Філософсько-відірване...

[je_suis_la_vie]

Спостерігав сьогодні за мужиками, які гуляли зі своїми малими. До того я тих малих бачив лише з їхніми мамашами, або бабусями.
В Римі був день, коли раби мінялися ролями зі своїми хазяїнами, я весь час чомусь про це згадую саме 8 березня... :)))

Моя дружина - така собі хатунь з чоловічим розумом. З нею жити важко, але вона найцікавіша жінка у моєму житті і цікавішої я допоки не зустрічав. Вона чомусь у мене асоціюється з Княгинею Ольгою... Хоча Княгиню Ольгу наживо я ніколи не бачив. ;)

Я її ніколи не вітав з 8 Березня. Вона не заслуговує на таку ганьбу, якої варті лише лузерші, котрі 363 дні чекають на цей день, щоб нарешті на неї звернули увагу "косарі та білобілєччіки", про яких я писав 23 лютого...

Клара Цицькин у нас у сім'ї не в пошані, образно кажучи.

Серед френдес, мені здається, у мене теж немає таких, яким треба нагадувати про це убозтво, інакше я б їх не зафрендив.

Ще я якось собі звертав увагу, як переклав слова чоловіка Адама Огієнко, коли у другому розділі Буття передав слово для означення своєї подруги як "чоловічиця", що наводить мене на думку, що задум Того, хто б нас не створив, був не таким як зараз ми бачимо... Але це я вже заглиблююся...

---

Для решти піплу жіночої статі, яким цей день життєво важливий і його треба всіляко "обмити", стоячи коло плити в кухні, готуючи шо пожерти тому, хто приніс букетик дорогезних квітів ("в коі-то вєкі"), бухнути, "харашо пасідєть" - вітання на демотиваторі.





Ну і для пошукових журчалок треба якихось слів напхати:

Вітання з 8 Березня.
Вітання з восьмим Березня.
Свято усіх жінок.
Свято весни.
Дорогі наші жінки.
Секс по телефону.

Comments

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Хулі з того, що Махно зв'язався на свою голову з красними проти Денікіна? З красними білими слов'янами проти білих білих слов'ян (хоч з обох боків заправляли жиди). Щойно Денікіна було розбито, як красні білі слов'яни негайно ж повернули проти Махна. І срати їм було що їх розділяє лише язик і т.п. і т.д. і т.і.... А потім українізація тридцятих років, яка теж зовсім нікого не обрадувала навіть коли слідчі НКВД говорили чистою шевченківською...

Так що чхати я хотів на "дружбу народів" (коли Сталіна понесло називати народ, який він нещадно знищував протягом двох десятиліть "братьямі і сьострамі"? Коли трон захитався, ага-ага...). Чхати на "єдіную неєдєлімую". Колись іще переживав, щоб Росія не розпалася - а зараз... Та хуй з нею! Як іще вилікуватися від холопсько-барського недоімперського мислення? У нас і без них є що робити. Якщо ідеологія розходиться, то союз навіть ситуативний - НЕМОЖЛИВИЙ. Це з області анекдотів: "Ким краще бути дураком чи лисим? Дураком - не відразу помітно."
Я пам'ятаю як ми у батьківській хаті шпалери клеяли, доки сусід стояв підказував діла не було, щойно я сказав: "дядку Петре, ідіть додому!". Так і діло відразу пішло... "В своїх хаті своя правда і сила, і воля".

[pan-igor.livejournal.com]

1. С жидами китайцами и латышами - против белых белых славян. Факт.
2. "украјнізація тридцятих років, яка теж зовсім нікого не обрадувала" - в результатае которой население Украины узнало что они украинцы.
3. Ну дай бог шоб у тебя была на самом деле своя хата. А не у чиновников-ментов где ты озлоблен на кацапов пока власти имеют твой народ.
Ну я останусь русским человеком в любом случае, это моё имя и другого у менгя нет ))))

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Ти не уважно читаєш, що я тобі пишу: "население Украины узнало что они украинцы." і без них знало, що вони українці. Інакше не було б ні Махна, ні Холодного Яру. Хлопці ішли до загонів Холодного Яру з прадідівською зброєю. "Ось на горищі знайшов, ще дід від свого діда отримав і там сховав." і з цими словами розгортає козацьку шаблю та пищаль, яким уже років за 200...