Жлобологічне.
Sep. 27th, 2013 08:58 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
je_suis_la_vieЗ книги "Жлобологія". Монолог Андруховича.
Якась 100 примірників в "Є" пішла як вода в пісок, до речі... :)
---
У порівняльному есеї про Львів і Київ "Мала інтимна урбаністика" я намагався через одне слово "рогуль" описати свій стан розчарування Львовом. Я ж стільки зусиль доклав, аби жити у ньому, і беріг у свідомості якийсь світлий образ легендарного міста, а тут потрапив нарешті - і раптом виявив, що Львів переповнений рогулями. Вони і зруйнували це місто. Тепер я навчився від нього абстрагуватися. [бідося Андрухович, він ще Харкова не знає. Львів у порівнянні - просто взірець культурности(*)]
Із "рогулем" я мав філологічний казус, пов'язаний з перекладом "інтимної урбаністики". Австрійський перекладач не розумів, що означає це слово.
"Мабуть, у вашій мові теж є радше сленґові окреслення людини малокультурної, низькоосвіченої і відсталої?" - допитувався я. Він знайшов таке слово: Hinterwaeldler - "той, що за лісами". Тобто провійнційність передусім, із-за лісу, з якоїсь діри хтось виліз. Я потім намагався перевірити те слово на інших прикладах з тими, для кого німецька є рідною мовою. Питав: це правильно? І носії мови казали, що так, але слово архаїчне, з 50-х, коли в німецькому суспільстві існувало зневажливе ставлення міських мешканців до сільських. Але тепер, казали вони, сам факт, що ти походиш із села, не кидає на тебе тіні в товаристві міщан.
У нас - ні, непрестижно бути селянином. Тоді як світ західний перетворився на глобальне село: там не закинеш людині її походження. Постмодерне мислення давно визнало діалекти як цінні, не ганебні. І послуговуватися сільським діалектом - нормально, натомість у нас ще досі тікають із сіл... бо ганебно. Міські хлопці відвертаються від дівчат, бо ті - сільські бички.
---
(*) І ще мене добре вштирює, коли наше село називають Пєрвай сталіцей. Пєрвавая сталіца чого? Комуняк? Тих 130 чи 135 вишкребків, шо сіли до потяга, та почесали з Києва до Харкова і проголосили тут УССР - ~140 проти 2000 у Києві? Чи Пєрвая сталіца Голодомору? Бо тут вулицями трупів валялося найбільше. Коло хлібних крамничок, коло сміттярок... Комсомольці, понавезені з кацапстану збирали їх на підводи, звозили до залізничиного вокзалу, пакували у вагони, вивозили ген галасвіта посеред поля, і там викидали в яруги, обливши мазутом, спалювали. Туди потрапляло і багато живих.
Це Первая сталіца? Це тому її так треба називати? А потім понавозили сюди всякої шушвалі з того ж таки кацапстану на "рукавадящіє должнасті" (тобто нездар, стукачів та сексотів) - не за станками стояти, а стєнгазєтку випускати, бо до корисної виробничої праці вони були не здатні принципово і світоглядно.
Чи може Харків оборонявся від навал татарів? Його руйнували батиєві війська?
Правильно колись Єхануров сказав: "Прєдпаслєдняя сталіца". Скільки тут кугутья, це просто капець. Навіть видавнича справа. Шо не візьми шось надруковане церковно-болгарською - суцільне жлобство, рогульство та кугутство ("кугут" - це східне слово до львівського "рогуль"). "Свєтік-сєміцвєтік" для дітей - таке непроторенне рогульство, шо аж в очах рябіє. Якась там "Даріна" - навіть Катерина після першого купленого номера була весела істерика. Які кугути це друкують!!!??? Оце харківське хачюбитьмасковой, польський язик я би виучіла, а укрАінскій - фі! - це просто, це просто - святенництво благородних блядєй. Не знаю як скзати інакше.
Ішов якось від метро Архітектора Бекетова, вгору Пушкінською, переді мною гарно одягнений кугут та два скромних китайця. Він, як я зрозумів, їхній екскурсовод. Долинає вітром до мого вуха: ну ета Пушкінская, тут ващє сматрєть неча (так і сказав "нєча")... Так хотілося вмити його пику в його власній юшці - тут просто коло будинку Бекетова стань і три години можна розповідати про той будинок в контексті історії Харкова.
Харків ти мій. Ти єдине місто, де в 1951 році студенти Харківського Університету відмовилися складати іспити угрофінським суржиком. За це 800 було заслано, а 33 розстріляно.
Я люблю це місто, але скільки ж тут кугутья! І воно не може зватися столицею. Хай Львів - столиця Бандерштату, але Харків ще не готовий стати столицею Дикопольового Штату. Занадто багато втратило воно за роки сталінізму та совка. Занадто багато кугутів, шо на кухнях говорили українською, вибивали її кулаками та пасками зі своїх дітей, та забагато дітей та онуків арбата, понавезених на спустілу землю з московщини.
Отже, поки що, мій любий Шарукань, ти побудеш Столицею гопніків та орків. Можливо за пару поколінь ти очистишся...
Якась 100 примірників в "Є" пішла як вода в пісок, до речі... :)
---
У порівняльному есеї про Львів і Київ "Мала інтимна урбаністика" я намагався через одне слово "рогуль" описати свій стан розчарування Львовом. Я ж стільки зусиль доклав, аби жити у ньому, і беріг у свідомості якийсь світлий образ легендарного міста, а тут потрапив нарешті - і раптом виявив, що Львів переповнений рогулями. Вони і зруйнували це місто. Тепер я навчився від нього абстрагуватися. [бідося Андрухович, він ще Харкова не знає. Львів у порівнянні - просто взірець культурности(*)]
Із "рогулем" я мав філологічний казус, пов'язаний з перекладом "інтимної урбаністики". Австрійський перекладач не розумів, що означає це слово.
"Мабуть, у вашій мові теж є радше сленґові окреслення людини малокультурної, низькоосвіченої і відсталої?" - допитувався я. Він знайшов таке слово: Hinterwaeldler - "той, що за лісами". Тобто провійнційність передусім, із-за лісу, з якоїсь діри хтось виліз. Я потім намагався перевірити те слово на інших прикладах з тими, для кого німецька є рідною мовою. Питав: це правильно? І носії мови казали, що так, але слово архаїчне, з 50-х, коли в німецькому суспільстві існувало зневажливе ставлення міських мешканців до сільських. Але тепер, казали вони, сам факт, що ти походиш із села, не кидає на тебе тіні в товаристві міщан.
У нас - ні, непрестижно бути селянином. Тоді як світ західний перетворився на глобальне село: там не закинеш людині її походження. Постмодерне мислення давно визнало діалекти як цінні, не ганебні. І послуговуватися сільським діалектом - нормально, натомість у нас ще досі тікають із сіл... бо ганебно. Міські хлопці відвертаються від дівчат, бо ті - сільські бички.
---
(*) І ще мене добре вштирює, коли наше село називають Пєрвай сталіцей. Пєрвавая сталіца чого? Комуняк? Тих 130 чи 135 вишкребків, шо сіли до потяга, та почесали з Києва до Харкова і проголосили тут УССР - ~140 проти 2000 у Києві? Чи Пєрвая сталіца Голодомору? Бо тут вулицями трупів валялося найбільше. Коло хлібних крамничок, коло сміттярок... Комсомольці, понавезені з кацапстану збирали їх на підводи, звозили до залізничиного вокзалу, пакували у вагони, вивозили ген галасвіта посеред поля, і там викидали в яруги, обливши мазутом, спалювали. Туди потрапляло і багато живих.
Це Первая сталіца? Це тому її так треба називати? А потім понавозили сюди всякої шушвалі з того ж таки кацапстану на "рукавадящіє должнасті" (тобто нездар, стукачів та сексотів) - не за станками стояти, а стєнгазєтку випускати, бо до корисної виробничої праці вони були не здатні принципово і світоглядно.
Чи може Харків оборонявся від навал татарів? Його руйнували батиєві війська?
Правильно колись Єхануров сказав: "Прєдпаслєдняя сталіца". Скільки тут кугутья, це просто капець. Навіть видавнича справа. Шо не візьми шось надруковане церковно-болгарською - суцільне жлобство, рогульство та кугутство ("кугут" - це східне слово до львівського "рогуль"). "Свєтік-сєміцвєтік" для дітей - таке непроторенне рогульство, шо аж в очах рябіє. Якась там "Даріна" - навіть Катерина після першого купленого номера була весела істерика. Які кугути це друкують!!!??? Оце харківське хачюбитьмасковой, польський язик я би виучіла, а укрАінскій - фі! - це просто, це просто - святенництво благородних блядєй. Не знаю як скзати інакше.
Ішов якось від метро Архітектора Бекетова, вгору Пушкінською, переді мною гарно одягнений кугут та два скромних китайця. Він, як я зрозумів, їхній екскурсовод. Долинає вітром до мого вуха: ну ета Пушкінская, тут ващє сматрєть неча (так і сказав "нєча")... Так хотілося вмити його пику в його власній юшці - тут просто коло будинку Бекетова стань і три години можна розповідати про той будинок в контексті історії Харкова.
Харків ти мій. Ти єдине місто, де в 1951 році студенти Харківського Університету відмовилися складати іспити угрофінським суржиком. За це 800 було заслано, а 33 розстріляно.
Я люблю це місто, але скільки ж тут кугутья! І воно не може зватися столицею. Хай Львів - столиця Бандерштату, але Харків ще не готовий стати столицею Дикопольового Штату. Занадто багато втратило воно за роки сталінізму та совка. Занадто багато кугутів, шо на кухнях говорили українською, вибивали її кулаками та пасками зі своїх дітей, та забагато дітей та онуків арбата, понавезених на спустілу землю з московщини.
Отже, поки що, мій любий Шарукань, ти побудеш Столицею гопніків та орків. Можливо за пару поколінь ти очистишся...
