je_suis_la_vie: (Суто)
[personal profile] je_suis_la_vie
Азаров зарегулював мельників: борошно зникає з полиць...

Село Просяне. Де я народився і де минуло моє дитинство та юність.
Село, що розкинулося на десяток кілометрів вздовж траси, побудованої полоненими німцями у 45-47 роках. Траса, яка простояла як новенька, доки її не почали "ремонтувати" до проїзду Льоні Брєжнєва до Криму з Гельмутом Коллем за компанію після Олімпіади-80. Після того траса почала рушитися і її ледь встигали латати. А до того це був типовий німецький бан - лети тією трасою і спокійно у машині їж борщ з миски...

Навколо села розкинулися безкраї поля чорнющої землі; обрієм за Луками (назва ставків, де живуть буслі), майорить смужка Надіного Лісу. Колись ми з моїм другом дитинства часто об'їжджали місцевість на веломашинах у радіусі кілометрів 30-40. Там я колись вперше в 1988 році катався на супер-пупер солідному комбайні Дон-1500, тоді здавалося мега досягненням "савєцкава ґєнія", сьогодні ж дивишся і смієшся - комбайн "Колос" проти "Дону", все одно що "Дон" проти "Джон Діра" - така ж прірва.

Скільки наприкінці літа жовтіло полів навколо села, жовтіло від достиглого жита та пшениці. Скільки її валялося узбіччями дорогою до току. Воно золоте і пузатеньке сипалося через дірки в кузовах, і господарки виходили з віниками та відрами, збирали і годували тим домашню живність.
Пам'ятаю в ті роки у журналі "Перець" була карикатура. Жирні, добряче вгодовані польові миші на підводах згрібають на полях пшеницю, засипають до чувалів і вантажать на підводи. Працюють весело, злагоджено. Над підводами висить транспарант: "Голодуючим братам країн капіталу!"
Оце комусь було б смішно, але не мені. Бо я бачив скільки тії пшениці погнило на току під дощем, скільки її невиметеної лишилося по узбіччях. Вистачило б на всіх мишей світу і всіх перестріляних горобців Китаю.
Це було болісно...

Потім, після обжинок, видавали зерно колгоспникам. Півтони комбайнерам, кілограм по двісті помічникам та іншим учасникам жнив і по сто решті колгоспників. Після того ще й свої присадибні поля молотили. Їздили комбайни по людських городах і перемелювали пшеницю, яку господарі вилами згодовували з копиць прямо у вал.
Потім дбайливо зернинка до зернинки переносили те все добро додому, до своєї комори, і ніде і зернинки не лишалося...

Не менше від того жовтого, але на початку літа, - біліло полями.
Біло-рожевим цвітом пишалася гречка.
Сотні гектарів гречки - сотні і сотні, і сотні, і сотні...
З тієї гречки збирали два врожаї. Перший - мед, а другий - саме зерно. Дід потім виписував своєму улюбленому внучку (себто мені) той мед у колгоспі десятилітровими бідонами. Я його жер щодня з молоком з колгоспної дійні (яке неможливо називати молоком; ви, міські, обісралися б від нього відразу - бо то не молоко було, а натуральні вершки - потім його по дорозі до молокозаводу вже розбавлять сто разів і ви питимете ті сцяки під назвою "молоко") і запашним, пухким хлібом з колгоспної пекарні...

Скільки ж було тієї гречки! Вона не сипалася з кузовів - кузови щільно вимощували брезентом, накривали і вивозили те все у невідомому напрямку. Після збору врожаю - тієї гречки вже ніхто ніколи не бачив.

І так щороку.

Гречка - це феномен нашої епохи. Я повірю, що ми позбавилися від совка, коли у нас зникне таке запопадливо-рабське відношення до гречки, або - таке...
Вперше я наївся гречки досхочу за нашого "нетипового Прем'єра"(с) у 2000-2001-их, коли вона валялася на базарах мішками від 65 коп до 1 грн за кілограм.

Гречка - це лакмусовий папірець влади. За нею можна безпомилково визначити, що це за влада, і що це за - народ... "Хохли паршиві!"(с)

На сьогодні досить.

лакмусовий папірець влади

Date: 2011-02-15 09:09 pm (UTC)
From: [identity profile] petro-o.livejournal.com
копай глипше - за приказкою: хай буде гречка, аби не суперечка - розумієш? не буде гречки, а отже і..

Date: 2011-02-15 09:11 pm (UTC)
From: [identity profile] kermanich.livejournal.com
>Я повірю, що ми позбавилися від совка, коли у нас зникне таке запопадливо-рабське відношення до гречки

Зачкайте. Навiть iз вашого посту зрозумiла проста формула: "позбавилися від совка" - позбулися гречки.

Плану з Москви нема, ринок, заради прибуткiв доцiльно сiяти технiчi культури. А наслiдки ефективних власникiв не обходять.

Date: 2011-02-15 09:27 pm (UTC)
From: [identity profile] frankensstein.livejournal.com
Сволота. Скільки ж йому потрібно грошей, щоб він пішов

Date: 2011-02-15 09:51 pm (UTC)
From: [identity profile] bad-joker.livejournal.com
Взагалі-то в місті та гречка була дефіцитом. У нас на столі вона рідко з*являлася, що в Запоріжжі, що в Києві - де вони її дівали?

Date: 2011-02-15 09:56 pm (UTC)
From: [identity profile] mamay-m.livejournal.com
зато ми таку войну виграли!

Date: 2011-02-15 10:33 pm (UTC)
From: [identity profile] bad-joker.livejournal.com
... шо аж гагарін полетів

Date: 2011-02-15 10:44 pm (UTC)
From: [identity profile] mamay-m.livejournal.com
і поетому нас всі боялися, шо досіх пор страшно жьіть!

гг

Date: 2011-02-16 10:03 am (UTC)
From: [identity profile] 270days.livejournal.com
гагарин просто хотел съебаться из совка )
"хоть тушкой, хоть чучелком"(с) хоть в космос

Re: гг

Date: 2011-02-18 05:55 pm (UTC)
From: [identity profile] nikolauskass.livejournal.com
не зміг...

Date: 2011-02-15 09:52 pm (UTC)
From: [identity profile] mikawai.livejournal.com
Гречка - це якийсь ідол для українців. Правда, класики української літератури чогось не згадують її. Єдина згадка, що я пам'ятаю - в п'єсі Карпенка-Карого, не пам'ятаю назви, про двох бабів та свекруху, там зневажливо згадувались гречані вареники, нібито нормальна людина і до рота їх не візьме. До пшона і то краще ставились.

До чого я. Всі знають зневажливе прізвисько бідного,пригнобленого українця - "гречкосій" (швченко тарас Григорович, якщо не помиляюсь). От воно показує, що нинішній українець від гречкосія далеко не пішов, з гречкосія перетворився на гречкоїда - бо основу його раціона становить навіть не хліб, а дешева поживна і несмачна каша.

Re: Вже недешева але...

Date: 2011-02-15 11:02 pm (UTC)
From: [identity profile] dipcourier.livejournal.com
mikawai - дурепа. Гречані страви спершу треба навчитись готувати. Каша???
В твоїй голві каша. Набери в гуглях "страви з гречки".

Re: Вже недешева але...

Date: 2011-02-15 11:22 pm (UTC)
From: [identity profile] mikawai.livejournal.com
Для українців часів карпенко-карого напевно несмачна. Якщо вже їм пшоно більше подобалось чи пшениця. особисто я між пшоном, пшницею та гречку без вагання вибираю гречку... хоча зараз вже не вибираю - краще м'яса купить за такі гроші ))

Re: Вже недешева але...

Date: 2011-02-16 05:59 am (UTC)
From: [identity profile] bad-joker.livejournal.com
Може радше "Не престижна", як чорний "хлопський" хліб до білого "панського"?

гречаний ідол, хе-хе

Date: 2011-02-17 09:05 pm (UTC)
From: [identity profile] saveurope.blogspot.com (from livejournal.com)
1. нічого подібно це все результат гречаної паніки серед совків,
совків-пенсів, яку ми раніше спостерігали у вигляді забігів за сіллю, олією і тд і тп. У більшості пенсіонерів дохід мізерний, тому пенси згрібають перед подорожчанням по максимуму. Трагі-комедійна ситуація, бо в стані паніки витрачається більше грошей, відповідно "бізнес" більше заробляє. І всі в цьому круговороті буття всі задоволені,одні купили дешевше, інші заробили більше, а для решти гречка знову буде в продажі.

2. хоча до каш душе не сильно лежить, тим не менш штука мегакорисна - оскільки багата клітковиною

3. пост високохудожній, на певному етапі прочитання страшенно розігрався апетит:)

Date: 2011-02-15 09:53 pm (UTC)
From: [identity profile] mamay-m.livejournal.com
нада пересажать всих спекулянтів і тогда буде гречка!

Date: 2011-02-15 10:43 pm (UTC)
From: [identity profile] bad-joker.livejournal.com
Розстрілять!

Date: 2011-02-15 10:21 pm (UTC)
From: [identity profile] mischko.livejournal.com
під Валками теж гречку вирощували, а тут, в Нідерландах її взагалі нема. Хіба в російському магазині.

Date: 2011-02-15 11:03 pm (UTC)
From: [identity profile] alexbard.livejournal.com
Я в дитинстві любив гречку із молоком. То бабуся привчила. Але в місті.
Ще пам'ятаю, як ту гречку вдома перебирали. Насипеш трохи на стіл, так, щоб тоненьким шаром у одну зернину лежала. Й вибираєш те, що зайве.
А необмолоті зернини можна було птахам згодувати.
В принципі і зараз гречку люблю, хоча не розумію, чому з неї такий фетіш роблять.
Мені дружина розповідала, що в неї бабуся, оскільки була інвалідом (під час Другої Світової на ній німці якісь препарати випробували, так що в неї кістки крихкі були, тож вона майже все що можна було собі поламала - десь близько сотні переломів за життя було), отримувала пайку тією гречкою. Й зберігала її роками. А потім коли СРСР гепнувся, то батьки моєї дружини в бабусі тої просто позбирали й повикидали ту гречку, бо вона вже неїстівна була.
Я її бабусю застав коли вже вона була повністю на піклуванні в батька моєї дружини.
Гречка, наскільки я пам'ятаю, доволі витривала як культура. І в СРСР із гречкою сталася трагедія дуже схожа на трагедію із кукурудзою. Тобто її почали теж сіяти бездумно. Тож вона не родила так, як могла, і землі виснажувала. Потім вона впала в немилість. Хоча насправді доволі цінна.
Не знаю, куди вона могла подітися...
Чесно кажучи, мені дивно спостерігати ці штучні кризи, як за часів минулої "непрофесійної" влади, так і за часів нинішньої, "команди професіоналів". Дивно, бо коли приїздять партнери десь із тих же ж Нідерландів або з тієї ж Швеції й кажуть: у вас така багата країна, суцільні поля, чорнозем, можна стільки вирощувати... А один нідерландець навіть здивувався, чому в нас так мало парників, бо каже, могли б два чи три врожаї на рік збирати... Ет! Прикро було пояснювати, що врожаї низькі й землю ніяк поділити не можуть. Та хай їм грець! Довбням тим...
1998 року пам'ятаю, як ми з дружиною відмовилися від гречки майже на рік, бо через кризу на неї тоді ціни пайже вдвічі підскочили. А на овес, пшоно та пшеницю майже не змінилися. Тож той рік тоді на них і пережили.
На колишній роботі жінка, що готувала обіди, дуже полюбляла гречку. Тож нас нею так загодували, що я вже декілька років поспіль не дуже її полюбляю. Переїв.
Ото такі стосунки мої з гречкою.
Хіба що не стрибаю в неї поки що :)

Date: 2011-02-15 11:16 pm (UTC)
From: [identity profile] alexbard.livejournal.com
До речі, досі незрозуміло, як незважаючи на відносно вищу вартість борошна, ціни на хліб в Європах виходять цілком доступними. Чи то просто загальний рівень життя вищий, тож хлібу майже не їдять?
До речі, ми в хазяйстві з дружиною теж хліба небагато їмо. Одного батону може й на два дні вистачити. А півбуханки чорного можемо майже тиждень їсти. Хоча всіляких продуктів з борошна споживаємо достатньо. Просто якось хліб сам по собі - то вже край і голодуха, коли вже більше нічого купити не можеш.

Date: 2011-02-15 11:20 pm (UTC)
From: [identity profile] je-suis-la-vie.livejournal.com
Я теж помітив, що хліба багато їли у бідняцькі студентські роки, та в роки мого професійного становлення, коли мене мали за лоха і шістку.
Могли півтори-дві круглих буханки чорного за день сперти. А зараз як і у вас одна іде за три дні. Здебільшого супи, м'ясні, овочеві страви...

Date: 2011-02-15 11:41 pm (UTC)
From: [identity profile] alexbard.livejournal.com
У мене інакше вийшло. Хліба багато їв коли жив із батьками. Але тоді не лише хліб їли, але й макаронні вироби. Супчики. Без м'яса.
Коли одружився, як не дивно, то трохи легше стало. Хоча теж дуже обмежено жили. Але працювали разом.
Питання нормального харчування я поставив жорстко, коли почали зуби руйнуватися. Вирішив, що власні зуби дорожчі за їжу :). З тих пір намагаюся, щоб раціон збалансований був.
Молочні продукти (правда, з того молока, що не молоко :) ), сири (потроху), м'ясо різноманітне. Зазвичай купляю оптом на пару сотень гривень раз на декілька місяців. Начебто й небагато, але потрохи кожен день воно й виходить нормально. Яйця. Овочі. Фрукти (банани-апельсини, рідше яблука, бо як виходить наша економіка не лише гречку породити не може). Тобто всього потроху.
Найбільше грошей всеодно витрачається на всілякі забаганки на кшталт хурми або ковбаси. Тож коли є за що купляти, то купляємо. Коли з грошима скрутніше - є від чого відмовитися. Тобто насправді начебто й небагато, але й не бідуємо. Поки що. Можливо наступного кварталу врешті додавлять ФОП-ів, тоді подивимось :).

Date: 2011-02-16 06:01 am (UTC)
From: [identity profile] bad-joker.livejournal.com
У мої студенськи роки і макарони із хлібом їлися :)

Date: 2011-02-15 11:36 pm (UTC)
From: [identity profile] mikawai.livejournal.com
В Європі хліб може бути у вигляді тостів, багетів, круасанів, булок - але тільки для дуже бідних - в буханцях. А ми виповзли з голодухи востаннє в 90, в нас ще живе покоління 32-33, половина жителів міст - селяне. які булки, була б карюха.
ританіі теж був собі такий "хліб" - йоркширкський пудінг. Це щось тіпа млинця, запеченого в духовці. Дешево і поживно. Кажуть, і смачно теж.

Date: 2011-02-15 11:50 pm (UTC)
From: [identity profile] alexbard.livejournal.com
Я коли бував там, то різне їв. Великих буханок якось нецікаво було брати, але як пам'ятаю у готелях нарізаний хліб завжди скільки треба був.
Щодо голодухи - то так. Бабусі-дідусі пережили 32-33й роки. Тож звідси ставлення до хліба.
Мама навіть пам'ятає відносно неситі часи після війни, хоча й народилася 1948 року. Її старший брат народився на півтора роки раніше, і той голод не пережив, хоча й помер не від голоду, а просто від нежиті, бо організм ослаблений був. Тож теж відповідне ставлення до хліба.
Моє особисте недоїдання прийшлося десь на період 1995-1997 років.
І бабусі й мама досі будь-якими способами запобігають викидати хліб. Мені теж ніяково, якщо пліснявіє й доводиться викидати. Хоча до решти продуктів ставлення спокійне. Але вони й не лежать стільки, все з'їдаємо.
Дружина трохи з іншої сім'ї, городяни в декількох поколіннях, тож хоча дехто з предків і зазнали якихось репресій, але шаленої голодухи не було. Тож і ставлення до їжі на мій погляд надто легковажне.
А взагалі то травма голодів 32-33-го і 47-48-го сидить дуже глибоко. Хто жив сито, або не спілкувався з батьками, навіть не може собі уявити, наскільки глибоко.

Date: 2011-02-16 06:38 pm (UTC)
From: [identity profile] mischko.livejournal.com
хліб в Європі по 2 євро.

Date: 2011-02-16 08:17 pm (UTC)
From: [identity profile] alexbard.livejournal.com
Так, пригадав.
0,6 євро й 2 євро є різниця. Але... У вас же ж там "не хлібом єдиним", тобто така ціна на хліб не є принциповою.

Date: 2011-02-16 08:52 pm (UTC)
From: [identity profile] mischko.livejournal.com
голландці багато їдять сендвічів, тобто споживання хліба десь на рівні України.

Date: 2011-02-16 12:16 am (UTC)
From: [identity profile] dipcourier.livejournal.com
Коли печія, пожуйте дрібку зеленої гречки. У разі болю в попереку гречані крупи пропарюють у духовці і кладуть на спину як компрес.
Гречкою лікують жовтяницю. Хворого натирають рідкою гречаною кашею, після цього він повинен полежати 2 години в теплі.
За хвороб горла розігріту на сковороді гречку насипати в панчоху й обв’язати навколо шиї.

Гречка швидко та без болю лікує нариви, фурункули, чиряки. Пожовану сиру гречку розкласти на марлю і прикласти до хворої ділянки. Можна застосувати і такий рецепт: гречку підсмажити на сковороді, подрібнити на кавовому млинку і змішати з водою до клейкої маси. Прикладати до запаленої ділянки шкіри на 15—20 хв.
Гречка з кефіром допоможе підшлунковій залозі. Для цього 1 ст. л. гречаного борошна (гречку розмолоти на кавовому млинку) залити склянкою кефіру і залишити на ніч, вранці з’їсти замість сніданку.

Щоб почистити підшлункову залозу, потрібно взяти 1 склянку гречаних крупів, ретельно перебрати і промити, залити 0,5 л кефіру і залишити на ніч. Через 12 годин, вранці, суміш гречки з кефіром розділити на дві порції. Одну порцію з’їсти замість сніданку. Другу — за 2 години до сну. Так робити протягом 10 днів. Потім зробити 10-денну перерву і знову 10 днів вживати гречку з кефіром. Курс лікування — 1 місяць. Проводити таке очищення можна 1—2 рази на рік.

Date: 2011-02-16 05:26 am (UTC)
From: [identity profile] who-dock.livejournal.com
Чудовий текст!

Date: 2011-02-16 10:31 am (UTC)
From: [identity profile] dzida.livejournal.com
Офтоп: Друже, так це в твоєму селі тракторист з неполіткоректним прізвищем мусора застрелив?

Date: 2011-02-16 11:07 am (UTC)
From: [identity profile] je-suis-la-vie.livejournal.com
Тааак. :) [livejournal.com profile] ax_libris про це багато написала (http://ax-libris.livejournal.com/166872.html).

Profile

je_suis_la_vie: (Default)
je_suis_la_vie

September 2017

S M T W T F S
     12
3456789
10 111213141516
17181920212223
2425262728 2930

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 22nd, 2017 01:04 am
Powered by Dreamwidth Studios