je_suis_la_vie: (псиносрач)
Дано: проблядь зі стажем. Нічого не уміє робити, корім відсмоктувати хуї силіконовими губами.
Проблема: старість не радість. У посадових блядєй дуже короткий вік, і їх потім викидають. Або делсь намагаютсья прилаштувати.


Тобто така ось "тєряющая популярность сука", Радецька, зі силіконовими губами, блядським поглядом, відсутністю смаків настільки, що нема слів одні вирази, продовжує справу Сабачніка: «Вы - генетически недоразвитый регион, цыгане вы немытые и нечесанные... Мне говорили, что в этом регионе была зона, теперь понятно, откуда такие гены ..., вы разбиваете себе лбы, когда бьете поклоны в церкви, а ничего в душе святого у вас нет... Пишите заявления об увольнении, всех уволю, уволю за саботаж руководителей любого уровня», - сказала Радецкая.


Знаєте, а мені цих російскофільствующих щиро шкода. Ви помітили, дивну обставину: російськофільствующі вони якісь покинуті, якісь нещасні, неначе їх усі кинули і єдиний спосіб привернути до себе увагу це гавкати якомомога голосніше, як та найдрібніша шавка у тічці. Ну щоб якось завоювати авторитет серед решти собак чи шось таке. Ось так і тут. Я багато думав, але крапку в роздумах поставив - зовсім випадково - Михайло Саакашвілі. :)

"Украинцы — это народ, который настолько тебя усыновляет, что ты становишься его органичной частью, забываешь, что не оттуда родом. Это действительно огромный талант, и знаете, в грузинских диаспорах России и Украины есть разница. В России наши соплеменники, какие-то бы они должности ни занимали, каких бы ни достигли высот и сколько бы ни зарабатывали, все равно помнят, кто они, и не теряют связь с Родиной, вкладывают в нее деньги.

Как это ни удивительно, в Украине грузины чувствуют себя украинцами! Я всегда думаю: «В этой стране так много богатых грузин, они такие хорошие — почему же не вкладывают деньги в Грузию?». Потому, понял я, что настолько вросли корнями в украинскую землю, что стали частью единого целого, и если бы я еще на два-три года остался в Киеве, тоже таким бы, наверное, стал."

Ось воно! Україна не усиновила тих російськофільствующих, вони їй чимось не сподобалися ще при народженні. А інакше я не знаю як пояснити: 1) "мая мама хахлушка, папа русскій - і я русскій"; 2) "мая мама русская, папа хахол - і я русскій". Я бачу причину лише в одному - Україна (вона в цьому особлива) їх не прйиняла за синів/доньок, не усиновила.
Мені вас таких шкода. Шкода як бомжів. Шкода, але хлібця не подам - подихайте. Бо не даремно ж вона вас не захотіла усиновляти. Видно ж є причина. :)
Амінь.


P.S. Почитайте ще із "житія в Масквє" Салтикова-Щедріна :))) хто ще не читав...

"С шести часов матушка и сестра начинали приготовляться к вечернему выезду. Утренняя беготня возобновлялась с новой силой. Битых три часа сестра не отходит от зеркала, отделывая лицо, шнуруясь и примеряя платье за платьем. Беспрерывно из ее спальни в спальню матушки перебегает горничная за приказаниями.
- Барышня спрашивают, какую им ленту надеть?
- Барышня спрашивают, надевать ли локоны, или гладко причесаться?
- Барышня спрашивают, для большого или малого декольте им шею мыть?
- Шпилек, булавок несите! - раздается по коридору, - оглохли!
Когда туалет кончен, происходит получасовое оглядыванье себя перед зеркалом, принятие различных поз, приседание и проч. Если вечер, на который едут, принадлежит к числу "паре", то из парикмахерской является подмастерье и убирает сестрицыну голову.
- Шипси! - командует подмастерье (Ивашка из крепостных), подражая хозяину-французу."

Я колись ще школярем, прочитавши "Барышня спрашивают, для большого или малого декольте им шею мыть?" упав під комин і там довго предовго реготав, так воно мене чомусь вразило... Засранки, бля.
Ось точно таке ж бидло з силіконовими губами, на прососаному роті вилазить в "барє" та іде "оцивілізовувати" "темні маси", само ледь помивши шию "під першй гудзик"... :)))
je_suis_la_vie: (Суто)
Азаров зарегулював мельників: борошно зникає з полиць...

Село Просяне. Де я народився і де минуло моє дитинство та юність.
Село, що розкинулося на десяток кілометрів вздовж траси, побудованої полоненими німцями у 45-47 роках. Траса, яка простояла як новенька, доки її не почали "ремонтувати" до проїзду Льоні Брєжнєва до Криму з Гельмутом Коллем за компанію після Олімпіади-80. Після того траса почала рушитися і її ледь встигали латати. А до того це був типовий німецький бан - лети тією трасою і спокійно у машині їж борщ з миски...

Навколо села розкинулися безкраї поля чорнющої землі; обрієм за Луками (назва ставків, де живуть буслі), майорить смужка Надіного Лісу. Колись ми з моїм другом дитинства часто об'їжджали місцевість на веломашинах у радіусі кілометрів 30-40. Там я колись вперше в 1988 році катався на супер-пупер солідному комбайні Дон-1500, тоді здавалося мега досягненням "савєцкава ґєнія", сьогодні ж дивишся і смієшся - комбайн "Колос" проти "Дону", все одно що "Дон" проти "Джон Діра" - така ж прірва.

Скільки наприкінці літа жовтіло полів навколо села, жовтіло від достиглого жита та пшениці. Скільки її валялося узбіччями дорогою до току. Воно золоте і пузатеньке сипалося через дірки в кузовах, і господарки виходили з віниками та відрами, збирали і годували тим домашню живність.
Пам'ятаю в ті роки у журналі "Перець" була карикатура. Жирні, добряче вгодовані польові миші на підводах згрібають на полях пшеницю, засипають до чувалів і вантажать на підводи. Працюють весело, злагоджено. Над підводами висить транспарант: "Голодуючим братам країн капіталу!"
Оце комусь було б смішно, але не мені. Бо я бачив скільки тії пшениці погнило на току під дощем, скільки її невиметеної лишилося по узбіччях. Вистачило б на всіх мишей світу і всіх перестріляних горобців Китаю.
Це було болісно...

Потім, після обжинок, видавали зерно колгоспникам. Півтони комбайнерам, кілограм по двісті помічникам та іншим учасникам жнив і по сто решті колгоспників. Після того ще й свої присадибні поля молотили. Їздили комбайни по людських городах і перемелювали пшеницю, яку господарі вилами згодовували з копиць прямо у вал.
Потім дбайливо зернинка до зернинки переносили те все добро додому, до своєї комори, і ніде і зернинки не лишалося...

Не менше від того жовтого, але на початку літа, - біліло полями.
Біло-рожевим цвітом пишалася гречка.
Сотні гектарів гречки - сотні і сотні, і сотні, і сотні...
З тієї гречки збирали два врожаї. Перший - мед, а другий - саме зерно. Дід потім виписував своєму улюбленому внучку (себто мені) той мед у колгоспі десятилітровими бідонами. Я його жер щодня з молоком з колгоспної дійні (яке неможливо називати молоком; ви, міські, обісралися б від нього відразу - бо то не молоко було, а натуральні вершки - потім його по дорозі до молокозаводу вже розбавлять сто разів і ви питимете ті сцяки під назвою "молоко") і запашним, пухким хлібом з колгоспної пекарні...

Скільки ж було тієї гречки! Вона не сипалася з кузовів - кузови щільно вимощували брезентом, накривали і вивозили те все у невідомому напрямку. Після збору врожаю - тієї гречки вже ніхто ніколи не бачив.

І так щороку.

Гречка - це феномен нашої епохи. Я повірю, що ми позбавилися від совка, коли у нас зникне таке запопадливо-рабське відношення до гречки, або - таке...
Вперше я наївся гречки досхочу за нашого "нетипового Прем'єра"(с) у 2000-2001-их, коли вона валялася на базарах мішками від 65 коп до 1 грн за кілограм.

Гречка - це лакмусовий папірець влади. За нею можна безпомилково визначити, що це за влада, і що це за - народ... "Хохли паршиві!"(с)

На сьогодні досить.
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
[livejournal.com profile] yatswish кинувся посиланнями на тексти, де придурки доводять що 2х2=5, а тризуб - це символ сатани.

ralf. com. ua/gerb/material_4.html
ralf . com . ua/gryad.php

Можете ходити, а можете й ні, щоб не набивати статистику дібілам. Про всяк випадок посилання поб'ю. :)))

Ну і що на це можна сказати?

---


Сокол и Гуси-Лебеди

           На государственном гербе независимой Украины изображён трезубец. Откуда взялся этот посейдонов символ?
           Знаки "трезубцев" можно увидеть на сохранившихся плинфах киевской Десятинной церкви. Такие же знаки имеются на русских [точніше руських, тобто староукраїнських L.V.] монетах X-XI веков, например, на "ярославовом серебре" -- деньгах Ярослава Мудрого. О.М. Рапов [26] доказал, что "трезубец" -- стилизованное изображение пикирующего сокола. Вероятно, сокол -- тотем рода рюриковичей. В Киевской Руси он стал княжеской эмблемой. Есть предположение, что имя "Рюрик" происходит от западнославянского "рарог" -- "сокол". В "Слове о полку Игореве" слово "сокол" 16 раз применяется к русским князьям: рюриковичи метафорически отождествляются с соколами.

je_suis_la_vie: (Срака.)
Очевидна і нахабна брехня пана Путіна щодо ролі і місця українців і України в Другій світовій війні можливо й не вимагала від українців нагальної, адекватної і симетричної відповіді, якби мені як геополітику і футурологу не буда зрозуміла її причина.

Але поки що не про це. Не буду, так би мовити, голо теоретизувати з цього приводу. Не буду навіть наводити офіційні цифри радянської статистики. Звернуся до головного, тобто долі моєї родини Масляків, яка походить з самого центру Полтавської області.

Це я роблю тому, що моя родина є типовою українською родиною Центральної і Східної України, тієї частини моєї Батьківщини, яка була захоплена Росієї у ХУІІ-ХУІІІ століттях і тому вимушена віками проливати кров за чужі нашій нації великодержавні інтереси російського імперіалізму.

Мій далекий прямий нащадок Іван Масляк (про нього є дані в Інтернеті) був отаманом Устивицької сотні Миргородського козацького полку і брав участь в усіх походах російської армії.

Рідний брат мого діда Масляк Степан Порфирович, штабс-капітан російської армії і Георгіївський кавалер загинув у 1915 році в Карпатах.
Далі... )
je_suis_la_vie: (Іду на ви!)
Нова ідеологічна диверсія від "Інтера" [src].


Починаючи з 10 серпня 2010 року антиукраїнський телеканал «Інтер», вже давно з тельбухами куплений Москвою, розпочав транслювання відеороликів, у яких фольклорні колективи різних нацменшин, що проживають на території України, співають гімн України у перекладі на мови своїх народів.


Далі... )
je_suis_la_vie: (проффесор)
Двох старших дівок повкладали і пішли з дружиною гуляти з найменшою півторарічною нашою Надією.

Може я казав колись, я віртуальний емігрант. Живу тут, працюю там. Так склалося з 2003-го, стало майже традицією, і вся сім'я прилаштувалася під американський час. У шкільну пору все ж якось підлаштовуємось під український час.

Вийшли на майданчик, я гойдаю малу. Надворі свіжо, за обрієм знову палахкотять блискавки. Неподалеку сидять три "молодих" суки, п'ють пиво. Одна з них до дружини, - а котра година? Дружина, - 10:20 (вечора).
- А ви знаєте, що вашій дитині вже час спати?
- А яке вам діло до нашої дитини? Звідки ви знаєте про її режим? Сидіть бухайте ваше пиво.
- Я інспектор зі справ неповнолітніх.
- От ідіть і займайтеся неповнолітніми, якими дійсно треба займатися.
Я підключася: В наших дітей свій вироблений режим, вони вранці довше сплять, вдень довше сплять і ближче до вечора.
- Я інспектор зі справ неповнолітніх, вашій дитині давно час спати.
Дружина, - а самі іже багато народили дітей, шо така вумна? І де ваші діти, коли ви самі тут пивко попиваєте?
- Так мої діти сплять дома, під наглядом бабушок і дєдушок.
- Ну а в нас немає такої можливості, і бабушок з дєдушками також немає.
- Я інспектор зі справ неповнолітніх, і я займусь вами... бла-бла-бла... бла-бла-бла.... бла-бла-бла...
Її подружки сидять шось там підгавкують, типу, шо це мати одиначка, а я молодий дєдушка [ви, шановні, часом не знаєте, шо там такого галюциногенного у пиво досипають?], ще якісь образи на адресу моєї дружини... І мене прорвало.

- Слухай ти, блядь колхозна, хулі ти доїблась? Я тобі заважаю пиво жерти? Жери, хоч задавися своїм пивом, блядина! Понажирался тут три суки та не знають чим себе зайняти. Мужики ті дойобуються на піздюлєй, а баби дойобуються зі своїм бабським сссучизмом, аби комусь у миску по тихому насцяти. Тобі нехуй дєлать, іди займися дитячою наркоманією та тими, хто їм продає. Шо сцикотно мусарка ти залигна!? Шо смак влади по мозгам уїбав, шо себе не чуєш? Проклята ти будь ти і вся твоя рідня. Хочу шоб і ви пожили нашим життям, мусора ви уйобані на всю вашу уїбану голову будь проклята ваша мати! Шоб ви виздихали разом з вашими дітьми! Займеться вона. Займись блядь чимось важливішим. А не переживаннями, шо тобі вечорами присутність дітей на дитячому майданчику не дає жерти своє пійло. Під ранок тут від таких сучар та курваїв гори сміття. Тут таких дітей гуляє повна вулиця. Тільки нас помітила? Сука ти тічна!

Пар вийшов і ми пішли звідти гуляти далі по району. Вони там щось іще догавкували нам услід; гукнув у відповідь, щоб ішла краще до свого мужика та вчилася кінчати, а не дойобувалася як тічна сука до людей.

---

А наскільки мені відомо, Європа помалу приходить до тями зі своїми "ювеналами" (прокляття їхнім матерям). У Норвегії з'являються тюрми для дітей, як не те що не слухать батьків та порушують закон, а - у школі мають низькі оцінки; у Німеччині колонії для дітей, що не слухають батьків. Французи позбавляють громадянства дітей від батьків-емігрантів без права відновлення, а для своїх дітей свої жорстокі обмеження, як-то "не бачити вам вузів з такою характеристикою"...

А наші уїблани учепилися, як цуцик за кістку. Та шоп ви виздихали! Ненавиджу.
je_suis_la_vie: (проффесор)
"Підвищення температури також здатне привести до нового Чорнобиля, вважає Рудницька. Адже якщо охолоджуючі водойми нагріються до температури 28 градусів за Цельсієм, то атомні станції не зможуть функціонувати. У кращому випадку, їх роботу встигнуть зупинити, уникнувши екологічної катастрофи."
Пише tsn.ua... (посилання прибрав нафіг, [livejournal.com profile] kerbasi має рацію)

----

Через реактор циркулює вода під тиском 100 атм. За такого тиску температура кипіння води становить 309oС. Температура води на виході із реактора підтримується на рівні 260-270oС. Гаряча вода надходить до теплообмінника-парогенератора і виходить звідти при температурі близько 190oС. Потужні циркуляційні насоси потужністю сотні тон води на годину підтримують циркуляцію води через реактор. Для компенсації зміни об'єму під час змін температури та для підтримки необхідного тиску у системі передбачено баки великого об'єму, що поєднані з балонами стиснутого газу.

Теплообмінники-парогенератори, що працюють за принципом протитечій, складаються з трьох секцій: водопідігрівача, випаровувача та пароперегрівача. Таких парогенераторів може бути кілька для забезпечення безперебійності роботи на випадок виходу з ладу агрегатів. Пар з температурою 255-260oC подається на турбіну низького тиску (12.5 атм.). Турбіна обертає генератор, генератор видає електрику.
Відпрацьований пар надходить до конденсатора, скраплюється у ньому і знову у вигляді води подається циркуляційними насосами до теплообмінника-парогенератора.

Принципова схема АЕС )

----

Я б, сука, таких рудницьких стріляв би без суду і слідства. Я не спеціаліст з ЯЕ, але навіть мені не важко уявити, як спеціалістам до всрачки смішно і гидко таке слухати чи читати... В тих охолоджуючих водоймах вода і взимку така, що купатися можна.

Оці, блядь, екоЛОХи та зелені - гірше за ліваків.

Profile

je_suis_la_vie: (Default)
je_suis_la_vie

September 2017

S M T W T F S
     12
3456789
10 111213141516
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 25th, 2017 12:57 am
Powered by Dreamwidth Studios