Готуємося до масованої закупівлі. :)
Mar. 23rd, 2013 12:05 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
je_suis_la_vieNational Geographic - готуємося купувати.
"Це було наше спільне з Юлією Стефанишиною (видавець журналу, гендиректор Sanoma Media Ukraine. - ТК) рішення, яке ґрунтувалося на тому, що саме в цього журналу, який є інтелектуальним, елітарним, у гарному розумінні цього слова, значна частина аудиторії - серед україномовних українців."
http://www.telekritika.ua/rinok/2013-03-22/80160
Сильно сказано. З огляду на те, яка зараз видаєтсья макулатура в Шарукані. Хоч журнальчік "Свєтік", чи "Даріна" - кугутство махрове пре з кожної сторінки. Прикметно - що кугутья як раз серед кацапні та хахлоти найбільше. Серед хахлоти особливо, якій "по рускі какось удобніше".
Часто згадується мені одна Наташа. На першому курсі 1995-го, нам почали читати курс з Історії України. Пані викладачка - Тетяна Василівна - природньо так заходить до аудиторії, знайомиться зі студентами і починає читати вступну лекцію.
З задніх рядів, вчорашні школярі, - а пачіму ні па-рускі?
Тетяна Василівна просто шикарно й технічно поставила школоту на місце: "Ви прийшли на іноземні мови вчитися, і вам українська важка? Як же ви англійську вивчили?"
Але особливо упиралася одна Наташа з німецького відділеня. З таким виразно українським прізвищем. Як же вона плювалася й не хотіла, як же вона обурювалася, шо "нєпарускі". На третьому курсі познайомилася вона з канадійським українцем, а в того в сім'ї лише англійська та українська. Наталка вже за два місяці дзвеніла українською так, що мені аж щелепа відвисала з подиву на таку мутацію...
Хахлота вона й є хахлота... гірше тої кацапні, що окупувала наші міста, починаючи з 60-70, коли сюди присилали "маладих спіциалістав". Ага. Таке як тут не було своїх.
Специ ці "спіциалісти" в основному були по паркомівській, комсомольській та стукачєскій лінії.
"Це було наше спільне з Юлією Стефанишиною (видавець журналу, гендиректор Sanoma Media Ukraine. - ТК) рішення, яке ґрунтувалося на тому, що саме в цього журналу, який є інтелектуальним, елітарним, у гарному розумінні цього слова, значна частина аудиторії - серед україномовних українців."
http://www.telekritika.ua/rinok/2013-03-22/80160
Сильно сказано. З огляду на те, яка зараз видаєтсья макулатура в Шарукані. Хоч журнальчік "Свєтік", чи "Даріна" - кугутство махрове пре з кожної сторінки. Прикметно - що кугутья як раз серед кацапні та хахлоти найбільше. Серед хахлоти особливо, якій "по рускі какось удобніше".
Часто згадується мені одна Наташа. На першому курсі 1995-го, нам почали читати курс з Історії України. Пані викладачка - Тетяна Василівна - природньо так заходить до аудиторії, знайомиться зі студентами і починає читати вступну лекцію.
З задніх рядів, вчорашні школярі, - а пачіму ні па-рускі?
Тетяна Василівна просто шикарно й технічно поставила школоту на місце: "Ви прийшли на іноземні мови вчитися, і вам українська важка? Як же ви англійську вивчили?"
Але особливо упиралася одна Наташа з німецького відділеня. З таким виразно українським прізвищем. Як же вона плювалася й не хотіла, як же вона обурювалася, шо "нєпарускі". На третьому курсі познайомилася вона з канадійським українцем, а в того в сім'ї лише англійська та українська. Наталка вже за два місяці дзвеніла українською так, що мені аж щелепа відвисала з подиву на таку мутацію...
Хахлота вона й є хахлота... гірше тої кацапні, що окупувала наші міста, починаючи з 60-70, коли сюди присилали "маладих спіциалістав". Ага. Таке як тут не було своїх.
Специ ці "спіциалісти" в основному були по паркомівській, комсомольській та стукачєскій лінії.
