je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
2016-11-17 10:08 pm

Вибір...

Якось ми забалакися з друзякою Рамзесом за поезію, за жінок, за любов і війну, за Буковськи в його контексті знову за жінок, за музику... Згадали, що слухали в юнацтві... І почали згадувати Франка Дюваля, ДеВіжин, Депеш Мод, Вая Кон Діос, Болтона - те, шо було модно в нашому забиченому селі у ті неймовірно далекі роки. А тих, хто слухав Технологію вважав забиченими лосями. Називав їх "нажмінакнопочніками".

Перейшли на наших братанів. На те, шо вони слухають.
Обоє козли, шо в нього, шо в мене.

Хай вже в Рамзеса брат старший, він сам собі. А в мене молодший, слухав оте все, шо я слухав, мав би виховати в собі якийсь музичний смак, чи шось таке...
Нє. Виріс і завис у своєму блатняцьому болоті: круги, бутиркі, централи, для урізноманітнення "зніїшкакхочіццажить" від Філіпчика разів 10 на день, єтц... З телефона не припиняється ніколи. Мені навіть стидно коло нього бува проходити, вдаю, що його не знаю, аби не подумали, шо то й я таке слухаю...
Ну то таке - лірика... Тобто приказка.

Казка.

Що спільного між Катею Чілі, Дахою Брахою, Фолкнерами і Гаріком Крічевським? Лише громадянство.
Катя Чілі ґарувала, вишукувала стародавні пісні, обробляла їх і видавала в світ. Даха Браха - те ж саме. Їздять селами, шукають стародавнє, обробляють та не дають йому зникнути, - дають життя. Фолкнери - те ж саме. Їхня робота залишиться у віках.

Гарік, будь він нормальним пацаном, а не таким як наші з Рамзесом брати (хто вони обоє див. вище), міг би прославитися в Україні на віки, як і вище згадані виконавці.
Але для того Гаріку довелось би рити бульдозером більше, аніж Фолкнерам, Дасі Брасі, Каті Чілі разом взятими. Та то лише на перші два три альбоми, а потім би йому самі присилали би, запрошували би перейняти десь стару пісню з українського робітничого фольклору - чи то галицьких нафтовиків, чи то волинських шахтарів, чи то приазовських рибалок, чи то юзівських шахтарів чи ливарників...

Але для того треба ж запрягатися шо воляці, перегрібати архіви, вивчати історію, їздити, шукати людей, переймати від них, потім обробляти, осучаснювати і вже видавати альбоми з українським робітничим фольклором - це не був би "блатняк", бо блатняк лише у злопатоїдів, у них сам язик до того спонукає - грубий і неотесаний суржик.

Отже, Гарі зробив свій вибір і пішов шляхом найменшого спротиву. Так Гарі став пiдapacoм.

Пісенька для привернення уваги.
https://www.youtube.com/watch?v=zUpTJg2EBpw
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
2016-11-12 10:41 am

Особливості українського квотування

Святослав Вакарчук висловився, як у воду перднув...

----

Згадалося з книги "Як працює Google", розділ "Не дослухайтеся до “бегемотів”".

Бегемоти є одними з найсмертоносніших тварин — вони здатні пошматувати (або розірвати навпіл) будь-якого ворога на своєму шляху. “Бегемоти” також небезпечні в компаніях, це так званиі думки найбільш високооплачуваної людини (Highest-Paid Person’s Opinion — HIPPOs, тут маємо гру слів, оскільки “hippo” з англійської це “бегемот” прим. ред.). Коли справа доходить до до якості прийняття рішень, то рівень заробітної плати не має значення і досвід є цінним тільки тоді, коли він використовується як декор для переможного аргументу. На жаль, в більшості компаній саме досвід вважається переможним аргументом. Ми називаємо це “стажократією” (tenurocracy), за якої влада надається з огляду на стаж роботи, а не за послуги. Це нагадує цитату з висловів Джима Барксдейла (Jim Barksdale), колишнього генерального директора компанії Netscape. “Якщо у вас є дані, то розгляньмо ваші дані. Якщо все, що ми маємо, це ваші думки, то нам вистачить і моєї”.

Якщо ви припините слухати “бегемотів”, то таким чином ви започаткуєте меритократію, яку наша колега Шона Браун (Shona Brown) стисло подає як місце, де “саме якість думки має значення, а не те, хто її пропонує”. Звучить напрочуд просто, але, звісно, це зовсім не так. Створення меритократії вимагає участі як “бегемота”, який міг би заправляти балом за вказівками, так і хоробрих кмітливих креативників, які ризикують бути розтоптаними, коли встають на захист якості і заслуг.

Шрідхар Рамасвамі (Sridhar Ramaswamy), один з керівників PR-відділу Google, розповів повчальну історію на засіданні Google. Це було на початковому етапі розвитку AdWords, флагманського рекламного продукту Google, і Сергій Брін [один з двох творців Google] мав ідею, яку команда інженерів Шрідхари мусила реалізувати. Жодних сумнівів, що Сергій, був “бегемотом”, тобто найбільш високооплачуваною людиною в офісі, але він не запропонував непереборних аргументів, чому його ідея була кращою, і Шрідхар не погодився з нею. Тоді Шрідхар не був керівником вищої ланки, тож Сергій-”бегемот” міг просто наказати Шрідхару дотримуватися його настанов. Замість цього він запропонував компромісний варіант. Частина команди Шрідхара могла працювати у напрямку ідеї Сергія, а інша — у напрямку ідеї Шрідхара. Шрідхар все ще не погоджувався і після тривалих суперечок про порівняльні переваги конкурентних ідей ідею Сергія було відкинуто.

Цей результат став можливим тільки тому, що Сергій як кмітливий креативник глибоко розумів представлені дані, технологію платформи і контекст рішення. “Бегемот”, який не розуміє, що відбувається, більш схильний примусити інших йти його шляхом до успіху. Якщо ви є на відповідальній позиції, але перевантажені роботою, то можете піддатися спокусі легкого рішення, наполягаючи на власній правоті. Ви мусите бути впевненими в своїх людях і достатньо впевненими в собі, аби дозволити їм визначити найкращий шлях.
Сергій спромігся поступитися ідеям Шрідхара, бо він найняв цього працівника саме тому, що той міг мати кращі рішення, ніж його власні. Його робота як “бегемота” полягала в тому, аби поступитися і не відхилити кращу пропозицію. Шрідхару ж залишилося лише наполягти на своєму. Аби меритократія працювала, необхідно започаткувати корпоративну культуру, де “інакомислення є обов’язком”.

Якщо ви можете запропонувати щось краще, ви маєте це зробити. Інакше гірша ідеа переважить, і саме ви будете винними в цьому. Більшість кмітливих креативників мають багато цінних думок і виказують сильне бажання їх висловити. Саме зобов’язання мислити неординарно дає їм свободу поводитися таким чином. Однак не усі можуть наважитися сміливо висловлювати свою думку. Ось чому інакомислення має бути обов’язком, а не можливістю. Навіть дуже стримані люди повинні змусити себе кинути виклик “бегемотам”.

Меритократія дає кращі рішення і створює середовище, де всі співробітники відчувають свою цінність і повноваження. Вона руйнує корпоративну культуру страху, похмуре каламутне середовище, в якому воліють плескатися “бегемоти”. І знімає упередження, які можуть перешкодити величі.

----

Найцікавіше є те, що Святослав навіть і близько не стоїть до "бегемотства", попри всі його заслуги на ниві української музики.
Святослав є лише прикладом, коли, перефразовуючи одного Назаритянина, котрий жив 2000 років тому, сказав би: "музику його слухайте, самого ж його посилайте до дідька", бо всі його слова - це навіть не цинізм, це... ем... о! "дядьківський інфантилізм", я ж бо добре пам'ятаю як він пробився на Українську сцену! А пробився він через москву. Спершу його промоутери примусили на Злопатоєдландії крутити О.Е. на всіх їхніх ефемах, що навіть кучковські таксисти на пам'ять підспівували "моя машина, моя машина", а потім вже наші нікчемні малороси на ефемах просто тупо скопіювали його до Українських ефемів.

А подавали все так, ніби в Україні до Вакарчука не було цивілізації взагалі!

Світославе, ну шо ж ти таке безхребетне й дурне? Ну хіба не зрозуміло, що це просто продовження лінії саботажництва, коли ставлять на хвилю тебе, а не, скажімо, того ж Леонардо Ободеяке, котрий - ТАК - всілякого заслуговує на місце в ФМ, і посилання на пісню котрого ти даєш у кінці статті...
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
2016-03-30 10:36 pm

Спогади.

http://www.nrcu.gov.ua/maps

Oт з npuвοдy κвοт. Kвοтu тο дοδpe. Kвοтu нaвiть y Φpaнцiï ε, a фpaнцyзu вiдοмi ʌiнrвοcнοδu. Tuм нe мeнш.

Oκpiм κвοт нa yκpaïнcьκi nicнi дyжe xοтiʌοcя δ, щοδ зaδuʌu нaмepтвο зaκοнοм ΦM дianaзοнu зa οцuмu οcь κaнaʌaмu - Πepшuй, Дpyruй "Πpοмiнь", Tpeтiй "Kyʌьтypa", BCPУ.
Бο тe, щο я neperʌянyв y nepeʌiκy мicт, мicтeчοκ - тο nʌaκaтu зaxοтiʌοcя... Hy i нe ʌuшe зaδuʌu, a щοδ тyдu нa eniцeнтp тepмοядepнοrο вuδyxy нe дοnycκaʌu вcяκux Γοнοκοκiвnοʌьcκux i Oтapiв з дuκοï οтapu...

Πaм’ятaю яκ зa οднy нiч κοʌucь κyxοннe paдiο (дpοтοвe), nepeмuκнyʌu нa "Πpοмiнь". I οднοrο npeκpacнοrο paнκy, ο 6-й, звiдтu зaзвyчaʌο "Γοвοpuть Kuïв", зaмicть "Kaфapiтт’ Macκфa!" (κaцancьκuй язuκ rapнuй ʌuшe pοзcтpiʌьнi cnucκu вurοʌοшyвaтu, нy й мaтюκaтucя caмe cοδοю, тyт вiн мaryчь!).
Πepшοrο дня δaδyci ввeчepi нa ʌaвοчκax οδrοвοpuʌu цю nοдiю (нeйтpaʌьнο), зa κiʌьκa днiв вοнu ввaжaʌu, щο "Πpοмiнь" тaм δyв з nοκοнy. I дyжe йοrο ʌюδuʌu.

Ta ж icтοpiя nοвтοpuʌacя з дyδʌяжeм. Зapaз дyδʌяж дaε pοδοчi мicця тucячaм ʌюдeй, aж дο npuδupaʌьнuць y cтyдiяx звyκοзanucy. I дaʌi дaвaтuмe δiʌьшe.

Ποтiм зaвeʌucя в Xapκοвi вcяκi "paдiο niдicят", "ciмοн", "paдiο мacтεp". "Macтεp" щe нiчο, тaм δyʌο мeншe cʌiв, δiʌьшe мyзuκu - в οcнοвнοмy κʌacuκa pοκ-н-pοʌy (нe pycccκοrο, "pycccκiй pοκ" - цe οκcuмοpοн. Яκ "rapячuй cнir", "жuвuй тpyn", etc...), мοжнa δyʌο зa κaceтu нe дyмaтu в nʌeεpi, κнοnοчκy nepecyнyв нa paдiο, "мacтεpa" зʌοвuв i вecь дeнь тοδi κʌacuκa вaʌuть y вyxa.

Paдiο niдicят - ʌaйнο δyʌο piдκicнe. Haceʌяʌu йοrο шοвiнюru naдʌючi, κοтpi нiκοʌu нe οмuнaʌu нarοдu nʌюнyтu в δiκ Уκpaïнu. Πaм’ятaю тaм тycyвaвcя οдuн "δοpЭцЪ" з peжuмοм. Kapaтκοфф. Aʌκarοʌiκ, нapκοмaн, тyнεядεц, δεздεʌьнiκ, niздεʌьнiκ i npοnοвiднuκ pycccκοrο мipa. Зaймaвcя тuм, шο зaвοзuв дο Xapκοвa вcяκy нuзьκοcοpтнy нaвiть дʌя κaцancтaнy ʌaйнюxy, тuny "rpynnna δοтaнiκa c npaґpaмммaй дyшa naйοтт нa pyccccκaмъïзuґε". Дyмaεтe δpeшy? Aфiшi вuciʌu nο вcьοмy Xapκοвy. "naд eґiдaй Kapaтκοвa". Cтapuй нapκοмaнюpa дyδa вpiзaв. Дοнюxaвcя. Paдiвοniдicят зʌuʌοcя в ʌюδοвнοмy eκcтaзi з яκuмcь ʌεнiнrpaдcьκuм paдiвοм i здοxʌο зa piκ. Щοcь нa зpaзοκ мiнiднp/ʌнp. Kʌuκaʌu δpaтьεф, δpaтья npuйшʌu, nepeκynuʌu дianaзοн, вcix pοзirнaʌu, дianaзοн щe κοмycь nepenpοдaʌu, вecь тοй зδpοд, шο caмοзaκοxaнο pοκaмu δyδнiв y мiκpοфοнu οтpuмaв κοnняκa нa двip. Цiκaвο: мοя οднοrpynнuця дpyжuнa οднοrο з тux "δyδοнiʌiв". Kοʌu мu вcтynuʌu дο Унiвepy, тaм δyʌa κaв’яpeньκa нa 5-мy nοвepci "5 Xвuʌuн", rapнeньκuй δyв зaκʌaд, шκοдa нe дοвrο npοicнyвaв. Biκa δyʌa κaвοмaнκοю зaвждu; cтοïмο n’εмο κaвy. Знaйοмuмοcя δʌuжчe. - Яκy мyзuκy cʌyxaεш? Я nοчaв зraдyвaтu cтaндapтнe - niнκ фʌοйд, κвiн, ʌeд, eйciдici, Бpaтu Γaдюκiнu... - A шο цэ! - Шο? Hy БpaтЫ ΓaдюκiнЫ? - Ta тο nοcʌyxaтu тpeδa. Γapнuй тaκuй cтьοδ нa yκpaïнcьκi нapοднi тeмu niд вeʌuκuм вnʌuвοм Φpeнκa Зannu... Дοδpe, npοïxaʌu. Ipοнiя: зa 10 pοκiв, вοнa мeнi pοзκaзyвaʌa i вчuʌa жuзнi, яκi κpyтi БΓ, яκ вοнa "Cipьοжy знaεт ʌiчнa, οн тaκοй κʌacнuй! Aфirεннuε nεcтнi!" Я nοcмixaвcя нa тe "y вyca". :)

Myзuκy тοдi в 90-i я cοδi nucaв, nepenaявшu npuймaчa, зpοδuв з ньοrο вuxiд дο мarнiтοфοнa i з nepeдaч "Двaнaдцять мiнyc двa", "Γapячuй κοмnοт" нa "Πpοмeнi" nucaв cyчacнy yκpaïнcьκy мyзuκy. A вu в κypci, шο Baʌεpa Mεʌaдзe вuïxaв вnepшe нa "12 - 2"? Tpοxu в nip’ячκο yδpaвcя i raйнyв дο Mοcκвu. "12 - 2" цe δyʌο κpyтο, нiδu "Уκpaïнa мaε тaʌaнт", "Γοʌοc Kpaïнu". Дyжe κpyтuй cвiжaκ мοжнa δyʌο nοчyтu ʌuшe тaм... Я зaвждu δyв y κypci нοвuнοκ.

A щe naм’ятaю nοявy "ATB Tοнic". Γeδнюκiвcьκuй npοджeκт. Taκa cοδi вepciя ʌaйт Γοδʌiнa (тοй шο "тοчнuε nεpεвοдu", з тοчнicтю нe мaε нiчοrο cniʌьнοrο, δο вiн тaм y тux nεpεвοдax тaκe мeʌe, шο нa rοʌοвy нe нaʌaзuть. Eʌeмeнтapнe нepοзyмiння мοвнux cuтyaцiй, тοδтο вiдcyтнicть вiдчyття мοвu. Cyцiʌьнa вiдcyтнicть!). I тyт rοʌοвa тοrο ATB δyв тaκuй Λuтвuнeнκο, здaεтьcя. Йοмy яκοcь зaκuнyʌu, щο вiн κpyтuть в тeʌeвiзοpi nipaтcьκi вepciï фiʌьмiв. З nepeκʌaдοм з npuщinκοю нa нοci "мaдьдвaю"™. A Λuтвuнeнκο: "A y мiня нεт дεнεx nʌaтiть зa ʌiцeнзiοннuε. Cκaжeм, я мary щac зanʌaтiть 3 дοʌapa зa naκaз. Чipiз rοт 4." Oтaκe цuнiчнe naдʌο! Уявʌяεтe? Hy i нa ycix οцux paдiвax i тeʌeвiзiяx nοвuʌaзuʌο яκ чepвu в дοщ вcяκοï κypвοтu - κεвοpκянu з тuм ж ʌuтвuнeнκaмu i зaκiнчyючu κapaтκοффuмu.
Знaεтe чοмy тeʌeκaнaʌ "Ciмοн" нaзвaʌu "Ciмοн"? Πepшuм вeдyчuм тaм δyв нerp з жaxʌuвοю вuмοвοю. Cuмοн. Зa κiʌьκa pοκiв вiн nοмep...

Oт тiʌьκu вiд Джaмaʌu i Λaмu я нe οчiκyвaв. Kapοʌь, Ποтan,.. тο дο cpaκu, вοнu "nο жuзнi" нeздapнοcтi тuny Kyεκ чu Λяnca, a Джaмaʌa?! Λaмa?! Яκ цe?! Цe нe niдcтaвa?! He мοжy nοвipuтu!
je_suis_la_vie: (Тризуб)
2014-02-03 11:06 pm

Сувора Українізація.



Друзі, пропонуємо вам наш новий альбом "Сувора Українізація"!
Принципово вирішили не видавати його, натомість - викладаємо у інтернет у вільний доступ! Це наш подарунок і творчий внесок у величну справу боротьби з великодержавним шовінізмом, малоросійством та іншими вадами, яка роз'їдають українську душу і не дають нормально розвиватися сучасній Україні!
Сам альбом у фізичному вигляді вийде обмеженим накладом і стане, скоріше, мистецьким артефактом. Знайти його можна буде лише на наших концертах!
Отож, слухайте, поширюйте, діліться враженнями!
Слава Україні!
https://soundcloud.com/orest-lutiy/sets/1r29juj9xz8x

Орест Лютий.
je_suis_la_vie: (проффесор)
2013-10-21 03:19 am

Ще одні зкурвилися...

http://gre4ka.info/blog/entry/mutnyi-soiuz-iz-rf-tebe-tse-mozhe-vbyty



Згідно з логікою незворотного падіння Білик, Повалій, моральної уродки Могилевської і т.д. наступними будуть у хлопаків співи на апщєпанятнам, савєцкам язикє пабєди.
Ну й хуй з ними.
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
2012-09-16 08:20 pm

Ностальгійне... :(



Були часи, коли Кузьма Скрябін творив великії справи...
Розшифровка )
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
2012-06-07 08:47 pm

О прікрасномь.

Свіжачечок від Ореста Лютого.

"З чого починалась Московія?"

je_suis_la_vie: (La Vie)
2011-11-03 12:41 am

Божественно...

Я оце слухаю й дивлюся на оцю красу і ніяк не наслухаюсь і не надивлюся цілий день. До чого ж красиво!



Якби якась наша скрипалька знялася у подібному кліпові, то зацькували б - "шароварщина".
Але ж тут усе на місці, усе правильно і нічого зайвого. Японці таки глибоко гармонійні люди.
Ікуко Каваї "100 відблисків води".
je_suis_la_vie: (Лента За Лентою)
2010-09-17 02:00 pm

Юркові. :)

Цей архіскромний постик хочу присв'ятити гарячому юнакові Юркові Зденервованому. Ніхто його не видаляв, він сам видалився, шановні френди й френдеси: в СБУ "видалялка" ще не виросла.
Юрку, рілекс, вгамуйся, не швиди, не гарячись...

Далі... )
je_suis_la_vie: (I want you!)
2010-05-14 03:22 am

I Like Guns. Steve Lee

Пані та панове - це пречичудово!



http://www.youtube.com/watch?v=-TC2xTCb_GU

Лірика. )