У середині квітня 1942 року, військовим секретаріатом оборони було видано підряд три укази про мобілізацію жінок до військ зв'язку, до військ обслуговування повітряних сил та до тилових військових частин та закладів. До військ зв'язку мобілізовувалось 30 тисяч жінок, ВПС - 40 тис, до тилових частин - без ліку... На весну 1942 року основні навантаження економіки СССР несли на собі жінки. У промисловості вже працювало біля трьох п'ятих від загальної кількості зайнятих і їхня кількість безперервно збільшувалося. Жінок використовували на найважчих роботах як машиністок паровозів, ковалів, на шляхових роботах, вирубках, вже не кажучи про такі професії як токар, слюсар, вантажник або електрозварювальник. Нелюдські зусилля, позамежні. І коли ми думаємо про нашу перемогу, не можна не згадати, що її досягли у тому числі й самозреченою працею жінок. Ціною значного генетичного виснаження, яке ми досі відчуваємо. 15 квітня совнарком видав постанову про примусове залучення жінок до робіт навіть при наявності кількох дітей. Совєцькі наркоми визначили, що чотирирічна дитина може залишатися під наглядом десятирічної, а їхня мама здатна витримати 12 годинний робочий день або 14 годинний на заводі. Все для перемоги. Але відчуття звичної гіркоти приходить, коли думаєш про непосильну працю та про життєві соки випиті війною з наших бабусь та матерів.
vs.
Міністр боєприпасів та озброєнь Німеччини Альберт Шпеєр (архітектор за освітою, та близький друг Гітлера) згадував, що весною 42-го року він запропонував ввести закони про примусову мобілізацію німецьких жінок на військові заводи. Але такі видатні нацисти як Герінг та Заукель категорично заперечили, заявивши, що Гітлер на дозволить виснажувати німецьку жінку. Вона тоді не зможе народжувати повноцінних дітей [emphasis mine L.V.].
Як-то кажуть найдітє десять отлічій знайдіть десять відмінностей.
no subject
Date: 2010-06-23 08:32 pm (UTC)На весну 1942 року основні навантаження економіки СССР несли на собі жінки. У промисловості вже працювало біля трьох п'ятих від загальної кількості зайнятих і їхня кількість безперервно збільшувалося.
Жінок використовували на найважчих роботах як машиністок паровозів, ковалів, на шляхових роботах, вирубках, вже не кажучи про такі професії як токар, слюсар, вантажник або електрозварювальник.
Нелюдські зусилля, позамежні. І коли ми думаємо про нашу перемогу, не можна не згадати, що її досягли у тому числі й самозреченою працею жінок. Ціною значного генетичного виснаження, яке ми досі відчуваємо.
15 квітня совнарком видав постанову про примусове залучення жінок до робіт навіть при наявності кількох дітей. Совєцькі наркоми визначили, що чотирирічна дитина може залишатися під наглядом десятирічної, а їхня мама здатна витримати 12 годинний робочий день або 14 годинний на заводі.
Все для перемоги. Але відчуття звичної гіркоти приходить, коли думаєш про непосильну працю та про життєві соки випиті війною з наших бабусь та матерів.
vs.
Міністр боєприпасів та озброєнь Німеччини Альберт Шпеєр (архітектор за освітою, та близький друг Гітлера) згадував, що весною 42-го року він запропонував ввести закони про примусову мобілізацію німецьких жінок на військові заводи. Але такі видатні нацисти як Герінг та Заукель категорично заперечили, заявивши, що Гітлер на дозволить виснажувати німецьку жінку. Вона тоді не зможе народжувати повноцінних дітей [emphasis mine L.V.].
Як-то кажуть
найдітє десять отлічійзнайдіть десять відмінностей.