je_suis_la_vie: (La Vie)
Дивні речі творяться у Шарукані.
Тут так на День Незалежності салютували, - і в центрі гриміли, що кулі виринали над усім центром, і Чук і Гєпк у себе в Лісопарку влаштували соліду вечірку зі салютами, перед тим швидко туди їхали (180-200), а мусорки їм забезпечували зелену вулицю...

Та ото так стрілляли, так салютували, шо іскри порозліталися навколо, літали, літали, та оце вчора вночі у Лісопарку непомітно долі впали і аж два трактори згоріло...

Власник одного трахтура, Станіслав Пітя, дуже бідкається неборака сердешний...

Чудасія та й годі...
je_suis_la_vie: (проффесор)
Отримав бан він oldrus. livejournal.com / 224867.html Бгг :D Так приємно, хоча я ще й нічого не сказав, шо хотів би сказати. Мабуть чюваг вже має досвід та чуйку де чатує небезпека його затишненькому світогляду де "все пакрашено зєльоним і пасипана пєском".

Спочатку я встряг тут 224867.html?thread=4196963#t4196963

+++
"Поначалу хотел что-то серьезное написать вам в ответ, но вдруг снова вспомнился старый отцовский анекдотъ про "вас глаза выдают"..."

Про попытки, которые "регулярно предпринимаются" читайте на www.lah.ru там доходит до того, что руCССкие приручив мамонтов, отправились на приднепровские холмы строить цивилизацию, по дороге построили великую китайскую стену, египетские пирамиды и научили арабов алгебре, а индусов писать и читать. По руСССки оф корс.

Вы не словяне уже, смиритесь.
---
Автору поста: вот до коллекции.
+++

Далі знайшов іншого цікавого поцієнта там же ж 224867.html?thread=4197475#t4197475

+++
"Ну касаемо видных лингвистов "И.И.Срезневский и А.И.Соболевский", эти видные лингвисты, мне кажется, даже не пытались изучить украинский язык, прежде чем "вполне обоснованно считать".
Попробуйте вы изучить его хотя бы на начальном уровне, заодно и беларуський прихватите. Вы сделаете массу чудных открытий, после которых "вполне обоснованные считания" вам покажутся бредом двух шарлатанов."
+++

після чого ulmerug відкоментив
"Ха-ха-ха!"
і поставив картинку
"http://i019.radikal.ru/1106/5d/2ebed483848c.jpg"


Уважно проаналізуйте статтю про Срезнєвського, знайдете багато цікавого. Спочатку "Занятия его малорусской этнографией, историей и т. д. имели сначала любительский характер [emphasis mine L.V.]; серьёзно он изучал юридические науки, главным образом политическую экономию и статистику." ;)
А потім трохи нижче:
"нет никакой нужды уничтожать или прекращать письменность этих наречий, но нет необходимости делать эту письменность самостоятельной, отдельной литературой, принадлежащей как бы отдельному народу".

Вже відчувається потужний "інтіллєкт" юриста, не вбачаєте?

Вірменське радіо питаєтсья: "- Що спільного між юристом та сперматозоїдом? - Обоє мають лише один шанс на мільйон стати людиною".

Далі читаємо про Соболєвського. Монографії, підручники, граматики, коментарі, переклади... Ви бачите те, що й я?

Потрібні ще якісь докази "люпфі брацкай"?

Коменти господар потер іммідіатлі. :) І правильно! "ящєтаю", бо хиткий картковий будиночок "Русі вєлікай" з центром у Кучково починає хилитатися вже на рівні лігвістики, що й доводять посилання на цих двох "учьоних катоф на цепі". Не даремно Пушкін писав про кота, який "ходить по цепі кругом".
Мені оце відкриваютсья очі на Пушкіна. Велика була людина - так зашифрувати тодішню дійсність Московії, що й Салтиков-Щедрін просто пацан.

Цікаво й показово: шо як і комуняки так і "оулдрусічі"(тм), так і МП, так і юришевчуки - усі об'єднані в один залізобетонний моноліт під назвою відомої казочки для олігофренів на ніч "Карамзін: Історія Касударства РаСССійскава". Що й тре'було зайве ще раз довести.

P.S. Шось мене на цьому тижні пре на "цікаві досліди" та побешкетувати. Ну просто чортик вселився нічого не можу з собою поробити. :))))

P.P.S. Доречі, нема потреби бігти туди коментити. Нехай собака гавкає, "А нам з тобою своє робити"(с).
je_suis_la_vie: (Суто)
Азаров зарегулював мельників: борошно зникає з полиць...

Село Просяне. Де я народився і де минуло моє дитинство та юність.
Село, що розкинулося на десяток кілометрів вздовж траси, побудованої полоненими німцями у 45-47 роках. Траса, яка простояла як новенька, доки її не почали "ремонтувати" до проїзду Льоні Брєжнєва до Криму з Гельмутом Коллем за компанію після Олімпіади-80. Після того траса почала рушитися і її ледь встигали латати. А до того це був типовий німецький бан - лети тією трасою і спокійно у машині їж борщ з миски...

Навколо села розкинулися безкраї поля чорнющої землі; обрієм за Луками (назва ставків, де живуть буслі), майорить смужка Надіного Лісу. Колись ми з моїм другом дитинства часто об'їжджали місцевість на веломашинах у радіусі кілометрів 30-40. Там я колись вперше в 1988 році катався на супер-пупер солідному комбайні Дон-1500, тоді здавалося мега досягненням "савєцкава ґєнія", сьогодні ж дивишся і смієшся - комбайн "Колос" проти "Дону", все одно що "Дон" проти "Джон Діра" - така ж прірва.

Скільки наприкінці літа жовтіло полів навколо села, жовтіло від достиглого жита та пшениці. Скільки її валялося узбіччями дорогою до току. Воно золоте і пузатеньке сипалося через дірки в кузовах, і господарки виходили з віниками та відрами, збирали і годували тим домашню живність.
Пам'ятаю в ті роки у журналі "Перець" була карикатура. Жирні, добряче вгодовані польові миші на підводах згрібають на полях пшеницю, засипають до чувалів і вантажать на підводи. Працюють весело, злагоджено. Над підводами висить транспарант: "Голодуючим братам країн капіталу!"
Оце комусь було б смішно, але не мені. Бо я бачив скільки тії пшениці погнило на току під дощем, скільки її невиметеної лишилося по узбіччях. Вистачило б на всіх мишей світу і всіх перестріляних горобців Китаю.
Це було болісно...

Потім, після обжинок, видавали зерно колгоспникам. Півтони комбайнерам, кілограм по двісті помічникам та іншим учасникам жнив і по сто решті колгоспників. Після того ще й свої присадибні поля молотили. Їздили комбайни по людських городах і перемелювали пшеницю, яку господарі вилами згодовували з копиць прямо у вал.
Потім дбайливо зернинка до зернинки переносили те все добро додому, до своєї комори, і ніде і зернинки не лишалося...

Не менше від того жовтого, але на початку літа, - біліло полями.
Біло-рожевим цвітом пишалася гречка.
Сотні гектарів гречки - сотні і сотні, і сотні, і сотні...
З тієї гречки збирали два врожаї. Перший - мед, а другий - саме зерно. Дід потім виписував своєму улюбленому внучку (себто мені) той мед у колгоспі десятилітровими бідонами. Я його жер щодня з молоком з колгоспної дійні (яке неможливо називати молоком; ви, міські, обісралися б від нього відразу - бо то не молоко було, а натуральні вершки - потім його по дорозі до молокозаводу вже розбавлять сто разів і ви питимете ті сцяки під назвою "молоко") і запашним, пухким хлібом з колгоспної пекарні...

Скільки ж було тієї гречки! Вона не сипалася з кузовів - кузови щільно вимощували брезентом, накривали і вивозили те все у невідомому напрямку. Після збору врожаю - тієї гречки вже ніхто ніколи не бачив.

І так щороку.

Гречка - це феномен нашої епохи. Я повірю, що ми позбавилися від совка, коли у нас зникне таке запопадливо-рабське відношення до гречки, або - таке...
Вперше я наївся гречки досхочу за нашого "нетипового Прем'єра"(с) у 2000-2001-их, коли вона валялася на базарах мішками від 65 коп до 1 грн за кілограм.

Гречка - це лакмусовий папірець влади. За нею можна безпомилково визначити, що це за влада, і що це за - народ... "Хохли паршиві!"(с)

На сьогодні досить.

Profile

je_suis_la_vie: (Default)
je_suis_la_vie

August 2017

S M T W T F S
  12345
6789101112
13 141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 21st, 2017 06:38 am
Powered by Dreamwidth Studios