Якось іде заєць лісом, сіпається від кожного куща, від всякого та всякої трісочки, що ні-ні, та і рипне під лапкою.
Глядь, вовк лежить. Заєць і похолов зі страху, поміж лапок потекло, гімно поперло, стоїть-не стоїть, ось упаде і вмре зі страху.
Ледь зібрався з думками:
- Ш-ш-ш-о гік! т-т-т-ак-к-к-е, В-в-ов-в-ч-чі-ку? Гік! В-в-ві-дпо-ч-ч-чі-ває-т-т-е? Гік!
- Та ось, Косарику, капкан прогледів... Старість не радість...
Заєць, ногою вовка по писку, - у, бля, ич рррозляглася тут псина сіра!
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
no subject
Згадалося ще про діла вовко-псячі (http://je-suis-la-vie.livejournal.com/113656.html)... :)))