Винесення коментаря. :)
Jan. 28th, 2011 04:52 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Оце думаю час бігти купляти телефон з камеркою, дикто, та карткою гігабайт на пару...
А я пригадав історію, що трапилася зі мною у 2008.
Старша донька бронхітниця, трохи чхне хтось на неї - і пішла у пульмонологію.
Ось вона попала у Харківську 7-му лікарню на кінці Клочківської.
Була там одна стара дурепа Белла Яковлівна, чогось я їй не припав до душі, і вона мене встигла незлюбити. Може за те, шо я колись на неї наїхав за її "експерименти": сьогодні те купіть, завтра те купіть, після завтра се купіть. Неначе знущалася чи перевіряла на моїй малій "мєдікАмєнти". Ну я зрештою й вибухнув праведним гнівом.
На цей раз, я згадав, що у нас медицина безкоштовна, і я прийду заберу дитя за 10 днів. Здоровим.
Наступного дня виявляється, що малу переводять до 8-ї лікарні - інфекційної. Наша Белла вирішила, шо у доньки коклюш. Перевезли її туди, я її у швидкій супроводжував. Наступного дня виявилося, шо у доньки бронхіт обструктивний, а не ніякий не коклюш.
Перевезли назад до 7-ї.
На цей раз, наша Белла, не взялася за лікування, а передали доньку якомусь професору з добре поставленими інтонаціями, голосом і лекторським баритоном - і навіть з початковими знаннями арабської (благо арабок-студенток там доста).
За два дні з малою вже край. Дихання свистіло, губи синьо-зелені, під очима зеленкуваті кола, не їсть, лежить і нічого не хоче без упину кашляє.
Цей старийпідарас професор сидить ось тут поряд і розповідає мені своїм добре поставленим - дивіться вище - про позитивну динаміку, шо хвороба відступає жить стало лучше, жить стало вєсєлєє (чисто Кровосіся Вісаріонович, бля).
Я сиджу, сиджу, слухаю.......
Дзвонить дружина (8 місяців, за місяць пертися до пологового народжувати третю нашу дівку), каже, шо уклала середульшу спати і йде до мене. Відповідаю, щоб шукала мене у головного лікаря.
Встав, пішов до кабінету. Посидів у приймальні, секретутка запитала з якого приводу, відразу прибігла завідувачка тим відділенням... Тут підтягуєтсья моя дружина...
Заходимо....
Ні,.. розмова була спокійною, виваженою, логічно по пунктам...
Але головне, що я сказав головній лікарці на завершення розмови, коли всі повставали йти і заради чого я брешу цей постик...
- Ось у вас на столі ноутбук. Вас не дивує, що 10 років тому, ви про таке і мріяти не могли?
- Дивує.
- Вас дивує такий бурхливий розвиток айті?
- Дивує.
- А знаєте завдяки чому таке? Цікаво б вам дізнатися?
- Цікаво. Кажіть.
- В айті, спеціаліст спеціалісту вовк. А в мінтурі і... в медицині - кругова порука. Оце і є те саме воно... Та сама причина розвитку і загнивання...
...Малу перевели до імунологічного відділення, де її - без жодної копійки з мого боку - за 10 днів зробили свіженькою, рожевою і радісною...
Беллу відправили на пенсію. І зауважте - без ніякої політики. :))))))
Оригінал.
P.S. Старий запис про ту ж лікарню...
P.P.S. Ну і про айті, я писав позавчора... тицьніть на ліву стрілочку...
А я пригадав історію, що трапилася зі мною у 2008.
Старша донька бронхітниця, трохи чхне хтось на неї - і пішла у пульмонологію.
Ось вона попала у Харківську 7-му лікарню на кінці Клочківської.
Була там одна стара дурепа Белла Яковлівна, чогось я їй не припав до душі, і вона мене встигла незлюбити. Може за те, шо я колись на неї наїхав за її "експерименти": сьогодні те купіть, завтра те купіть, після завтра се купіть. Неначе знущалася чи перевіряла на моїй малій "мєдікАмєнти". Ну я зрештою й вибухнув праведним гнівом.
На цей раз, я згадав, що у нас медицина безкоштовна, і я прийду заберу дитя за 10 днів. Здоровим.
Наступного дня виявляється, що малу переводять до 8-ї лікарні - інфекційної. Наша Белла вирішила, шо у доньки коклюш. Перевезли її туди, я її у швидкій супроводжував. Наступного дня виявилося, шо у доньки бронхіт обструктивний, а не ніякий не коклюш.
Перевезли назад до 7-ї.
На цей раз, наша Белла, не взялася за лікування, а передали доньку якомусь професору з добре поставленими інтонаціями, голосом і лекторським баритоном - і навіть з початковими знаннями арабської (благо арабок-студенток там доста).
За два дні з малою вже край. Дихання свистіло, губи синьо-зелені, під очима зеленкуваті кола, не їсть, лежить і нічого не хоче без упину кашляє.
Цей старий
Я сиджу, сиджу, слухаю.......
Дзвонить дружина (8 місяців, за місяць пертися до пологового народжувати третю нашу дівку), каже, шо уклала середульшу спати і йде до мене. Відповідаю, щоб шукала мене у головного лікаря.
Встав, пішов до кабінету. Посидів у приймальні, секретутка запитала з якого приводу, відразу прибігла завідувачка тим відділенням... Тут підтягуєтсья моя дружина...
Заходимо....
Ні,.. розмова була спокійною, виваженою, логічно по пунктам...
Але головне, що я сказав головній лікарці на завершення розмови, коли всі повставали йти і заради чого я брешу цей постик...
- Ось у вас на столі ноутбук. Вас не дивує, що 10 років тому, ви про таке і мріяти не могли?
- Дивує.
- Вас дивує такий бурхливий розвиток айті?
- Дивує.
- А знаєте завдяки чому таке? Цікаво б вам дізнатися?
- Цікаво. Кажіть.
- В айті, спеціаліст спеціалісту вовк. А в мінтурі і... в медицині - кругова порука. Оце і є те саме воно... Та сама причина розвитку і загнивання...
...Малу перевели до імунологічного відділення, де її - без жодної копійки з мого боку - за 10 днів зробили свіженькою, рожевою і радісною...
Беллу відправили на пенсію. І зауважте - без ніякої політики. :))))))
Оригінал.
P.S. Старий запис про ту ж лікарню...
P.P.S. Ну і про айті, я писав позавчора... тицьніть на ліву стрілочку...