je_suis_la_vie | (no subject)

Зазвичай, сімейне я виношу у підзамок...

Усією сім'єю ми похворіли. Добряче похворіли. У дружини та в мене три дні жар був, ледь могли збивати. Трахеїт. Забили колесами нарешті.

У дітей та ж історія. Першою ще минулого четверга - тиждень тому - упала старша наша, школярка. Швидко її відправили до лікарні і там їй швиденько дали раду, ну вона у нас хронічна бронхітниця, і як виявилося ще з минулого разу недолікували, і воно ось знову вилізло. Не дарма у неї з рота смерділо з самої осені, тож десь там загубився прихований центр запалення - і - власне от...

Потім одночасно друга дівка злягла, і відразу за нею найменша. Друга, нащастя вдалася у жінок мого роду (чимось вона мені нагадує мою бабусю Таню, за котрою я колись не встигав картоплю копати - шо трактор!), за три дні практично сама прийшла до норми. Найменшій випало найважче. Наша сімейна докториця - навдивовиж тупа, це вже доведено було нами наодноразово, - вона завжди боїться зайве порадитися з досвідченішими колєгами, та весь час перестраховується.
Виписала лєксін, антибіотик (в основному проти шлункових інфекцій (!)). Наш батьківський досвід допоміг зрозуміти, що це лайно не для нас.

Сьогодні на прийомі у завідуючої (остання інстанція - як було сказано вище: сімейна наша - тупа), завідуюча послала на аналіз крові. Знайшли у крові трохи ось цього лайна. Точно старша зі школи принесла, звідки ж іще?

Оце ж, маттері його чортів три копиці, - сто пудів, якась вівця - зразка нашої тупої сімейної лікареси - запише на свій рахунок H1N1 - бо кого чеше правда, коли треба за будь що покрити артеківських дітойобців!..