Ше про хероїв.

Мав я вчора дуже смішний випадок.
Ні. Не зовсім смішний, ні - він був би смішний, якби не було так гидко про нього згадувати. Все думав писати чи не писати.

Погуляв вчора з малою, покаталися районом, погойдалися на усіх гойдалках, що нам трапилися, поколупалися в усіх пісочницях... Повертаємося додому. Під'їжджаємо до ліфта, а з ліфта пацанячий голос, років 7-8-и, який в ньому сам застряг і з цього приводу неконтрольовано репетує.
( Далі приблизно, що відбувалося: )