. Протести на Майдані, протести всеукраїнські, "Україна без Кучми", наші співаки теж набирають обертів, дедалі більше україномовних гуртів та виконавців, яким зовсім не байдужа політика і що буде далі з Україною - вони відкрито заявляють про свою громадську позицію, - що зрештою і вилилося у Майдан.

"Ляпісів" же ж - політика досі не цікавить.

4 Квітня, 2012 рік.
До нашого Харкова завітали "Ляпіси", з програмою "Нє бьіць скотам" і саме в цей день до Харкова у рамках Всеукраїнського туру завітав Тягнибок. Навіть час зустрічі збігався з часом концерту.

Звісно, що я, не вагаючись, обрав зустріч з Тягнибоком...

А сябрам з прекрасної Бєларусі, де народився мій батько (Берестя), від мене гарячий привіт. Нарешті ви роздуплилися. Нарешті вас зацікавила політика, нарешті ви почали співати політичних пісень. Нарешті, біс забирай, - БЄ-ЛА-РУСЬ-КО-Ю!

Тільки питання, вибачте, що кацапським матом, - а чи, блядь, не запізно? Чи не проїбали ви вже любу милу Бєларусь? А чи не треба було бєларуською співати ще 20 років тому? І про політику?

Але мене ви, "Ляпіси", вже не цікавите. Що ви можете мені розповісти про те як не бути скотиною? Нічого. Мені нічого. Міхалок, - ти козел!

Хто має макітру - зрозуміє до чого я це все написав.

Слава Україні!
Жиє Бєларусь!
Смерть москалям!
je_suis_la_vie: (Русскій инвалидъ)
2012-07-09 11:27 am

Утамльонниє міґалкай

http://youtu.be/tfhs_6ZGG_w

"Посмотрите, что происходит в Японии. Дело даже не в вере, а в безбожье внутреннем, в отсутствии представления о том, что ты не один живешь. И вот это постоянное использование, унижение окружающего мира приводит к тому, что Господь говорит: "Ребята, вы чего делаете?" И посылает бедным японцам девятибалльное землетрясение с цунами".

Михалков не прочь призвать в союзники Всевышнего и Его словами обратиться к неразумному японскому народу с увещеваниями. "Ребята, вы чего делаете?" - как бы говорит как бы Господь устами Своего любимца Никиты. После чего "посылает бедным японцам девятибалльное землетрясение с цунами".
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
2012-05-22 10:31 pm

Анекдот.

Приїхав до одного села партійний агітатор агітувати, щоб селяни здавали більше зерна державі.
Зібрали їх до клубу, агітатор вийшов і дві години розповідав як важливо здавати більше зерна державі, про космічні кораблі у большм тєатрє, як надважливо "догнать і пєрєгнать" (якщо кажуть "догнать", то цим визнають своє відставання, але то таке - лірика...).
Після агітації - загальне голосування.
- Хто за те, щоб здати державі зерна позапланом?
Ніхто.
Агітатор у розпачі.
Голова колхозу йому на вушко, - слухай, вийди-но на ґанок покури хвилин п'ять, відпочинь...
За п'ять хвилин запрошує агітатора знову до клубу, - проводь ще раз голосування.
- Хто за те, щоб здати державі зерна понад норму?
Усі.
Агітатор аж онімів від здивування...
...
Увечері удома Голови, за салом зі самогоном.
- Я. Я закінчив партійну школу. Я п'ять років учився агітувати, переконувати. Я навчався у кращих професорів ораторського мистецтва... і я тут за дві години жодного селянина не переконав, а ви упоралися за п'ять хвилин. Що ви їм сказали???
- Я їм розповів про нашого діда-характерника. До нього усі ходять за зіллями, порадами... ну таке ото... на ньому село й тримається, йкшо чесно...
Ото як Оксана Чорнобрівка вирішила виходити заміж, то пішла до діда, та й питає, - дідуню скажіть, а яким боком мені до чоловіка потім лягати? Спиною до нього, чи лицем? Чи може на спину?
- Та ти онуцю, як не лягай, а все одно відіграє.

Здавалося б до чого тут "бонкі"?...
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
2012-04-09 11:21 pm

Шекспірівське.

Колись ще у 1994-му, в Університеті нам дали завдання напистати про якогось письменника тієї мови, яку ми вивчаємо. Я, звісно, банально обрав "Потрясателя Підлоги" - Шейкспіра.
Знайшов літературу - Університетська ЦНБ досить таки багата - повивчав про сонети та про таємничу "Смагляву панянку". Навіть наша літня вчителька того не знала, шо накопав я... А куди я подів той свій реферат - і не згадаю нажаль...
Ще тоді, )
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
2012-03-31 11:41 pm

Ще про ринок,

до минулого посту про україномовнй попит.

Згадалася мені стара історія.
2002 рік, працював я ще в тій конторі, про яку задував у себе вікілікс (десь у мене у підзамках про це пробігало).
Підводять до мене одного разу добродія, а той питається чи не міг би я йому налаштувати сервер для інтернет - чи шось таке - клубу. З усіма причандалами - http, smtp, pop, mysql, squid, статистику прикрутити, лічильники...
Видно, шо чувак і сам не знає, чого хоче.
Ну, - кажу, - можу.
Скільки ти за це хочеш?
Та ну дасиш гривень триста, то й згода (бідний я тоді був, то й демпінгував як остання сволота).
Ну він шось покивав головою, та й пропав.
Потім мені товариш, який нас знайомив, каже, що той вже все собі зробив. Когось іншого знайшов.
Ну зробив то й зробив, яке мені діло. Забув я про нього. Та він сам про себе нагадав.
Почав ломитися до мене в icq (тоді я ще нею користувався) з питаннями.
Виявляється чувак ще https собі захотів і ніяк не може з ним розібратися (аналізуючи діалоги, я зрозумів, що цей лох хотів собі віртуального хостингу на https - на одному IP, от смішний бовдур). Ну він і так до мене, і так. Як працює SSL, як створити сертифікати, як те, як се.
На все це я йому відповідав однаково - Не знаю.
Він вже зовсім втратив терпець, та так неначе роздратовано, - ну як ти можеш не знати, коли ти адмін?!
- Ну твій же адмін, який тобі все ставив не знає? Уяви, шо і я ось точно так же ж не знаю ;), додав я смайлика-підмигайлика.
- А, то ти образився, що я не до тебе звернувся? Ха-ха, ну - це ринок, тут нічого не поробиш.
- Ну ну яке образився? Таке ти скажеш. Я оце думаю чи не пішов би ти зі своїми SSL-ями на ринок, га? ;) востаннє підмигнув та й забанив хамла.
je_suis_la_vie: (La Vie)
2011-06-07 08:58 pm

Про власне каяття.

Було колись, працювала у нас одна дівчина. Типу буддизм сповідувала. Вчилася в Медичному Інституті там на проспекті Уьянова-Бланка, за Держпромом...

Дівчат тоді прийшло багато. Контора міняла профіль і потрібні були дівчата на саппорт деск, на телефонах сидіти, як ото в рекламі на картинках: красиві дівчата з навушничком та мікрофончиком. Ну десь так воно і виглядає. Відволікаюсь.
Ну тож прийшли до нас дівчата і ми з босом читали їм лекції. Вирішили, що дешевше буде (в сенсі нервів) взяти "чистих" дівчат та начитати їм вступний курс з основ айті, щоб вони могли хоча б зорієнтуватися там, куди перенаправити запит чи шось таке. Ну тобто, шо то таке DNS, HTTP, ping, traceroute, MX... ну, шоб вони там не лякалися від всих цих лайок занадто і все таке...

Щоб створити командний дух, влаштовували дівчатам фрайді найтс. Тобто виїзди до річки на шашлик, відпочинок, купання (саме так і було, нічого більше ;))

Ну так ось була серед них медичка. Майбутня. Вегетаріанка, буддистка, шмалила цигарками, шо той білий пароплав... На застіллях все перепитувала: а шо в цьому бутербродові, а в цьому, а в тому... шоб, бува ненароком, не з'їсти чогось там не буддистського чи шось таке... Молоко - продукти насилля над коровами; яйця - убивство ненароджених курчат; ой про м'ясо я мовчу - там такі жахи...
Зате цигарками шмалити, "здійснюючи насилля над моїми дихалками", ну ви розумієте... еге ж? ;)

Однієї фрайді найтс можна було вживу спостерігати як вона пускала рожеві сопельки від жучків, павучків, та як вона рятувала нічних метеликів від свічок. Кишкала на кожну з них, проганяла від вогню, але ж одна-таки опалила крильця, і наша майбутня хірургиня почала операцію зі спасіння. Зі своєї волосини хотіла зробити каркасик, з сигаретного паперу - склеїти крильце ну і все таке... Як згадаю, аж сльози розчулення не стримаю...

Та раптом до веранди залетів кажан.

- Аааааа! Зарепетувала вона. - Убийте її! Вона усіх покусає! Ми всі помремо! Вони заразу розносять!...
І так далі в тому ж дусі. Я та ще один хлопець того кажанчика з переляку - наслухавшись жахів від тієї медички - і замочили... :(

Оце чистив телефонну книгу в своєму дебілофоні, побачив її номер, виникла ось така довга асоціація з тим номером. Я й видалив той номер. Але прикрого спогаду, що колись (хоч і на мить), ти став схожим на доморорощену буддистку-вегетаріанку-веганку так просто не видалиш.

Read more... )
je_suis_la_vie: (псиносрач)
2011-06-02 01:45 am

:)))



"La bandiera rossa, che allora era il simbolo della schiavitu, preceduto la carovana."
"Червоний прапор, що в ті часи був символом рабства, несли попереду конвойованих."

Кадр та цитата з фільму "Addio zio Tom"/"Прощавай, дядю Томе".
je_suis_la_vie: (Everything a lie.)
2011-05-28 12:29 am

Права та Обов'язки.

Замість епіграфу.

В якийсь момент, через нез’ясовані поки що причини, один з юнаків впав на капот патрульної машини, пошкодивши при цьому головою лобове скло.

Новину під вечір підкинув колега по джабберу.

Ну пожартували з ним трохи: типу хлопець сам головою об капот, а потім ще, ще, ще, а потім розігнався і головою в скло - тиць. А потім побив міліціонера (бо той не хоітв віддавати йому свій "демократизатор") і сам себе тим "демократизатором" по спині, по нирках, по спині, по спині, по нирках... Не вірите? Саме так і було! Гадом мені бути. "Всє аб етам знают"(тм).

Ну а серйозно, то в мене знову виникла якась така дивна алюзія. Згадалася армія. Оці кончєні ссучені сержанти. В Штатах сержант - це найголовніше звання у армії, а у нас - "чисті погони, чиста совість".
Це система. Система, блін. Пам'ятаю, як ще в СПТУ на НВП задрачували вивченням "Устава", в тому числі й дисциплінарного.
В тому статуті, як почитати, - ну прямо Сталінська Конституція - найдемократичніша у світі.
Передабчено практично все, що потрібно солдатові.

Я скажу банальну до найвищої міри маразаматичності річ - все це від некомпетентності.

Ось, наприклад, привезли в частину "духів". Ну усі однолітки, більш-менш однакові. У когось щось не виходить. Хлопчик там якийсь "дішварц", не може так довго бігти як усі, чи не відіжметься від землі 30 разів, чи не підтягнетсья десяток. І починає цей садюа-сержант чмирити увесь взвод.

Але сержант по "Уставу", має займатися з цим хлопом. Ніде в статуті не записано, що із-за одного в снігу "в упорє льожа" має стояти уся рота. Як і ніде в статуті не записано, що через одного якось порушника, який збігав у "самоволку", увесь взвод має іти на "губу". Тут все нормально. Твоя самоволка - твоя й "губа" з "нарядамі внєочєрєді" на додачу.

Але сержанту-падлі в падлу. СЕРЖАНТ-сука - він НЕ ЗНАЄ про свої ПРАВА. Він навіть не здогадується, що може лише застосовуючи положення статуту, задовбати солдата так, що той не смітиме й поворухнутися в недозволений бік. До того ж сам займатиметься (див. заохочення в "Уставє" за посиланням "поощренія..."). І навіть не торкаючись до нього пальцем. Лише за статутом. Лише за буквою Закону, висловлюючись юридично.

Ан-ні, сержант-падло, апелює до інстинктів публіки, підігріваючи "клієнта", ставлячи йому невиконувані завдання. Ну там віджатися 30 разів, чи підтягнутися 20. Так це я у 18 міг 42 рази підтягнутися, але ж не всім так пощастило з тонусом м'язевих волокон. Це зараз постарів - лише 20.
А армія ж - "добровольно-прінудітєльная", а тому тебе ще й чмирили, за те, що тебе туди забрали. І не втечеш, і не відмовишся.

Навіть в Уганді армія контрактна.

Ось так апелюючи до низькорівневих інстинктів, сержант-збоченець, породжує ненависть до цього хлопа збоку усього колективу таких же "душар галімих"; хлопа, якому не дісталися м'язи - ну "дішварц" по-армійському. Шварценеґґер, "Шварц" з префіксом, що надає поняттю зворотного змісту "ді-" - і маємо "дішварц". Як "діелектрик" чи шось таке.

Тобто - все дуже просто. Сержант-падлюка, просто не знає своїх ні прав, ні обов'яків, і вони йому нафіг не упали, бо ж він ледачий, це ж треба читати, знати де і як застосувати ту чи іншу статтю... Ой - це все так в падлу! Вчити?! Та! "Підуялуччєпакуруру". Які там додаткові заняття з цим воїном, краще спонукаю решту колективу до ненависті, і вони самі зроблять за мене всю чорну роботу...

Ось ми повертаємося до нашх любих вертухаїв.

У них теж є статути, кодекси й прекрасні статті в них. Їх лише треба знати, щоб, користуючись лише цими статтями, зіпсувати ось оцьому школяру життя. І повірте, цей урок, школярик запам'ятав би на все життя, бо як вовки, знають коли підловити момент для навчання вовченят полюванню, щоб у них вийшло полювання успішним, бо якщо воченятам раз невдасться, два - то вони можуть втратити віру в себе, кураж - і стануть на все життя пожирателями падла, - так і з цими молодими людьми. Революціонер готовий. Або інвалід.

Але мусора-падли,... це ж, сучище, читати треба, кодекси вчити, щоб у потрібний момент згадати належну йому статтю, правильно її застосувати і дотиснути до кінця - ПО ЗАКОНУ!, таким чином врятувати молодого чоловіка на переломному моменті життя. Вони і так вже зі школи виходять циніками, бо ким ще можна вийти з нашої школи, яка й без Табачника була гімно з самого совка, а зараз пішла в піке аж до "зриву потоку на стабілізаторах", коли літак на штурвал вже не реагує...

Ось так і виходить, що оці побиті в мусарках люди, не що інше, як суть жертви невігласів у погонах, які - парадоксально - не знають ні своїх прав, ні своїх обов'язків.

Що ми хочемо він нижчих чинів, коли у кабінеті одного з Шаруканських високопоставлених мусарських чинів за склом шафи лежить подарунок - іменний "демократизатор", а на ньому напис білими красивими літерами - "Хачу всьо знать"?

Відкрий, сучара, кодекс, статут, сука ти вертухайська - і ти все знатимеш. Все що треба і навіть більше. Лише за допомогою статей з кодексу, словами та статтями можна так довести молодого чоловіка, що він у подальшому буде чи не найзаконослухнянішим громадянином...

Кому я це пишу? Хто це прочитає? Хто й без мене все це знає?!...

Тю...
je_suis_la_vie: (Everything a lie.)
2011-03-22 08:28 pm

Трохи спогадів та паралелей. :)

Спостерігаю за реакцією ЖуЖу, і бачу, що на відміну від тієї єдності проти вторгнення Штатів до Іраку вже вісім років тому, сьогодні народ розділився на два табори: Каддафі - гут! Європа - мудаки! Каддафі - мудак, Європа - гут! :)

Пам'ятаєте віршик? )

Написав його невідомий автор, приурочивши до початку другої Іракської кампанії 2003-го, заодно і пригадаєте чим воно все закінчилося та проведете паралелі з реакцією світу на військову операцію у Лівії зараз...

А у мене ж... - у мене є свої думки з приводу ланцюгової реакції переворотів на Близькому Сході, і поки що я їх не описуватиму тут. Щоб не сполохати наше українське щастя... ;)

P.S. Чудно читати всяких підарасів, що вже намалювали свої ЗМІ-їнні писки і несуть дурню, що Каддафі фінансував Помаранчеву Революцію. :D Досить ржачно, беручи до уваги, що ось буквально років 2-3 тому ходили статейки, що то - Бєрєзовський давав гроші на Помаранчеву Революцію. :))) Чи можна вірити Арфушу - це питання риторичне, як і тим, хто писав про гроші БАБ-и... :)))
je_suis_la_vie: (Суто)
2011-02-15 10:52 pm

Гречка.

Азаров зарегулював мельників: борошно зникає з полиць...

Село Просяне. Де я народився і де минуло моє дитинство та юність.
Село, що розкинулося на десяток кілометрів вздовж траси, побудованої полоненими німцями у 45-47 роках. Траса, яка простояла як новенька, доки її не почали "ремонтувати" до проїзду Льоні Брєжнєва до Криму з Гельмутом Коллем за компанію після Олімпіади-80. Після того траса почала рушитися і її ледь встигали латати. А до того це був типовий німецький бан - лети тією трасою і спокійно у машині їж борщ з миски...

Навколо села розкинулися безкраї поля чорнющої землі; обрієм за Луками (назва ставків, де живуть буслі), майорить смужка Надіного Лісу. Колись ми з моїм другом дитинства часто об'їжджали місцевість на веломашинах у радіусі кілометрів 30-40. Там я колись вперше в 1988 році катався на супер-пупер солідному комбайні Дон-1500, тоді здавалося мега досягненням "савєцкава ґєнія", сьогодні ж дивишся і смієшся - комбайн "Колос" проти "Дону", все одно що "Дон" проти "Джон Діра" - така ж прірва.

Скільки наприкінці літа жовтіло полів навколо села, жовтіло від достиглого жита та пшениці. Скільки її валялося узбіччями дорогою до току. Воно золоте і пузатеньке сипалося через дірки в кузовах, і господарки виходили з віниками та відрами, збирали і годували тим домашню живність.
Пам'ятаю в ті роки у журналі "Перець" була карикатура. Жирні, добряче вгодовані польові миші на підводах згрібають на полях пшеницю, засипають до чувалів і вантажать на підводи. Працюють весело, злагоджено. Над підводами висить транспарант: "Голодуючим братам країн капіталу!"
Оце комусь було б смішно, але не мені. Бо я бачив скільки тії пшениці погнило на току під дощем, скільки її невиметеної лишилося по узбіччях. Вистачило б на всіх мишей світу і всіх перестріляних горобців Китаю.
Це було болісно...

Потім, після обжинок, видавали зерно колгоспникам. Півтони комбайнерам, кілограм по двісті помічникам та іншим учасникам жнив і по сто решті колгоспників. Після того ще й свої присадибні поля молотили. Їздили комбайни по людських городах і перемелювали пшеницю, яку господарі вилами згодовували з копиць прямо у вал.
Потім дбайливо зернинка до зернинки переносили те все добро додому, до своєї комори, і ніде і зернинки не лишалося...

Не менше від того жовтого, але на початку літа, - біліло полями.
Біло-рожевим цвітом пишалася гречка.
Сотні гектарів гречки - сотні і сотні, і сотні, і сотні...
З тієї гречки збирали два врожаї. Перший - мед, а другий - саме зерно. Дід потім виписував своєму улюбленому внучку (себто мені) той мед у колгоспі десятилітровими бідонами. Я його жер щодня з молоком з колгоспної дійні (яке неможливо називати молоком; ви, міські, обісралися б від нього відразу - бо то не молоко було, а натуральні вершки - потім його по дорозі до молокозаводу вже розбавлять сто разів і ви питимете ті сцяки під назвою "молоко") і запашним, пухким хлібом з колгоспної пекарні...

Скільки ж було тієї гречки! Вона не сипалася з кузовів - кузови щільно вимощували брезентом, накривали і вивозили те все у невідомому напрямку. Після збору врожаю - тієї гречки вже ніхто ніколи не бачив.

І так щороку.

Гречка - це феномен нашої епохи. Я повірю, що ми позбавилися від совка, коли у нас зникне таке запопадливо-рабське відношення до гречки, або - таке...
Вперше я наївся гречки досхочу за нашого "нетипового Прем'єра"(с) у 2000-2001-их, коли вона валялася на базарах мішками від 65 коп до 1 грн за кілограм.

Гречка - це лакмусовий папірець влади. За нею можна безпомилково визначити, що це за влада, і що це за - народ... "Хохли паршиві!"(с)

На сьогодні досить.
je_suis_la_vie: (Срака.)
2011-02-10 03:53 pm

Наноборчєскоє.

Повертаюся вчора з фітнесу. Десь о пів на десяту, чи щось таке.
Піднімаюся з метро, переді мною піднімаютсья сходами двоє арабів-студентів, жваво щось обговорюють. Арабською звісно ж. :)
На виході, вже на дворі, на дверях-колисках, стоять три гопа, помічаю їх боковим зором.
Один з гопів:
- Па руссскі гхаварі!
Араби по інреції продовжують ще кілька кроків іти, зупиняються, повертаються і прямують обоє до гопів.
Я зупинився полюбопитствувати що воно буде... бо вже на той момент в душі став арабом. Тіпа, третім зараз буду... :)

Розчарувався: гопи дриснули у метро. Мабуть побігли за свої нанокіборди... :)
je_suis_la_vie: (Everything a lie.)
2011-01-20 06:08 pm

Так просто до загальної скрині думок...

Про вибухи у Макіївці хто сьогодні лише не згадував.

У нас у районі в радіусі кілометра знаходиться п'ять супермаркетів (особливої конкуренції не відчувається :) розслабтеся).
У "Класі" перед виборами 2006 висіли листівки "Не зрадь Майдан" (на цей раз висіли пики Гєпи)...

Після виборів 2006-го пролунав вибух у супермаркеті "ЮСІ"; повилітали вікна, наче б то нікого не поранило.
Казали, мужик зайшов, залишив у камері зберігання сумку і пішов. Розповідали, що його потім обчислили з камер спостереження і здається взяли, ну і на тому історія затихла...
Камери зберігання після того зробили на ключах з магнітним маячком, а бабусь, які було працювали у тих "напівавтоматичних" камерах зберігання позвільняли... :)

Цікаво далі?

Найцікавіше те, що з усіх цих супермаркетів на цьому "п'ятачку" з пару місяців тому таки здох "від конкуренції" "ЮСІ".
Майже рік у ньому ледь жевріло життя, товарів на полицях дедалі меншало, меншало, меншало, потім залишилися одні банани, хліб, трохи горілки з пивом та дитячі розмальовки... а тепер там повний життям і товаром - "Сільпо"... Другий "Сільпо" на цьому п'ятачку...
je_suis_la_vie: (проффесор)
2011-01-18 11:44 pm

Гречка

Кажете в Києві гречка вже по 25 грн за кг? :)
Думаю, треба б по 50, і так, щоб ці старі суки не встигли запастися. А я б ходив до гастроному і демонстративно купляв би її мішками... :)))
je_suis_la_vie: (Default)
2008-08-16 02:55 pm

Віталіку Портнікову та Ганні Герман присв'ячується...

Витяг з роману Куніна "Кися". Цитата в оригіналі.

Как зритель, не видевший первого акта,
В догадках теряются дети,
И все же они ухитряются как-то
Понять, что творится на свете.
Самуил Маршак.

Итак:
вот уже полтора месяца я мюнхенский КБОМЖ. Как говорится Кот Без Определенного Места Жительства. Когда-то Шура Плоткин писал статью о наших Петербургских БОМЖах для «Часа пик», мотался по притонам, свалкам, чердакам, подвалам, заброшенным канализационным люкам, пил водку с этими несчастными полуЛюдьми, разговоры с ними разговаривал. А потом, провонявший черт знает чем, приходил домой, ложился в горячую ванну, отмокал, и рассказывал мне разные жуткие истории про этих бедных типов, каждый раз приговаривая:
Нет! Это возможно только у нас! Вот на Западе...