Кульбабки на асфальті.

У італійців також вважається більшим успіхом мати найкращий магазинчик на своїй вулиці, чим бути членом правління великої корпорації або державним службовцем високого рангу. Якась стара сінйора може казати іншій про свого сина: "Він зараз великий бос у великій компанії, але, він ще молодий старий, отже, сподіваюсь, він ще накопичить грошей, щоб відкрити піцерію на нашому кварталі". І при цьому така психологія як в японців, так і в італійців не стає таким ганебним селюцтвом, як в українців, вони все одно успіщні і на зовнішніх ринках і у великому бізнесі. От що означає здоровий баланс у суспільстві! А тут, блін, то всі в вишиванках ходимо до кумів по самогонку та народні пісні, то раптом розбігаємося по всіх країнах світу або товкчемося по "євроремонтівських" офісах.