![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
1 - "[...]Перебирал старые залежи книг, газет, журналов. Попалась в руки газета на украинском за восьмидесятые. Засел читать. Удивило: на каком же тогда чистом украинском писали в газетах в отличии от сегодняшних[...]" Чоловік ~1970 року народження.
2 - "[...]Я помню в молодости в Харькове в книжных магазинах продавалось полно фантастики на укрАинском. Ее тогда наверное переводили первым порядком на укрАинский. Переводов на русский еще не было, а на укрАинский - пожалуйста. И я ото много покупал и читал, был в курсе последних изданий. Так что характерно я все понимал, не то что сейчас. Читаешь и не можешь понять, что ты читаешь. Понапридумали каких-то новых слов, букву эту "г" с крючочком откуда-то взяли[...]"
Чоловік 1965 року народження.
3 - "[...]Я сидела на лекции, на укрАинскам. Я не понимала. Лектор что-то рассказывает, а я не понимаю. Мы потом все равно отвоевали, чтобы лектор перешел на русский. Половина студентов были с уркаиноязычных областей, они там начали возмущаться, а мы им "у себя там будете лекции слушать как хотите"[...]"
Дівчина. 23 роки.
---
Прокоментую ззаду наперед.
3 - Зверніть увагу, дівчині 23 роки. У чьому році відзначатимемо 20 років Незалежності. Це коли я ходив на референдум у грудні 1991-го, їй було ~3. Можу уявити, як її батьки переживали, що їхнє дитя "нє сможет чітать Талстова і Дастаєвскава в аріхіналє", як переживала за свого сина одна лохудра з нашого класу.
Ну мені нічого сказати, хіба зазаначу, що ні Толстого, ні Достоєвського ця дівчина не читала.
Мабуть "многа букаф нє асіліа".
2 - Це я зустрів свого давнього знайомого по конторі, в якій працював з 2002 по 2003.
Уважно його вислухав, про "ґ", про "нові" слова "етава наваяза какова-та", потім питаю в українській він школі в чився? Ні. В російській. Українська була кілька уроків на тиждень.
А я в українській вчився. І починаючи з п'ятого класу, вчителька нам щороку надиктовувала слова-винятки, які читаються як "ґ" - "гава", "ганок", "ремиґати". І, доречі, так у селі й говорять, а я ні разу не з Заходу. Ні я, ні мої батьки, ні мої діди з бабами і прадідами та прабабами.
- Да? Хм. Інтєрєсно.
На цьому тему було вичерпано.
1 - Я пам'ятаю цей "чистий язик", який викладали у харківських школах. Беремо плакат, який я надибав у загашнику, коли РОБИЛИ ремонт приміщення у школі, де я ВІДРОБЛЯВ практику. На плакаті мужичок.
Під плакатом текст: "Мій дідусь РОБИТЬ на заводі".
Я починаю істерично реготати. Моя завучка - "Я так і знала, що у Віталіка буде така реакція".
Висновки.
Я теж пам'ятаю ті газети, але тієї фантастики, про яку згадував "номер 2" я не мав. Зате я виростав на автентичних текстах Василя Бережного, Олега Покальчука... І Достоєвського я "осіліл", хоча зізнаюсь "Войну і мір" лише у хрестоматійному варіанті. Але в нещодавно купленому покетбуці 602, є й Толстой і Достоєвський. Мені вже майже 39, то можна перечитати без шкоди для здоров'я. Все ж у питанні Достоєвського я цілком солідарний з товаришем Сталіним, який Достоєвського забороняв. Шкідливе чтиво для дітей, чи не таке ж шкідливе як і оце, справедливо б зазначити...
2 - "[...]Я помню в молодости в Харькове в книжных магазинах продавалось полно фантастики на укрАинском. Ее тогда наверное переводили первым порядком на укрАинский. Переводов на русский еще не было, а на укрАинский - пожалуйста. И я ото много покупал и читал, был в курсе последних изданий. Так что характерно я все понимал, не то что сейчас. Читаешь и не можешь понять, что ты читаешь. Понапридумали каких-то новых слов, букву эту "г" с крючочком откуда-то взяли[...]"
Чоловік 1965 року народження.
3 - "[...]Я сидела на лекции, на укрАинскам. Я не понимала. Лектор что-то рассказывает, а я не понимаю. Мы потом все равно отвоевали, чтобы лектор перешел на русский. Половина студентов были с уркаиноязычных областей, они там начали возмущаться, а мы им "у себя там будете лекции слушать как хотите"[...]"
Дівчина. 23 роки.
---
Прокоментую ззаду наперед.
3 - Зверніть увагу, дівчині 23 роки. У чьому році відзначатимемо 20 років Незалежності. Це коли я ходив на референдум у грудні 1991-го, їй було ~3. Можу уявити, як її батьки переживали, що їхнє дитя "нє сможет чітать Талстова і Дастаєвскава в аріхіналє", як переживала за свого сина одна лохудра з нашого класу.
Ну мені нічого сказати, хіба зазаначу, що ні Толстого, ні Достоєвського ця дівчина не читала.
Мабуть "многа букаф нє асіліа".
2 - Це я зустрів свого давнього знайомого по конторі, в якій працював з 2002 по 2003.
Уважно його вислухав, про "ґ", про "нові" слова "етава наваяза какова-та", потім питаю в українській він школі в чився? Ні. В російській. Українська була кілька уроків на тиждень.
А я в українській вчився. І починаючи з п'ятого класу, вчителька нам щороку надиктовувала слова-винятки, які читаються як "ґ" - "гава", "ганок", "ремиґати". І, доречі, так у селі й говорять, а я ні разу не з Заходу. Ні я, ні мої батьки, ні мої діди з бабами і прадідами та прабабами.
- Да? Хм. Інтєрєсно.
На цьому тему було вичерпано.
1 - Я пам'ятаю цей "чистий язик", який викладали у харківських школах. Беремо плакат, який я надибав у загашнику, коли РОБИЛИ ремонт приміщення у школі, де я ВІДРОБЛЯВ практику. На плакаті мужичок.
Під плакатом текст: "Мій дідусь РОБИТЬ на заводі".
Я починаю істерично реготати. Моя завучка - "Я так і знала, що у Віталіка буде така реакція".
Висновки.
Я теж пам'ятаю ті газети, але тієї фантастики, про яку згадував "номер 2" я не мав. Зате я виростав на автентичних текстах Василя Бережного, Олега Покальчука... І Достоєвського я "осіліл", хоча зізнаюсь "Войну і мір" лише у хрестоматійному варіанті. Але в нещодавно купленому покетбуці 602, є й Толстой і Достоєвський. Мені вже майже 39, то можна перечитати без шкоди для здоров'я. Все ж у питанні Достоєвського я цілком солідарний з товаришем Сталіним, який Достоєвського забороняв. Шкідливе чтиво для дітей, чи не таке ж шкідливе як і оце, справедливо б зазначити...
