May. 22nd, 2012

je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
А також до цієї новини.
Ага, я повірив. Ні - увірував, що негри так чітко розписали нападника, що його відразу знайшли, - аж у Дергачах.
Ану ж бо, вертухайчики, давайте на біс, ще оцього пацика з жердинякою візьміть а! ;) (зручно вмощується з галушками).

---

1. Кухонними ножами здійснюєтсья більше вбивств, аніж будь-якою іншою зброєю разом взятою.
2. Кухонний ніж не є незамінним предметом. Котлету можна порізати і пластиковим ножем, а хліб - купляти вже нарізаним на скибки.
3. Особи, які не можуть обійтися беж ножів, наприклад робітники заводу, можуть скористатися стаціонарними ножами на своїх робочих місцях.
4. Діти можуть порізатися ножами. Окрім того, діти ненавмисне, за браком життєвого досвіду, можуть когось зарізати кухонним ножем. Наприклад, вночі своїх сонних батьків.
5. Мало хто зберігає ножі у зброярському сейфі. Відповідно, до ножів мають вільний доступ як п'яниці, так і психічно хворі члени сім'ї.
6. Будь-яка особа може мати приступ неконтрольованої люті. Якщо на момент такого приступу під рукою опиниться кухонний ніж, то особа може здійснити вчинок небезпечний для суспільства, а потім, опам'ятавшись, дуже про це шкодуватиме.
7. У випадку пограбування кухонний ніж не зможе слугувати засобом самооборони. Навпаки, грабіжник, побачивши, що жертва озброєна, намагатиметься убити жертву або дуже її покалічити. І навпаки, якби жертва пограбування була лише з пустими руками, то грабіжник, скоріше за все, задовольнився б кількома копняками і нецензурними висловами.
8. Щорічно у країні тисячі людей виколють собі очі внаслідок необережного поводження з кухонними ножами.
9. Наявність кухонних ножів у вільному продажу робить їх легким надбанням для злочинців. У тому числі і для наркоманів.
10. Доки ножі є у легальному та вільному продажу, співробітники міліції не можуть винести звинувачення особі, яка володіє кухонним ножем.
je_suis_la_vie: (C'est La Vie)
Приїхав до одного села партійний агітатор агітувати, щоб селяни здавали більше зерна державі.
Зібрали їх до клубу, агітатор вийшов і дві години розповідав як важливо здавати більше зерна державі, про космічні кораблі у большм тєатрє, як надважливо "догнать і пєрєгнать" (якщо кажуть "догнать", то цим визнають своє відставання, але то таке - лірика...).
Після агітації - загальне голосування.
- Хто за те, щоб здати державі зерна позапланом?
Ніхто.
Агітатор у розпачі.
Голова колхозу йому на вушко, - слухай, вийди-но на ґанок покури хвилин п'ять, відпочинь...
За п'ять хвилин запрошує агітатора знову до клубу, - проводь ще раз голосування.
- Хто за те, щоб здати державі зерна понад норму?
Усі.
Агітатор аж онімів від здивування...
...
Увечері удома Голови, за салом зі самогоном.
- Я. Я закінчив партійну школу. Я п'ять років учився агітувати, переконувати. Я навчався у кращих професорів ораторського мистецтва... і я тут за дві години жодного селянина не переконав, а ви упоралися за п'ять хвилин. Що ви їм сказали???
- Я їм розповів про нашого діда-характерника. До нього усі ходять за зіллями, порадами... ну таке ото... на ньому село й тримається, йкшо чесно...
Ото як Оксана Чорнобрівка вирішила виходити заміж, то пішла до діда, та й питає, - дідуню скажіть, а яким боком мені до чоловіка потім лягати? Спиною до нього, чи лицем? Чи може на спину?
- Та ти онуцю, як не лягай, а все одно відіграє.

Здавалося б до чого тут "бонкі"?...

Profile

je_suis_la_vie: (Default)
je_suis_la_vie

September 2017

S M T W T F S
     12
3456789
10 111213141516
17181920212223
2425262728 2930

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 19th, 2017 08:09 pm
Powered by Dreamwidth Studios