Японські враження.
Apr. 29th, 2008 01:15 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
je_suis_la_vieНе всё напрасно в этом мире,
Хотя и грош ему цена.
(Александр Галич)
ВСТУП
Двічі на початку третього тисячоліття на мене впало з неба щастя доволі тривалого спілкування з Японією. Не так багато українців відвідують цю дуже своєрідну острівну країну. А ті, хто відвідують, не часто цікавляться японськими наукою та освітою. Саме заради того, щоб хоча б частково заповнити прогалини в нашому сприйнятті Далекого Сходу, взявся я за ці аматорські нотатки. Сподіваюся, що читач ще пам’ятає про мої нещодавно опубліковані роздуми щодо нашого найближчого сусіди — Польщі [1]. Так-от, подану автором повноту інформації стосовно цих країн не можна навіть порівнювати, бо японську мову я за браком часу і не вивчав, а книжки чи журнали польською завжди лежать на робочому столі. Проте, маю надію, що, співпрацюючи з японцями та мандруючи неповторними стежками й дорогами найбільших островів Хонсю та Хоккайдо, я все-таки спромігся побачити саме те, що конче важливо для нашої країни. Тому Японія в цьому есе розглядається скоріше через призму наших, українських, проблем. З іншого боку, аналіз японських негараздів і труднощів (а в країні, осяяній червоним сонцем, їх не менше, ніж у нас) може посприяти вирішенню кардинальних питань вітчизняного сьогодення. Отже, йтиметься про науку, освіту та економіку обох країн.
Далі...
Двічі на початку третього тисячоліття на мене впало з неба щастя доволі тривалого спілкування з Японією. Не так багато українців відвідують цю дуже своєрідну острівну країну. А ті, хто відвідують, не часто цікавляться японськими наукою та освітою. Саме заради того, щоб хоча б частково заповнити прогалини в нашому сприйнятті Далекого Сходу, взявся я за ці аматорські нотатки. Сподіваюся, що читач ще пам’ятає про мої нещодавно опубліковані роздуми щодо нашого найближчого сусіди — Польщі [1]. Так-от, подану автором повноту інформації стосовно цих країн не можна навіть порівнювати, бо японську мову я за браком часу і не вивчав, а книжки чи журнали польською завжди лежать на робочому столі. Проте, маю надію, що, співпрацюючи з японцями та мандруючи неповторними стежками й дорогами найбільших островів Хонсю та Хоккайдо, я все-таки спромігся побачити саме те, що конче важливо для нашої країни. Тому Японія в цьому есе розглядається скоріше через призму наших, українських, проблем. З іншого боку, аналіз японських негараздів і труднощів (а в країні, осяяній червоним сонцем, їх не менше, ніж у нас) може посприяти вирішенню кардинальних питань вітчизняного сьогодення. Отже, йтиметься про науку, освіту та економіку обох країн.
Далі...
