Тєнь "Пабєди"...

[je_suis_la_vie]

Пекельний Бульба написав короткий та суттєвий пост. Не біда, що совкодрочерів та джугадрочерів не переконати, біда буде, якщо ми не пояснимо нашим дітям усієї лицемірності, марнославства празникування "вєлікай пабєди"... Празникування, яке веде у Велике Нікуди.

===

Чергове 9те травня на носі і знову країну вкриває Тєнь Пабєди. ХАМ зі своїми кремледорочерами піднімають на нову висоту стяг з написом "Річниця завершення Великої Вітчизняної Війни і перемоги над нацизмом". Гіоргіївські лєнточі, монети, всі діла. Під гаслом 65ї річниці порятунку світу від фашистської чуми проходить тупо все,в цьому році навіть Сорочинський Ярмарок буде під цією закваскою (Тарас Бульба перевертається в гробу).
Савок таржіствує. Савок міцно сидить в мізках українців, малоросів і хахлів. Більшість вважає за краще закритися від правди словами тіпа: "Але ж діди таки воювали", "але ж разом перемагали". По СМІ якось не прийнято обговорювать те, що Московський тоталітаризм з 1939 року вів агресивну загарбницьку війниу, найактивнішим чином співпрацюючи з нацистською Німеччиною. В Москві (і у нас слідом) гебня, совкодрочери і жидовня пропіхує закони про "поріцаніє нацизму і недопустімасть його реабілітації" і якось повз пальці просачуються пакт Молотова-Рібентропа, розділена карта Європи, спільні радянсько-німецькі військові паради, матеріальна допомога Німеччині (поки та завойовувала Західну Європу, доречі), підготовка в СРСР німецьких військових спеціалістів і все таке інше.





Зате вже УПА і націоналістам взагалі дістається по повній. Є навіть аргументи тіпа:"Ну скіки тих українців було в УПА і скільки в Червоній армії". Ага. Тільки от чомусь якось ніхто не хоче згалувать чим та "перемога" завершилася для тих українців, що пройшли ту війну в радянських одностроях. Ніхто не хоче поставити перед собою питання, за що загинули мільйони українців на теренах Західної Європи в угоду політичним амбіціям усатої блядюгі Джугашвілі. Ніхто не хоче згадувать повторення геноциду в 46му; забиті українцями табори; вишукування сталінськими шакалами націоналізму в будь чому,що носило український характер та дух. А нахіра, це ж створює дуже незручну ситуацію. Виходить, що більшість украхнців тоді воювали проти себе ж. А так і виходить, дорогеньки мої. Друга Світова війна - то трагедія для всіх українців. Я не кажу вже про те, що втрати Україна понесла найбільші в процентному відношенні втрати. Ця війна розколює нас ще і досі. А все через те, що більша частина українців продовжує її міряти мірилом совку. Тільки живемо ми з вами не в СРСР,а в Україні. І для України війна почалася задовго до 41го року і завершилася ще більш довше після 45го. І оцінювати історію треба з цієї позиції. Якщо ви, звичайно, хочете бути вільною людиною, що викликає повагу. І замість клоунського параду з кацапами на честь "перемоги", свято давно вже має вшановувать пам.ять загибилих українців. Але у нас пам.ять не вшановують. У нас продовжують політичні спекуляції і намагаються повернути минуле.



І поки буде над нами висіти ота "тєнь Побєди", доти ми і будемо сидіти в тому гімні, в якому сидимо. "Пабєда" має відбутися в головах. "Пабєда" над міфами і примарами минулого. І це стосується не тільки подій 1941-45років.