Соціологія.

Пан Котигорошко повеселив.

А я доки веселився пригадав наше знайомство з однією працівницею соціологічно-опитувальних служб, чи то як там воно у них називалося.

Якось надворі познайомилися з милою тітонькою з купою папірців.
"Чи не маєте хвилин 20?". "Та маємо..." Так слово за слово, відповіли, а потім почали зустрічаючися надворі, віталися...

Спочатку було все добре.

За відповіді на питання анкет давали подарунки, шоколоадку наприклад...

З часом дійшло до більш близького знайомства, аж до обміну телефонами. І ця тьотя до нас внадилася і, як потім дізналися, не лише до нас.

Дають у їхній конторі провести соцопитування, вона відразу обзвонює таких от знайомих і вже трохи хамсько каже, - Я зараз прийду. Ні "дозвольте", ні "перепрошую", ні "чи будете ви настільки люб'язні?" - "Я зараз прийду" і все.

От приходить.

Треба провести опитування яка кому кава більше подобається "Якобз" чи "Нескафе". Вони запаковані у дві однакові склянні 150 грамові банки з пронумерованими бирочками на них. Не цікавить що каву у нас в сім'ї ніхто не п'є. Я просто її не люблю, а дружина не може бо в неї відразу тиск. Нічого - це не страшно. Ось вам анкета там проставлені галочки олівцем де що треба поставити своєю рукою, а ось (на папірці), що треба вписати у поля. Папірешь лишіть собі, бо вам можуть зателефонувати з первіркою з нашого офісу(!).

А каву можете собі залишити чи комусь подарувати.

Ну пив я ту каву років два чи три, а потім так і відніс десь по третині у кожній банці на роботу, де її "знищили" за годину і не помітили де яка. :)))

Добре. Проїхали.

Наступного разу таке ж "Я прийду". Ні-ні-ні... нам зараз ніколи. Ну тоді я ввечері прийду. Що таке ж точно прідіфайнд "опитування"? - питаю. Ну самі запишете, як хочете. А з якого приводу? Пиво. Бля, тю ти при жінці, яка в матері годиться, - Маріє Федорівно, я НЕ П'Ю ПИВА. Воно мені ще гидкіше аніж кава!
Ну яка тобі різниця, я тобі папірець у поштову скриньку тоді закину з відповідями на випадок перевірки, а сама тут все в анкеті і запишу...

Піздєц. Приїхали.

І так було разів чи то 5 чи то 7.

На останній раз пішла мужицька парфюмерія. Я мажусь після гоління Драполеном, дитячий крем такий. :) Пахви мажу Менненом. А тих назв з її списку навіть і не чув.

Скреготнув зубами, зняв трубу, висловив усе що думав про її "соцопитування".
Вона там мені плакался, що вона сім'ю годує... хуйо-майо...
Ще раз скреготнув зубами, поклав той папірець на холодильник коло телефону - на випадок перевірки. :)

Папірець пролежав там місяць а то й більше. Під час генерального прибирання у квартирі, той папірець пішов до купи у макулатуру.
І треба ж западло таке! Наступного дня, коли я був на роботі ВОНИ подзвонили!
Звісно дружина нічого не відповіла, послалася на мене, мовляв чоловікові передзвоніть увечері це ж його опитували. Ну вони передзвонили увечері, я ясна ж річ також не відповів, бо й макулатуру знесли до прийому.

Не знаю, що там тій тьоті було, але вже три роки вона нам не дзвонила.
Бачили її знову з паперами за розмовою з людьми, та вона нас старанно "не помічала".