Тактика та ідеологія.
Jul. 26th, 2011 11:54 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
je_suis_la_vieВставлю і я свої дві копійки про того хлопця з Норвегії Андерса Берінґа Брейвіка.
Як завжди, у мене виходить трохи задовгий асоціативний ряд, тому, кому цікаво можете лізти під кат, кому ні - гортайте стрічку далі...
Зацитую для початку старе, що я вже давно сто разів цитував.
1) "З 1944 по 1952 роки в західних областях України зазнали репресій до 500.000 осіб. З них заарештовано більше ніж 134.000, вбито більше 153.000, вислано за межі УССР більше ніж 203.000 осіб. Близько 8.000 осіб із молоді перейшли у підпілля.
З 1945 по 1955 роки бандерівці вбили 55.000 радянських громадян, серед них: 2.622 активісти та партійні робітники, 582 голови сільрад, 1.930 вчителів та лікарів, більше 25.000 військовослужбовців, прикордонників та міліціонерів"
Цю цитату взято на stalinism.ru з посеред сили всілякої писанини про, власне, Джугашвілі і навколоджугашвільне. Цікаво? Шукайте самі. Нацькуйте Ґуґла на сайт, він знайде.
2) Часто чуємо про рейдерів? Ось нещодавно я копіпастив про хлопця Жуковського з Миколаїва, який поклав чурко-рейдера з двома його особливо затятими "помічниками". Так. Рейдерів розвелося багато. Від безкарності.
Серед френдстрічки неодноразово говорилося, що рейдери зникнуть як клас, а рейдерство - як явище, коли "найнижча виконавча ланка" - тобто "бики-кулачники" боятимуться загинути під час захоплення. Це ясно навіть козі. "Бики" не бояться, бо боятися літніх людей, які там щось захищають, якусь ділянку, чи стадіончик, чи парк не варто. Ось якби проти "биків", навіть тренованих і навіть зі зброєю вийшли пацани теж треновані і теж зі зброєю, тоді б "бики" можливо і подумали, а чи варто творити таке. Заради кого? Оцього депутатика? Завтра його не стане, далі що?
Ну тобто ясно - якби завтра під час якогось рейдерського захоплення хтось вихопив помпу з жиканами для сікача і поклав би з нього "биків" з десяток, то решта тікали б як той мусор у моєму селі Просяному.
Коли Микола завалив одного мусорка Сидоренка, то мусорок Білозір, що лишився живим, тікав до переліску, де його пізніше знайшли просянці під кущем обісраного як малюка, аж через халоші капало, казали люди.
Для асоціації номер два тексту поки шо досить...
3) У френд стрічці промайнули заклики "ось якби такого хлопця до нас у Верховну Раду!"
Дурня, шановні, ця не витримує ані найменшої критики. По перше - Верховна Рада йому во віки не всралася. Це наша Верховна Рада і нічия інша. По друге - моє улюблене питання - А ЩО ПОТІМ?
Ну перестріляє той герой половину "піаністів"? Ну і шо? Завтра будуть нові.
Я зроблю ліричний відступ і розкажу старий анекдот-притчу.
Висить пророк розіп'ятий. Весь зранений, поколотий, побитий батогом - обліплений мухами.
Мухи вкрили його тіло так щільно, що навіть самого тіла не видно. Суцільний килим мух.
Легіонер дивився дивився на це, та й пожалів пророка - і кишнув мух. Ситі мухи ліниво загуділи, розлетілися яка куди. Пророк через силу розплющує запухлі очі, ледь чутно хрипить:
- Навіщо ти зігнав мух, добрий чоловіче?
- Мені стало тебе шкода, вони тебе кусали...
- Ні. Ці мухи мене вже не кусали. Це були ситі мухи, і вони ПРОСТО СИДІЛИ. А зараз налетять нові, ГОЛОДНІ мухи і горе мені горе!...
Так ось. Коли якийсь депутатик там на ламборджіні, "рятуючи зайчика чи лисичку"(тм), увічнить своє ім'я написом (із власних мізків) на стовпі - ми радіємо. Так! І я щиро радію разом з вами! Але суті це не міняє. Бо на місце депутатика з партійного списку іде наступний номер... - "і горе мені горе"(с)... Це об'єктивна реальність.
Перестріляє якийсь сміливець половину Верховної Ради, він стане народним героєм, але на місце перестріляних наступного дня прийдуть наступні "номери" (навіть не люди, а саме - "номери"). А навколо Верховної Ради поставлять спец підрозділи з крупнокаліберними кулеметами. Ну і ще щось на кшталт... - "і горе мені горе"(с)...
4) Чому Штати стали Штатами? Чому там так жорстко працює закон. Чому закон неможливо обійти?
Відповідь: я думаю, лежить у такому трохи підзабутому явищі як "Закон Лінча".
Тобто, якщо суд - Повноважне Представництво Держави - не бере до уваги врегулювання якоїсь певної несправедливості, що виникла між громадянами, то громадяни вершать суд самостійно.
Тобто це пряма дорога до анархії, безладу, неконтрольованих процесів у суспільстві. Тому дешевше буде по-справедливості судити злочинця, це трохи остудить голови громадян і вони вже будуть не так схильні до лінчування. Пам'ятаєте я писав про Уганду? Так ось там злочинець воліє якомога швидше добігти до поліції сам, коли за ним женеться роззлючений натовп. Коли натовп його зловить - порве на шматки. Поліція ж - як Повноважне Представництво Держави на місцях - приймає цього злочинця, передає до суду - іншого Повноважного Представництва Держави - де розглядають справу, виносять вирок, і цим остуджують голови лінчувальників. Тобто таким чином Держава відбирає роботу у лінчувальника, систематизує її, оцивілізовує її. Держава тут працює як регулювальник-стримувач-взаємозбаланосовуюча-противага. Офіційний остуджувач гарячих та буйних голів. Десь так.
5) Ми обурюємося, коли бачимо як старі пердуни, продають свої голоси за гречку. Потім коли гречка закінчується вони скиглять яка погана влада, "ета УкрАіна с єйо нєзалєжнастью" і т.і. Гречка це не нове явище. Я пам'ятаю цю технологію ще з 1992-94 років, коли старих пердунів у селах купляли за гречку. Вони куплялися, потім приходили до нашого районного голови Народного Руху, членом якого я тоді був, і плакалися.
Олесандр Якович питав, не соромлячись, - що діду, гречка кінчилася? Ідіть до депутата, за якого голосували.
- Та він не приймає, чути не хоче, я ж до вас і прийшов, шукати у вас помочі. Виж теж депутат.
- Я??? Олександр Якович вкрай здивований. - Я не депутат. Я такий же громадянин як і ви. Я НЕ пройшов у депутати, бо гречки в мене не було, а якби й була, я б все одно балотувався як належить. Тож я вам не можу нічим допомогти.
Спостерігати це було дуже весело. :)
Доречі, перечитую "Спартака", там теж купляли голоси у громадян Риму. Людей, що продавалися, називали "клієнтами". Перечитайте, дуже цікаво. Мені ще сподобалося, як по смерті Сулли проходило голосування про вшанування його пам'яті. Ставити чи не ставити йому пам'ятник. Нагадало про "страсті про Кушнарьова". :)
Ще там цікаво розмірковує Катіліна про Спартака, якому закидають, що він зрадник, а Катіліна, каже "а ви хіба не перебігли б до своїх за першої ж нагоди, чи воювали б проти своєї вітчизни?" Дуже тонка алегорія. Читаючи, згадував страсті про Бандеру.
Затягнув я з писаниною. Досить асоціацій, і самому набридло дринькотіти про очевидніше за очевидне.
Демократія. В ідеалі кращої політичної системи ще не придумано. Але ідеальна демократія існує лише на папері. В житті ж її спотворюють хто як вважає собі за зручне. Купівля голосів, маніпуляція свідомістю, пересмикування фактів, зрештою - софістика. Яка передбачлива книга Біблія, там, наче б, взято до уваги все що можна, і все одно знайдуть до чого причепитися, перекрутять, спотворять і чорне видадуть за біле.
Концепція тероризму після такої ефектної партії Брейвіка зазнАє корінних змін.
Чи є сенс стрілляти високопосадовців, які продають твою державу, приймають такі закони, щоб до країни понаїхало якомога більше мігрантів, які не хочуть, не збираються і ніколи не асимілюються (негрів на Одещину, піднімати сільське господарство - ага-ага...) до країни, яка їх прийняла. Чи забуваєте старе як світ "На чиєму возі їдеш - того й музику співай"?
Немає сенсу стріляти високопосадовців, президента, перм'єра. Згадайте мою побрехеньку про ротвейлера. Який сенс боротися за ліси проти Гєпи/Допкіна, коли за них реально проголосувало половина народу. Так, одні нажерлися обіцянками, і навіть, можливо, й не вірячи обіцянкам, голосували за них бо "так нада", інші голосували так: "пускай всєм будєт так хуйова как мнє хуйова". Теж варіант. Класичний лузер.
Та найефективніший спосіб - це відстріл саме найнижчої ланки суспільства - базису. Соціалізм, марксизм, мультикультуралізм, ліберастія - це страшна хвороба. Хвороба як в безкінечному циклі повторень стає все тяжчою і тяжчою.
1) Найнижчу ланку УПА - населення - знищував Сталін (перша асоціація). Тактично абсолютно правильно і раціонально.
2) Найнижчу ланку рейдерів треба знищувати вогнем і мечем, і вінчестерами (друга асоціація). Тактично абсолютно правильно і раціонально. Як я сказав yatswish-у, коли він повідоми, що суд над мінтами, які побили студента в Першій Столиці Гопніків та Орків і, відібравши в нього банківську картку, знімали з банкомату гроші, - скоро таки відбудеться. А я сказав, що добивати ворога треба до кінця. Навіть ногами, доки не перестане ворушитися, новіть коли його дружина заламуватиме руки, навіть коли його діти проситимуть. Ворога треба добивати. Якщо тих мусоро-гопніків не "доведете" до кінця як належить я "Свободу" просто перестану сприймати.
3) Ні не Верховну Раду треба стрілляти. Цим ви її лише підсилите. Треба нейтралізовувати "клієнтів", які продають голоси за кіло гречки та банку протухлої консерви. Це буде тактично абсолютно правильно і раціонально - тобто Верховна Рада позбавлятиметься своєї "електоральної бази".
4) Чи знайшовся хто із родичів потерпілих, як той осетин (Калоєв?), який зарізав швейцарського авіадистпетчера? Мажори б'ють людей на дорогах пачками. Зайдіть у Ґуґл - щодня неначе фронтові повідомлення. І жоден не поклав мажора зі ствола, чи хоча б бейсбольною битою, щоб змусити Повноважні Представництва Держави запрацювати. Такі самосуди я вважаю були б тактично абсолютно правильними і раціональними на даному етапі розвитку.
5) Ви що, не можете вплинути на своїх дідусів та бабусів? Сказати, що знати їх більше не захочете, якщо вони продадуться за гречку? Запитати як це вони пережили окупацію і не злякалися, а якогось "коньдідада" з гречкою лякаються. Я дивлюся на пердунів, як вони продаються на вибори і перестаю вірити в "їхнє героїчне минуле". Немає нічого героїчного, коли над тобою стоїть наглядач і ти працюєш по 16 годин "на пабєду". Ось коли без наглядача, САМ, без загранотряда за спиною, ідейно. Це дійсно Героїзм.
Ну так ось. Тактично і ідеологічно Брейвік все зробив правильно. Ми зараз не говоримо схвалюю я його чи не схвалюю, шкода нам людей чи не шкода (цих комсомольців не шкода), - ми говоримо про тактику та ідеологію. Тобто ще раз - тактично й ідеологічно все зробилено напрочуд правильно. Точно так як колись вчинив Іван Сірко, коли перебив три тисячі молодих україніцв, які в кримській неволі прийняли іслам. Тактично й ідеологічно Сірко вчинив правильно - він відібрав у хана його - висловімося по-сучасному - "електоральну базу". Тобто винищив потенційних яничарів, яких ті незабаром понароджували б. Тактично й ідеологічно цілком правильно вчинили і Тарас Бульба, і Гонта...
Перестрілявши сотню пересічного електорату социків, ліваків, мультикультуралістів і тому подібних комсомольців та ліберастів - Брейвік тактично і ідеологічно - як і Сірко - вчинив правильно. Він показав шлях іншим, які стоять на межі готовності і готові повторити це будь-якої миті. Перестріляй Брейвік там - скажімо - голів соцпартії, - це нічого б не змінило. Голову б знайшли нового, а перестріляних канонізували б як святомучеників на полях битви за мультикультуралізм та гомосятіну. Брейвік глибинно зрозумів, що тактично й ідеологічно парвильним буде знищувати найнижчу ланку - тобто "електоральну базу" цих самих ліваків та толєрастів.
Точно так як тактично й ідеологічно правильним було б - як ми сьогодні в джаббері обговорювали з gred1973 - відрізати Крим по Перекопу і поставити лічильники води. Кубокілометр води == кубокілометру газу. Все. Це було б тактично і ідеологічно правильно.
Точно так, як тактично і ідеологічно правильно вчинив Путін, коли знищив школу у Беслані разом з терористами та дітьми. Як бачимо, після того шоу терорисничати вже нікому не хочеться.
Я сподіваюся, що читачі цього тексту правильно зрозуміли написане і їм не спаде на думку вважати мене апологетом Андерса Берінґа Брейвіка (чи Путіна :)). Тут ішлося лише про тактичний та ідеологічний бік питання. Який я вважаю абсолютно правильним.
Crosspost: http://je-suis-la-vie.livejournal.com/205396.html
Як завжди, у мене виходить трохи задовгий асоціативний ряд, тому, кому цікаво можете лізти під кат, кому ні - гортайте стрічку далі...
Зацитую для початку старе, що я вже давно сто разів цитував.
1) "З 1944 по 1952 роки в західних областях України зазнали репресій до 500.000 осіб. З них заарештовано більше ніж 134.000, вбито більше 153.000, вислано за межі УССР більше ніж 203.000 осіб. Близько 8.000 осіб із молоді перейшли у підпілля.
З 1945 по 1955 роки бандерівці вбили 55.000 радянських громадян, серед них: 2.622 активісти та партійні робітники, 582 голови сільрад, 1.930 вчителів та лікарів, більше 25.000 військовослужбовців, прикордонників та міліціонерів"
Цю цитату взято на stalinism.ru з посеред сили всілякої писанини про, власне, Джугашвілі і навколоджугашвільне. Цікаво? Шукайте самі. Нацькуйте Ґуґла на сайт, він знайде.
2) Часто чуємо про рейдерів? Ось нещодавно я копіпастив про хлопця Жуковського з Миколаїва, який поклав чурко-рейдера з двома його особливо затятими "помічниками". Так. Рейдерів розвелося багато. Від безкарності.
Серед френдстрічки неодноразово говорилося, що рейдери зникнуть як клас, а рейдерство - як явище, коли "найнижча виконавча ланка" - тобто "бики-кулачники" боятимуться загинути під час захоплення. Це ясно навіть козі. "Бики" не бояться, бо боятися літніх людей, які там щось захищають, якусь ділянку, чи стадіончик, чи парк не варто. Ось якби проти "биків", навіть тренованих і навіть зі зброєю вийшли пацани теж треновані і теж зі зброєю, тоді б "бики" можливо і подумали, а чи варто творити таке. Заради кого? Оцього депутатика? Завтра його не стане, далі що?
Ну тобто ясно - якби завтра під час якогось рейдерського захоплення хтось вихопив помпу з жиканами для сікача і поклав би з нього "биків" з десяток, то решта тікали б як той мусор у моєму селі Просяному.
Коли Микола завалив одного мусорка Сидоренка, то мусорок Білозір, що лишився живим, тікав до переліску, де його пізніше знайшли просянці під кущем обісраного як малюка, аж через халоші капало, казали люди.
Для асоціації номер два тексту поки шо досить...
3) У френд стрічці промайнули заклики "ось якби такого хлопця до нас у Верховну Раду!"
Дурня, шановні, ця не витримує ані найменшої критики. По перше - Верховна Рада йому во віки не всралася. Це наша Верховна Рада і нічия інша. По друге - моє улюблене питання - А ЩО ПОТІМ?
Ну перестріляє той герой половину "піаністів"? Ну і шо? Завтра будуть нові.
Я зроблю ліричний відступ і розкажу старий анекдот-притчу.
Висить пророк розіп'ятий. Весь зранений, поколотий, побитий батогом - обліплений мухами.
Мухи вкрили його тіло так щільно, що навіть самого тіла не видно. Суцільний килим мух.
Легіонер дивився дивився на це, та й пожалів пророка - і кишнув мух. Ситі мухи ліниво загуділи, розлетілися яка куди. Пророк через силу розплющує запухлі очі, ледь чутно хрипить:
- Навіщо ти зігнав мух, добрий чоловіче?
- Мені стало тебе шкода, вони тебе кусали...
- Ні. Ці мухи мене вже не кусали. Це були ситі мухи, і вони ПРОСТО СИДІЛИ. А зараз налетять нові, ГОЛОДНІ мухи і горе мені горе!...
Так ось. Коли якийсь депутатик там на ламборджіні, "рятуючи зайчика чи лисичку"(тм), увічнить своє ім'я написом (із власних мізків) на стовпі - ми радіємо. Так! І я щиро радію разом з вами! Але суті це не міняє. Бо на місце депутатика з партійного списку іде наступний номер... - "і горе мені горе"(с)... Це об'єктивна реальність.
Перестріляє якийсь сміливець половину Верховної Ради, він стане народним героєм, але на місце перестріляних наступного дня прийдуть наступні "номери" (навіть не люди, а саме - "номери"). А навколо Верховної Ради поставлять спец підрозділи з крупнокаліберними кулеметами. Ну і ще щось на кшталт... - "і горе мені горе"(с)...
4) Чому Штати стали Штатами? Чому там так жорстко працює закон. Чому закон неможливо обійти?
Відповідь: я думаю, лежить у такому трохи підзабутому явищі як "Закон Лінча".
Тобто, якщо суд - Повноважне Представництво Держави - не бере до уваги врегулювання якоїсь певної несправедливості, що виникла між громадянами, то громадяни вершать суд самостійно.
Тобто це пряма дорога до анархії, безладу, неконтрольованих процесів у суспільстві. Тому дешевше буде по-справедливості судити злочинця, це трохи остудить голови громадян і вони вже будуть не так схильні до лінчування. Пам'ятаєте я писав про Уганду? Так ось там злочинець воліє якомога швидше добігти до поліції сам, коли за ним женеться роззлючений натовп. Коли натовп його зловить - порве на шматки. Поліція ж - як Повноважне Представництво Держави на місцях - приймає цього злочинця, передає до суду - іншого Повноважного Представництва Держави - де розглядають справу, виносять вирок, і цим остуджують голови лінчувальників. Тобто таким чином Держава відбирає роботу у лінчувальника, систематизує її, оцивілізовує її. Держава тут працює як регулювальник-стримувач-взаємозбаланосовуюча-противага. Офіційний остуджувач гарячих та буйних голів. Десь так.
5) Ми обурюємося, коли бачимо як старі пердуни, продають свої голоси за гречку. Потім коли гречка закінчується вони скиглять яка погана влада, "ета УкрАіна с єйо нєзалєжнастью" і т.і. Гречка це не нове явище. Я пам'ятаю цю технологію ще з 1992-94 років, коли старих пердунів у селах купляли за гречку. Вони куплялися, потім приходили до нашого районного голови Народного Руху, членом якого я тоді був, і плакалися.
Олесандр Якович питав, не соромлячись, - що діду, гречка кінчилася? Ідіть до депутата, за якого голосували.
- Та він не приймає, чути не хоче, я ж до вас і прийшов, шукати у вас помочі. Виж теж депутат.
- Я??? Олександр Якович вкрай здивований. - Я не депутат. Я такий же громадянин як і ви. Я НЕ пройшов у депутати, бо гречки в мене не було, а якби й була, я б все одно балотувався як належить. Тож я вам не можу нічим допомогти.
Спостерігати це було дуже весело. :)
Доречі, перечитую "Спартака", там теж купляли голоси у громадян Риму. Людей, що продавалися, називали "клієнтами". Перечитайте, дуже цікаво. Мені ще сподобалося, як по смерті Сулли проходило голосування про вшанування його пам'яті. Ставити чи не ставити йому пам'ятник. Нагадало про "страсті про Кушнарьова". :)
Ще там цікаво розмірковує Катіліна про Спартака, якому закидають, що він зрадник, а Катіліна, каже "а ви хіба не перебігли б до своїх за першої ж нагоди, чи воювали б проти своєї вітчизни?" Дуже тонка алегорія. Читаючи, згадував страсті про Бандеру.
Затягнув я з писаниною. Досить асоціацій, і самому набридло дринькотіти про очевидніше за очевидне.
Демократія. В ідеалі кращої політичної системи ще не придумано. Але ідеальна демократія існує лише на папері. В житті ж її спотворюють хто як вважає собі за зручне. Купівля голосів, маніпуляція свідомістю, пересмикування фактів, зрештою - софістика. Яка передбачлива книга Біблія, там, наче б, взято до уваги все що можна, і все одно знайдуть до чого причепитися, перекрутять, спотворять і чорне видадуть за біле.
Концепція тероризму після такої ефектної партії Брейвіка зазнАє корінних змін.
Чи є сенс стрілляти високопосадовців, які продають твою державу, приймають такі закони, щоб до країни понаїхало якомога більше мігрантів, які не хочуть, не збираються і ніколи не асимілюються (негрів на Одещину, піднімати сільське господарство - ага-ага...) до країни, яка їх прийняла. Чи забуваєте старе як світ "На чиєму возі їдеш - того й музику співай"?
Немає сенсу стріляти високопосадовців, президента, перм'єра. Згадайте мою побрехеньку про ротвейлера. Який сенс боротися за ліси проти Гєпи/Допкіна, коли за них реально проголосувало половина народу. Так, одні нажерлися обіцянками, і навіть, можливо, й не вірячи обіцянкам, голосували за них бо "так нада", інші голосували так: "пускай всєм будєт так хуйова как мнє хуйова". Теж варіант. Класичний лузер.
Та найефективніший спосіб - це відстріл саме найнижчої ланки суспільства - базису. Соціалізм, марксизм, мультикультуралізм, ліберастія - це страшна хвороба. Хвороба як в безкінечному циклі повторень стає все тяжчою і тяжчою.
1) Найнижчу ланку УПА - населення - знищував Сталін (перша асоціація). Тактично абсолютно правильно і раціонально.
2) Найнижчу ланку рейдерів треба знищувати вогнем і мечем, і вінчестерами (друга асоціація). Тактично абсолютно правильно і раціонально. Як я сказав yatswish-у, коли він повідоми, що суд над мінтами, які побили студента в Першій Столиці Гопніків та Орків і, відібравши в нього банківську картку, знімали з банкомату гроші, - скоро таки відбудеться. А я сказав, що добивати ворога треба до кінця. Навіть ногами, доки не перестане ворушитися, новіть коли його дружина заламуватиме руки, навіть коли його діти проситимуть. Ворога треба добивати. Якщо тих мусоро-гопніків не "доведете" до кінця як належить я "Свободу" просто перестану сприймати.
3) Ні не Верховну Раду треба стрілляти. Цим ви її лише підсилите. Треба нейтралізовувати "клієнтів", які продають голоси за кіло гречки та банку протухлої консерви. Це буде тактично абсолютно правильно і раціонально - тобто Верховна Рада позбавлятиметься своєї "електоральної бази".
4) Чи знайшовся хто із родичів потерпілих, як той осетин (Калоєв?), який зарізав швейцарського авіадистпетчера? Мажори б'ють людей на дорогах пачками. Зайдіть у Ґуґл - щодня неначе фронтові повідомлення. І жоден не поклав мажора зі ствола, чи хоча б бейсбольною битою, щоб змусити Повноважні Представництва Держави запрацювати. Такі самосуди я вважаю були б тактично абсолютно правильними і раціональними на даному етапі розвитку.
5) Ви що, не можете вплинути на своїх дідусів та бабусів? Сказати, що знати їх більше не захочете, якщо вони продадуться за гречку? Запитати як це вони пережили окупацію і не злякалися, а якогось "коньдідада" з гречкою лякаються. Я дивлюся на пердунів, як вони продаються на вибори і перестаю вірити в "їхнє героїчне минуле". Немає нічого героїчного, коли над тобою стоїть наглядач і ти працюєш по 16 годин "на пабєду". Ось коли без наглядача, САМ, без загранотряда за спиною, ідейно. Це дійсно Героїзм.
Ну так ось. Тактично і ідеологічно Брейвік все зробив правильно. Ми зараз не говоримо схвалюю я його чи не схвалюю, шкода нам людей чи не шкода (цих комсомольців не шкода), - ми говоримо про тактику та ідеологію. Тобто ще раз - тактично й ідеологічно все зробилено напрочуд правильно. Точно так як колись вчинив Іван Сірко, коли перебив три тисячі молодих україніцв, які в кримській неволі прийняли іслам. Тактично й ідеологічно Сірко вчинив правильно - він відібрав у хана його - висловімося по-сучасному - "електоральну базу". Тобто винищив потенційних яничарів, яких ті незабаром понароджували б. Тактично й ідеологічно цілком правильно вчинили і Тарас Бульба, і Гонта...
Перестрілявши сотню пересічного електорату социків, ліваків, мультикультуралістів і тому подібних комсомольців та ліберастів - Брейвік тактично і ідеологічно - як і Сірко - вчинив правильно. Він показав шлях іншим, які стоять на межі готовності і готові повторити це будь-якої миті. Перестріляй Брейвік там - скажімо - голів соцпартії, - це нічого б не змінило. Голову б знайшли нового, а перестріляних канонізували б як святомучеників на полях битви за мультикультуралізм та гомосятіну. Брейвік глибинно зрозумів, що тактично й ідеологічно парвильним буде знищувати найнижчу ланку - тобто "електоральну базу" цих самих ліваків та толєрастів.
Точно так як тактично й ідеологічно правильним було б - як ми сьогодні в джаббері обговорювали з gred1973 - відрізати Крим по Перекопу і поставити лічильники води. Кубокілометр води == кубокілометру газу. Все. Це було б тактично і ідеологічно правильно.
Точно так, як тактично і ідеологічно правильно вчинив Путін, коли знищив школу у Беслані разом з терористами та дітьми. Як бачимо, після того шоу терорисничати вже нікому не хочеться.
Я сподіваюся, що читачі цього тексту правильно зрозуміли написане і їм не спаде на думку вважати мене апологетом Андерса Берінґа Брейвіка (чи Путіна :)). Тут ішлося лише про тактичний та ідеологічний бік питання. Який я вважаю абсолютно правильним.
Crosspost: http://je-suis-la-vie.livejournal.com/205396.html
Tags:
no subject
Date: 2011-07-27 12:31 pm (UTC)no subject
Date: 2011-07-27 12:41 pm (UTC)no subject
Date: 2011-07-27 12:43 pm (UTC)no subject
Date: 2011-07-27 12:46 pm (UTC)no subject
Date: 2011-07-27 12:48 pm (UTC)no subject
Date: 2011-07-27 01:45 pm (UTC)