За Юнюкевича, Якуновича, партию Рагионов

[je_suis_la_vie]

За Юнюкевича, Якуновича, партию Рагионов

Хтось там ще, пробуючи з себе демократа корчити, каже: "я поважаю твій/ваш вибір" ля-ля-ля, тру-ту-ту...
А ось я ніхуя не поважаю. ОЦЕ неможливо поважати.

Comments

[alexbard.livejournal.com]

Врешті напевне доведеться погодитися...
http://torkwemada.livejournal.com/32947.html
От тільки все ж є гарні друзі, які підтримують Янука. І нічого з цим не поробиш...

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

http://je-suis-la-vie.livejournal.com/54440.html

[alexbard.livejournal.com]

Ні. У мене не настільки :).
А це вже клініка.
І це прикро.
Пригадую одного свого начальничка в перший рік своєї робочої кар'єри. Я рік пропрацював після Універу в Інституті метрології. У відділі температурних вимірювань.
Був там такий собі заступник відділу, що побував депутатом Верховної зРади першого скликання після здобуття Україною незалежності.
Єврей. "Бєссрєбрєннік". Фізик-теоретик за освітою. Здається навіть кандидатську встиг захистити. Займався фізикою плазми й радіометричними вимірюваннями в тому ж Інституті.
Дуже пишався тим, що всі навколо скористувалися можливостями депутатського мандату, а він - ні. Більше його не обирали. Хоча коли обрали - то він висувався по мажоритарному округу. До речі, це є своєрідний показник, що в нашому суспільстві мажоритарна система поки що більш прийнятна.
Так от. Не це важливо.
Жив він дуже бідно. Бо зарплатні в Інституті метрології ще ті були. До того ж їх ще й не виплачували.
В нього двоє дітей. Хлопчик і дівчинка. На той час здається було їм сім і дев'ять років.
Якось під час одного свята, коли була "паляна" у відділі, він хвалився, що його син дивиться новини й дуже розсудливо обговорює політичні події.
Мені тоді стало страшно. І шкода того хлопця. Це ж яке дитинство у дитини, коли для нього важливо дивитися новини й обговорювати політику!
А ще, це ж яке покоління росте, коли в такому віці вже все настільки заполітизовано...