Травянисте.

[je_suis_la_vie]

Приволокла мала з класної взаємобібліотечки Чуковського "У мєня зазвоніл тєлєфон".

Ось трохи почитала вголос вдома. Востаннє, я пам'ятаю, нам її читала класна керівничка у третьому класі.
Я практично нічого не запам'ятав, чи що просто не розумів мови, чи що...

А оце зараз вслухався і жахнувся...

Скажіть, де ж Чуковський брав таку сумер-мега забористу траву?...
Це ж книга просто небезпечна для становлення дитини!
Толстоєвський просто нервово шмалить косяки у тамбурі...

Сказав, щоб віднесла і більше її не брала - дома ж ціла бібліотека нормального чтива! Якого біса?

Comments

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

:)))

[essencia-vitae.livejournal.com]

згадай іще русскіє сказкі. такі добрі й назідатільні

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Там часто про те, як чувка сидить на печі, потім з'являється щука і все робить. Або горбоконик, або якесь чарівне кільце...
Де сам чогось досяг не можу пригадати...

[essencia-vitae.livejournal.com]

от власне і я про це...
давно підмічений феномен)

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Зараз-то можуть набігти і пригадати про Пацюка із Гоголівських "Вечорів", але Пацюк - то характерник. Він спочатку сам усього досяг, а на старості користується плодами своїх досягнень - не напружуючись, граючись, їсть вареники, дистанційно купаючи їх у сметані. :D

[essencia-vitae.livejournal.com]

однак у наших казках героєві дається вудка, а не рибка)
образно кажучи)

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Так-так. :)