Oct. 20th, 2010

je_suis_la_vie: (проффесор)
Ось їду я сьо'дні в маршрутці.
Зайшли якісь два чувачка на "Ботанічному Саду" в кєпочках а ля жлоби Семесюка. Між собою говорили незрозумілою мені азійською мовою.
Поряд зі мною сиділа дівчина; вийшла на Новгородській, а один з них підсів на її місце.
Вийняв телефон:

Альо здравствуйтє, позовітє Сашу.
Прівєт.
Чєм занімаєшся?
Што?
Красішся?
Я тєбє сказал, штоб нє смєла красіться!
Да я тєбє па русскі говоріл, чтоб ти нє смєла красіться.
Что? Ти русский знаєш лучше меня? Ти??? Я нє знаю?! Да я лучше тебя его знаю!
Так тєбє на каком єщьо повторіть? На туркмєнском [ага то він туркмен і це туркменська мова] ілі на англійском?
Может тебе еще на украінском - хе-хе - повторить? Хотя тогда ти точно ніфіга не поймьош. Хе-хе... [оце він добре під'їбнув - по-нашому]
Карочє, будєшь красіться убью.

Відбив телефон. Я вийшов коло Тараса, вони поїхали далі.
Знову ж таки, сам преться до макітри мій же ж власний концептуальний афоризм: "не хочете вчити українську, вчитимете "китаську"".

P.S. А туркмен таки добре говорив, я - доки він говорив по телефону - так і не вичленив якихось відмінностей від харківського православного суржика.

Profile

je_suis_la_vie: (Default)
Vita Lee

February 2022

S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516 171819
20212223242526
2728     

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 29th, 2025 10:32 pm
Powered by Dreamwidth Studios