День косаря й білобілєччіка.

[je_suis_la_vie]

Зробили цікаве відео http://youtu.be/KOXPa7nKX_k Мене вельми тішить, що Україна почала нарешті агресивний наступ на ідеологічному фронті.

А я сьогодні розповім про своє перше знайомство з савєцкай армієй.
Було то мені, здається, 15 років, у далекому 1987. Я вчився в СПТУ. Ну були там цікаві кружки в тому училищі, там і фотографією займалися, і слюсарством можна було зайнятися, і радіокружок теж був. Дівчачі кружки (дівчат було багато на факультеті поварів). А ще була так звана "Школа мужества". Ага.
Мій товариш, на курс старший, її відвідував. Участь у тій ага школі, ага мужества полягала в тому, що ви приходили у призначений час, сідали всі в училищний автобус, чи кузов машини і їхали до місцевої військової частини. Наше училище воно називалося "трактористів", але там і тягачі БАТ-и колись вивчали, і танкові дизелі і все таке, тож ця частина була типу наші ага шефи.

Потягло й мене туди поперти подивитися, чим там займаються. До того ж обіцяли дати постріляти з Хуґо Шмайсера 47, ага. Ну спишіть мені дебілу, 15 рочків всього було.

Незадовго перед тим з'явилася у нас нова вчителька історії. Така фіфа, з якимсь дивним акцентом. Читала вона лекції з історії, але так якось чудно говорила, що я її якось туго розумів. А як заліки здавав, то краще письмово, бо української вона, навіть з місцевими суржиккуватими вставками ні дідька не втикала...

Я її не любив. Не любив мовчки. Мовчки записував конспекти, мовчки писав заліки. Мовчки повз неї проходив, не вітаючись, коли не на лекціях. Все думав звідки вона взялася в такій глушині, як наші краї?

Отже поїхали ми до військової частини на, еее... "засідання" ага школи ага мужества. Зустріли нас, поводили по казармах, їдальню показали лєнінскую комнату, а куди ж без неї? Здивувала там мене одна річ - 100 кілограмова бомба, перепиляна впоперек навпіл, пофарбована в біле, і поставлена коло днєвльного на стабілізаторі як сміттярка. Мені тоді здалося цікавим таке рішення, але з роками, згадуючи про це диво, думав, чи то була якась дємбєльска робота, чи духам сказали робити. Це коротше це мабуть було в програмі ізучєнія мраксізми-ананізми.

Засіли ми в лєнінской комнатє, було нас хлопаків 15-20, легко поміщалися. Ну і з ~200 студентів училища, це якісь 7-10 відсотків, які вчилися непогано, не створювали клопотів викладачам. Ну логічно. Яка потрібна школа мужества долбакам, яким аби відсидіти заняття та чесати кудись на мотоциклах? А сюди приїхали якісь молоді люди, які цікавилися ще чимось.

Приймає нас майор. Бере указку, мабуть для зручності, чи аби шо було в руках, нервенний може, чи хто йо'зна, фалічні бажання, чи шо. Починає розповідати як і чим живе армія та ця частина зокрема. Як важко нести службу, але ми ненесемо, як важко нашим дружинам та дітям мотатися разом з ними, куди їм накажуть, але вони міцні дружини... нє то что всякіє бля падлюкі бля что абзивают бля маю жену, что пашла прасвєщать всякає бидла бля, читать бля історію нахуй бля вам бля уйопкам бля в етам йобанам бля учіліщє бля нах ви йобание в рот гандони, какая блядіна абзиваєт маю жену "учілкай", нахбля йопвашу мать, гаварітє, ти - ганданяра ейя абзиваєш а!? (гиць його указкою поперек спини). Я тебля хуєсос паабзиваю, нахуйбля ви всє у міня паочіріді сасать будітє гандони (ще одного гуцик указкою). Может ти "учілка атсасі" гаваріл маєй женє!? А!? (хвиць указкою) ви далбайоби сельскіє бля запомнітє нахубля, что я с вамі ебать вас, шуткі бля шутіть нахуйстрать бля я нєсабіраюсь бля! Запомнілі уйобкі нахуйбля? А? Я васнахуй научу бля рррродіну нах любіть бля....

Так він порозважався десь із півгодини, на тому вступну лекцію "Школи мужества" було завершено, ми пострибали в машину, та поперли назад.

Цей урок для мене був дуже важливим. До армії я вже йшов підготовленим, і по-суті, особливих відмінностей не побачив. Хіба дізнався, що фраза "я вас научу ррродіну любіть" вона серед офіцірен совєтікус така ж ходова, як ото у вчителів "а ти голову вдома не забув?"

Це були мої перші і останні відвідини тієї "школи" "мужества", ага. Армія, де офіцер не відрізнить, що до тієї школи навряд чи припруться ті шакальчіки та шавки, які озбивали його дружину, нашу історичку - сам шакальчік та шавка. Типовий "окупант-асвабадітєль".

Традиції. Вони як генетика. Совєцькі традиції притаманні генетичним совкам, чим би там не підміняли це поняття, воно все одно генетично залишиться "дньом савєцкай армії". Як підмінені, синкретовані язичницькі поняття та традиції, введені в так зване християнство так і залишаються язичницькими поняттями та традиціями, хай би там якими іконами їх не обвішували з усіх боків.