Щось ви занадто суворі тут до дитячої літератури. Подібне ставлення спостерігав лише в моєї мами, коли віруючою стала й почала обмежувати взагалі ВСЮ світську літературу. Мене вже не чіпали, бо дорослий був і сам вже віруючим став. А от сестрі дісталося, хоч вже й у підлітковому віці.
Доки була малою, сестрі молодшій все своє отроцтво читав книжки на кшталт Чуковського. Їй подобалося. Хоча я її тарганом й лякав. А ще домовиками, Нафанєй (привіт шикарному мультику про домовика Кузю). Причому Нафаня був страшніший за Бабая :).
Зараз дітям намагаюся різну літературу давати читати.
Якщо християнську - то шикарні казки в Андерсена (не радянський варіант, зараз цілком доступний у книгарнях). Але ж теж, якщо подивитися, то Андерсен смалить по-чорному :). А я пам'ятаю, в дитинстві нормально сприймав.
Світську - теж. Того ж Нестайка. Он зараз разом із старшим "Тореадори з Васюківки" долаємо. На черзі Пшимановський. "Лиса Микиту" Франка він взагалі сам прочитав.
Тож не бачу нічого страшного. Нормальна дитяча література.