Травянисте.
Feb. 12th, 2011 08:33 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
je_suis_la_vieПриволокла мала з класної взаємобібліотечки Чуковського "У мєня зазвоніл тєлєфон".
Ось трохи почитала вголос вдома. Востаннє, я пам'ятаю, нам її читала класна керівничка у третьому класі.
Я практично нічого не запам'ятав, чи що просто не розумів мови, чи що...
А оце зараз вслухався і жахнувся...
Скажіть, де ж Чуковський брав таку сумер-мега забористу траву?...
Це ж книга просто небезпечна для становлення дитини!
Толстоєвський просто нервово шмалить косяки у тамбурі...
Сказав, щоб віднесла і більше її не брала - дома ж ціла бібліотека нормального чтива! Якого біса?
Ось трохи почитала вголос вдома. Востаннє, я пам'ятаю, нам її читала класна керівничка у третьому класі.
Я практично нічого не запам'ятав, чи що просто не розумів мови, чи що...
А оце зараз вслухався і жахнувся...
Скажіть, де ж Чуковський брав таку сумер-мега забористу траву?...
Це ж книга просто небезпечна для становлення дитини!
Толстоєвський просто нервово шмалить косяки у тамбурі...
Сказав, щоб віднесла і більше її не брала - дома ж ціла бібліотека нормального чтива! Якого біса?
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2011-02-12 06:48 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-12 07:04 pm (UTC)Воно? :)
no subject
Date: 2011-02-12 07:46 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-15 08:12 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-12 06:56 pm (UTC)А бесстижий дікобраз пьорнул так, што свєт погас
Ось десь так з цієї поеми ми знущалися :-)
Втім, якщо Нестайка почитати, то там також, здається, без трави доросла людина не переживе такої читанки. Але й дітей дещо інакше мислення побудовано, тому їм подобається і навіть корисно.
Тому не суди Чуковського надто суворо. Не такий вже він поганий. Різні поемки про розстріляних піонерів значно шкідливіші за "што вам нада - шоколада".
no subject
Date: 2011-02-12 07:07 pm (UTC)Та да, пам'ятаю як Марату Казею фошизди засовували голки під нігті, щоб він сказав де заховалися партизани, але він згадував як гладив у дитинстві їжачка і переносив тортури стоїчєскі... :)))))
no subject
Date: 2011-02-12 08:30 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-12 09:38 pm (UTC)Ну а решту відповіді дивись у приваті... ;)
Про такий же пресінг розповідав мені й один знайомий американець, у них там пресували ядерною загрозою від совєтів. :)))
no subject
Date: 2011-02-12 10:28 pm (UTC)А ще дорослі потім кілька років, як зустрінуться, то починаються розмови, скільки ракет націлено на місто, на які цілі і т.д. Параноя, блін! Просто параноя. Чомусь совкодрочери цю всю маячню, коли людей замість тренувань просто залякували, та ще й дітей не жаліли, не згадують.
А з приємного, так це таблиця, де коняка у протигазі. :-)
Мабуть, перепишу це в окремий пост колись.
no subject
Date: 2011-02-12 11:07 pm (UTC)Совкодрочери - то в основному такі або що при складі жили, або 83 року народження (http://bilozerska.livejournal.com/370759.html?thread=23299143&style=mine#t23299143), якому дідусь нарозказував як класно було працювати у колгоспі (теж треба якось описати свій ікспіріенс у колгоспі :)) Це було весело - проїбашив 17-літній пацан місяць нарівні з дорослими по 16 годин на добу без вихідних і заробив 3.03 р. (ТРИ рублі ТРИ копійки, якшо хто не зрозумів)...
P.S. http://nnm.ru/blogs/lapuchka_/ne_kusayte_robotov_za_ih_blestyashie_metallicheskie_zady_obzor_voennoy_literatury/
no subject
Date: 2011-02-12 07:14 pm (UTC)+1.
виходячи з такого неприйняття "травянистого" тре всю дитячу л-ру викинути, а найпершим чином - народні казки :-)
no subject
Date: 2011-02-12 07:20 pm (UTC)Доречі мої знайомі "Свідєтєлі" забанили усі казки своїм дітям, лише свою літературу дають читати. Діти у них довсім інші, не гірші, не кращі - просто інші.
no subject
Date: 2011-02-12 07:23 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-12 07:28 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-12 08:33 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-12 09:32 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-12 07:12 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-12 08:01 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-13 08:33 am (UTC)no subject
Date: 2011-02-13 02:23 pm (UTC)Де сам чогось досяг не можу пригадати...
no subject
Date: 2011-02-13 02:48 pm (UTC)давно підмічений феномен)
no subject
Date: 2011-02-13 04:14 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-13 04:34 pm (UTC)образно кажучи)
no subject
Date: 2011-02-13 04:41 pm (UTC)може корней і надто винен
Date: 2011-02-12 08:00 pm (UTC)почитати Пригоди Тома Сойера: 9-рчні діти палять тютюн, вбивають котів і жаб так щоб завонялися
Re: може корней і надто винен
Date: 2011-02-12 08:12 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-12 08:47 pm (UTC)Цитатка з його щоденника:
“3 января. Вчера черт меня дернул к Белицким. Он бренчал на пьянино, скучал и жаждал развлечений. «Не поехать ли в крематорий?» — сказал он, как прежде говорили: «не поехать ли к “Кюба” или в “Виллу Родэ”? — А покойники есть? — спросил кто-то.— Сейчас узнаю.— Созвонились с крематорием и оказалось, что, на наше счастье, есть девять покойников. «Едем!» — крикнул Каплун. (…) Мы стоим у печи и смеемся, никакого пиетета. Торжественности ни малейшей. Все голо и откровенно. Все в шапках, курят, говорят о трупах, как о псах. Я пошел со Спесивцевой в мертвецкую. Мы открыли один гроб (всех гробов было 9). Там лежал — пятками к нам — какой-то оранжевого цвета мужчина, совершенно голый, без малейшей тряпочки, только на ноге его белела записка «Попов, умер тогда-то». — Странно, что записка! — говорил впоследствии Каплун. — Обыкновенно делают проще: плюнут на пятку и пишут чернильным карандашом фамилию.
(...)Какое кому дело, как зовут ту ненужную падаль, которую сунут сейчас в печь. Сгорела бы поскорее — вот и все. Но падаль, как назло, не горела. Печь была советская, инженеры были советские, покойники были советские — все в разладе, кое-как, еле-еле. Печь была холодная, комиссар торопился уехать. Но для развлечения гроб приволокли раньше времени. В гробу лежал коричневый, как индус, хорошенький юноша-красноармеец, с обнаженными зубами, как будто смеющийся, с распоротым животом, по фамилии Грачев. (…) Смеющийся Грачев очутился в огне. Сквозь отверстие было видно, как горит его гроб — медленно (печь совсем холодная), как весело и гостеприимно встретило его пламя. Пустили газу — и дело пошло еще веселее. Комиссар был вполне доволен: особенно понравилось всем, что из гроба вдруг высунулась рука мертвеца и поднялась вверх — «рука! рука! смотрите, рука!», — потом сжигаемый весь почернел, из индуса сделался негром, и из его глаз поднялись хорошенькие голубые огоньки. «Горит мозг!» — сказал архитектор. Рабочие толпились вокруг. Мы по очереди заглядывали в щелочку и с аппетитом говорили друг другу: «раскололся череп», «загорелись легкие», — вежливо уступая дамам первое место. «Все равно весь прах не помещается». «Летом мы устроим удобрение!» — потирал инженер руки. (…)
Инженер рассказывал, что его дети играют в крематорий. Стул это — печь, девочка — покойник. А мальчик подлетит к печи и бубубу! — Это — Каплун, который мчится на автомобиле”
А потім писав діткам книжечки )
no subject
Date: 2011-02-12 09:45 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-13 12:24 am (UTC)no subject
Date: 2011-02-13 02:19 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-12 10:39 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-12 11:26 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-12 10:52 pm (UTC)Доки була малою, сестрі молодшій все своє отроцтво читав книжки на кшталт Чуковського. Їй подобалося. Хоча я її тарганом й лякав. А ще домовиками, Нафанєй (привіт шикарному мультику про домовика Кузю). Причому Нафаня був страшніший за Бабая :).
Зараз дітям намагаюся різну літературу давати читати.
Якщо християнську - то шикарні казки в Андерсена (не радянський варіант, зараз цілком доступний у книгарнях). Але ж теж, якщо подивитися, то Андерсен смалить по-чорному :). А я пам'ятаю, в дитинстві нормально сприймав.
Світську - теж. Того ж Нестайка. Он зараз разом із старшим "Тореадори з Васюківки" долаємо. На черзі Пшимановський. "Лиса Микиту" Франка він взагалі сам прочитав.
Тож не бачу нічого страшного. Нормальна дитяча література.
no subject
Date: 2011-02-12 11:24 pm (UTC)А сьогодні ось шось різко вставило це Чуковське чтиво... :)))
Принагідно згадалося про Агнію Барто із її мемуарів:
"Второй раз я вспомнила о своей профессии при таких обстоятельствах: слушалось дело о краже. В Кинотеатре повторного фильма шестнадцатилетний парень украл двадцать рублей из сумки студентки. Его задержали, он вырывался, укусил за палец милиционера.
Все время, пока разбиралось дело, он сидел безучастно, словно не о нем шла речь, но, когда его уводили, он вдруг обернулся и сказал, обращаясь ко мне:
- Я в школе ваши стишки учил, я их знаю, товарищ народный заседатель.
В зале засмеялись, для меня смех прозвучал как укор: хорошему ты его научила!"
Агния Барто "Записки детского поэта", 1976, сторінка 102. :)))
no subject
Date: 2011-02-12 11:29 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-12 11:33 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-13 09:20 am (UTC)українська мова є мелодійною і ритмічно - правильність побудови речення (порядку слів у реченні) перевіряють саме ритмом - часто варто лиш проказати те, що збираєшся написати, і вже бачиш, які слова треба поміняти міцями.
у Чуковського є чудова книжка - "від двох до п'яти", де він описує особливості словотворення у дітей, захоплюється логічністю створених дітьми слів.
Всі свої вірші Чуковський писав для своїх дітей (дитини?).
саме цим пояснюється любов дітей до цих творів.
гарні річ - платівки, де айболитя читає автор.
і звертаю вашу увагу: у жодному вірші жодного слова про леніна, партію чи міліціонерів.
no subject
Date: 2011-02-13 09:31 am (UTC)no subject
Date: 2011-02-13 04:23 pm (UTC)"На початку XIX ст., в якому жили брати Ґрімм, сучасної єдиної нації в Німеччині не існувало. Була конфедерація з 39-ти малого та середнього розміру німецьких держав, багато з яких було створено Наполеоном, коли він реорганізував Німеччину. В той час основним об'єднувальним фактором для німецького народу була спільна мова. Тому частково, те що спонукало братів в їх письмових роботах і в їх житті було прагнення допомогти у створенні німецької ідентичності.
Робота над німецьким словником не дуже відома широкій громадськості за межами Німеччини. Цю 33-томну роботу й досі вважають стандартом німецької етіології. «Німецький словник», всупереч назві, — це фактично порівняльно-історичний словник усіх германських мов. Робота розпочалась у 1838 році. До кінця життя брати завершили тільки розділи від літери «А» до літери «F». Робота залишалася незавершеною до 1960 року. Остаточно завершено та надано сучасного вигляду німецькими вченими лише в 1970-ті роки."
Джерело (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%BC).
no subject
Date: 2011-02-14 08:04 pm (UTC)А россійські казки то дійсно таки мєчти лінивого на болоті. Царєвна лягушка... Всюди їм щось мерещиться:)). За стільки століть мало би вже вивітритись а нє, чим далі тим глубжє болота.
До речі
Date: 2011-02-14 11:41 pm (UTC)А мультяшку "Мама для мамонтёнка" взагалі боюся дитині показувати. Із плей-листа викинув, не згадує - і добре.
Re: До речі
Date: 2011-02-14 11:52 pm (UTC)"Маму" я колись ставив малим, вони лише її й наспівували, ходили як ненормальні по хаті і співали не словами так мугиканням. Як сновиди. Інколи аж бісило нас з дружиною. З огляду на такий ось отриманий досвід, третій малій я його вже не ставлю. Але цікаво було б, якби ви розгорнули детальніше ваш коментар. :))) І про Барто також, з-за чого саме погавкалися? Вона "рафінована старушка", це я зрозумів з її "мемуарів", і це бісить, але розгорнутіше, розгорнутіше будь ласка?
Re: До речі
Date: 2011-02-15 10:32 pm (UTC)2. "Мама". Я зазвичай розсказую малій про те, що вона дивиться. Тобто пояснюю мультики. Як пояснити дитині, що мамонтёнок ожив, що мамонтів вже немає, що маленький пливе через океан на маленькій крижинці хто зна куди? Я не знаю. Як уявлю цю ситуацію, мене бере жах. Хоча дитина дивиться цей мультик майже без пояснень, вона все одно розуміє, що дитина загубила маму, дуже переживає, переживає коли мамонтятко пливе на крижинці - одне, лупить дощ, свистить вітер...
Як на мене це дитячий мульт жахів.
Re: До речі
Date: 2011-02-15 11:15 pm (UTC)2. Ну там ще не лише це, там ще й "уши такіє же, как у тібя". Діти мої передивилися кілька разів БіБіСішний док серіал "Прогулянки з доісторичними тваринами". Бачили там відтворене життя мамонтів. Я сиджу, коментую їм мультфільм і питаю, так які вуха у мамонта, а які у слона? Вони сміються, кажуть, що у мамонта вушка маленькі, то у слона здоровенні на півтіла...
Ну в цілому, я тут недавно перешерстив мультики. Так шо і "Мама" попала під роздачу разом з "Ну погоді!" - нічим не кращий за тупого "Тома і Джері".
Re: До речі
Date: 2011-02-17 10:09 pm (UTC)Мені сподобалася одна стаття: http://www.dt.ua/newspaper/articles/60860#article -
те що я відчував у школі - сказано словами.
По мультяхам прилизно те саме. Але хотілось би мати нормально продубльованих Вінні-Пуха, Крокоділа Гену і ще пару деяких
Re: До речі
Date: 2011-02-17 10:51 pm (UTC)Ну до "пари деяких" я б додав "Тигрика на соняшнику". Як я недвно казав одному своєму френду, Ступка ідеально підійшов би на дубляж "Тигрика", не будь він таким козлом... :-/
no subject
Date: 2011-02-18 04:54 pm (UTC)треба шукати людей, які зробить дубляж.
Збираймо бабло, так?
no subject
Date: 2011-02-18 05:07 pm (UTC)no subject
Date: 2011-02-18 05:31 pm (UTC)Придумаю що-небудь для чарівної кнопочки "Репост"