Концептуальний уривок зі "
Святослава" Семена Скляренка.
" - Треба було б бiльше золота покласти, - докiрливо сказав Кожема, - бо надумав я, та й князь велить, у Острi храм будувати...
- Храм? - не зрозумiв, про що йде мова, Бразд.
- А так, - вiдповiв Кожема, - храм во славу богородицi, для християн. Я ж то сам також християнин... Невже не знав?
- Не знав, - вiдповiв Бразд.
- Дивно! - промовив Кожема.
- I менi дивно, - тихо прошепотiв Бразд. - Адже християни - поганини, не богу моляться - древу, пiснi їхнi - грецькi, i самi вони аки гречини...
Волостелин Кожема, примруживши очi, подивився на Бразда, потiм запустив усю п'ятiрню правицi в волосся на головi, нiби щось йому там свербiло.
- Дивно ти говориш, посаднику, - сказав нарештi вiн. - Хто ж цi поганини - княгиня Ольга, князь чернiгiвський Оскол, бояри, воєводи, я i множество людей, якi вiрують у Христа?
- Що ти, волостелине, що ти? - скрикнув перелякано Бразд.
- Я також, як i ти, вiрив у Перуна, - вiв далi Кожема, - вiрив у Дажбога, Сварога - богiв моїх отцiв. Але як я можу вiрити їм днесь, чим вони менi допоможуть? Грiм та блискавку нашлють на ворогiв?
Нi, посаднику, громом та блискавкою людей не скориш, уроку не вiзьмеш. Подивись на мене, дай менi в руки грiм та блискавку, - що я ними вдiю? А от золотом, срiблом, добрим хутром, медом одолiю я кожного. Адже так? [виділено мною LaVie] - Кожема замислився, посмiхнувся й додав: - 3 усiх старих богiв найбiльше любий менi Волос - вiн хоч худобу благословить, благословить торг. Але ж не токмо однiєю худобою я живу, Є в мене терем, земля, лiси... i золото, й срiбло такожде. Тепер менi потрiбний не Волос, а бог з двома чи й трьома головами.
З великою тривогою й страхом слухав Бразд слова волостелина, а вони чимдалi були смiливiшими i грiзнiшими.
- Я довго мучився й страждав, - говорив Кожема. - Вiрити хочу, бо без бога, як i отцi мої, жити не можу. А який бог мене захистить i благословить? Токмо Христос. Вiн не один, а одразу в трьох лицях: бог-отець, син, дух. Вiн захищає й благословляє багатого, вiн допоможе бiдному, - Ї ж бо не тiльки земля, а й небо, а на небi всi ми, а такожде i бiднi, будемо рiвнi. Я небагато хочу, я нiкого не уб'ю, я не хочу добра ближнього мого, я сам знайду, що менi треба, нехай тiльки бог благословить мене... Господи, благослови! - з великим почуттям промовив Кожема й перехрестився. - Благослови, боже, i прийми мене в царство твоє...
- Я, волостелине, дам тобi ще трохи грошей, - сказав Бразд i, вийнявши баранячий мiхур, заходився рахувати динарiї. - Багато не можу, а трошки дам... Десять, двадесять... Господи, благослови!
Але в цей час трапилось те, чого зовсiм не ждав Бразд i що на смерть перелякало його, - над самим теремом загримiв грiм, вдарила блискавиця, i в свiтлицi стало видно, як удень.
- Перун! - крикнув Бразд, який подумав, що це, либонь, Перун почув Їхню розмову, бачив, як вiн дає грошi на християнську кумирню, й вирiшив його покарати. - Перун, чур мене! - ще раз крикнув вiн, схопився на ноги, пiдскочив на мiсцi, бо над теремом знову загримiло i знову вдарила блискавиця, а потiм, нiчого вже не тямлячи, випустив з рук мiхур iз грiшми, а сам кинувся пiд лаву. Бразд чув, як по дерев'янiй пiдлозi терема котяться й брязкотять його грошi, як щось кричить волостелин Кожема, але страх перед Перуном i його помстою був такий великий, що вiн нiчого не тямив та й не мiг тямити. Тiльки тодi, коли Перун став бити далi й далi й не видно вже було блискавиць, Бразд висунув голову з-пiд лави й подивився по свiтлицi. Вiн побачив, що Кожема встиг викресати вогонь i запалити свiчку, розчинив вiкно, стоїть перед ним, дивиться, говорить:
- Iлля проїхав... Ну, посаднику, вилазь. Так хто, по-твоєму, дужчий - Перун чи Христос?"
Нафіг їм не потрібна віра, їм статус у суспільстві важливіший. Доки Перун, Сварог, Волос забезпечували купцям та боярам статус, доти вони й були у пошані,.. чи я б краще сказв у "попиті". Необхідно було бути членом Партії, щоби бути директором заводу чи фабрики? То й будь за що перлися туди в ті самі "члени"... Для вступу до ВУЗу обов'язковою умовою було мати комсомольський квиток? Усі студенти були комсомольцями. Те ж саме відбувається і сьогодні: як треба стати членом НУНС, ПР, БЮТ (потрібне підкреслити) для досягнення власної мети - то й стають будь за що. Купляють місця за великі гроші, ще якось хитренько борсаються аби ближче до ночов з багатими шматками.
Як ось недавно шановний френд
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
chapeye народив афоризма: "
Релігія має бути відокремлена від церкви". Так! Якщо взяти ще концептуальніше - то "Віра має бути відокремлена від будь-якого впливу". Але, нажаль, цього не буде, бо: читайте Семена Скляренка. Краще ніж він уже сказав не скажеш. Приходять нові часи, а з ними і "потреба" в нових богах. Хаббардізм там, нові якісь інтерпретації Каббали... Але ж зі "смертю" старих богів - Перуна, Сварога, Волоса і т.д. не стало і Русі. З руйнацією Храма Яхве у 73-у році, а з ним і сувоїв з родинними записами - не стало й Їзраїля. "Останній Єврей загинув на Голгофі - лишилися одні жиди"(С) (прошу не перекручувати і не вбачати антисемітизму у цьому афоризмові, котрий я сам же і народив)...
Сподіваюсь на розуміння.
Це пост був навіяний
посиланням, наданим шановним паном
mamay_m( P.S. )![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
