![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Ґюстав Лє Бон.
Dec. 15th, 2021 12:21 pmГюстав Лє Бон "Психологія соціалізму"
---
"Elles sont parfois singulièrement excessives les exigences de l'électeur, et pourtant le législateur qui veut être réélu doit les respecter. Il doit trop souvent obéir aux ordres des marchands de vin et des petits commerçants, de cervelle assez faible, qui composent ses principaux agents électoraux. L'électeur exige l'impossible, et il faut bien le lui promettre. De là ces réformes hâtives décrétées sans soupçon de leurs répercussions. Chaque parti qui veut arriver au pouvoir sait qu'il ne le peut qu'en exagérant encore les promesses de ses rivaux."
--
"Інколи вимоги виборців надмірні до крайності, проте законодавець, який бажає забезпечити собі повторне обрання, змушений рахуватися з ними. Занадто часто він повинен підкорятися наказам слабеньких розумом торговців вином і дрібних комерсантів, які і є його головними виборчими агентами. Виборець вимагає неможливого, і мимоволі це доводиться обіцяти. Звідси постають поспішні реформи, які затверджуються без найменшого поняття про їхні наслідки. Кожна партія, яка хоче прийти до влади, знає, що цього можливо досягти, лише наобіцявши ще більше за своїх суперників."
===
А починалося ж не з цього. Починалося з еліти, такої ж тупої і мілкоумної, котра не набагато розумніша за "торговців вином та дрібних комерсантів слабеньких умом". Різниця лише в тому, шо книжок начиталася, та понаписувала нові, ні хріна в них самих же не розуміючи.
Порівняйте: Гюстав Лє Бон "Психологія людських спільнот"
--
"Il y a un siècle et demi à peine que des philosophes, fort ignorants d'ailleurs de l'histoire primitive de l'homme, des variations de sa constitution mentale et des lois de l'hérédité, ont lancé dans le monde l'idée de l'égalité des individus et des races.
Très séduisante pour les foules, cette idée finit par se fixer solidement dans leur esprit et porta bientôt ses fruits. Elle a ébranlé les bases des vieilles sociétés, engendré la plus formidable des révolutions, et jeté le monde occidental dans une série de convulsions violentes dont le terme est impossible à prévoir."
--
"Уже майже півтора століття пройшло з того часу, як поети і філософи, вкрай неосвічені щодо первісної історії людини, різноманітності її душевної організації і законів спадковості, кинули в світ ідею рівності людей і рас.
Ця ідея, дуже зваблива для мас, незабаром міцно закріпилася в їх душі і не забарилася принести свої плоди. Вона вразила основи старих спільнот, породила одну з найстрашніших революцій і кинула західний світ в цілу низку сильних конвульсій, яким неможливо передбачити кінця."
===
А завжди ж все починається з гнилої інтелігенції. Спершу Андрухович про окремий Львів гавкне, потім Шкляр висловить думку, шо йому комфортніше без русссскаїзьічних абластєй (Львоф гаваріт паруссскі, куку! це був кинджал у спину Харкову). Потім Жадан приволоче ту поєтессссу з ордло до Харкова "для діалоґа" (козляра, це був кинджал у спину Приазов'я!), потім Забужко (вже хронічно поїхавша голівкою на фемінізмі) приволоче ту сербську писменницю, котра бідкатиметься про "гражданскій конфілкт на Украінє"... ... ...
Ось так воно й робиться, пані та панове. Отака фігня.
Гнила, блядь, "інтелігенція" - така ж скудоумна, як "торговці вином та дрібні комерсанти"!
Дід Гюстав ріже як ланцетом. 150 років минуло, а ніби про цьогоднішніх довбаків.
---
"Elles sont parfois singulièrement excessives les exigences de l'électeur, et pourtant le législateur qui veut être réélu doit les respecter. Il doit trop souvent obéir aux ordres des marchands de vin et des petits commerçants, de cervelle assez faible, qui composent ses principaux agents électoraux. L'électeur exige l'impossible, et il faut bien le lui promettre. De là ces réformes hâtives décrétées sans soupçon de leurs répercussions. Chaque parti qui veut arriver au pouvoir sait qu'il ne le peut qu'en exagérant encore les promesses de ses rivaux."
--
"Інколи вимоги виборців надмірні до крайності, проте законодавець, який бажає забезпечити собі повторне обрання, змушений рахуватися з ними. Занадто часто він повинен підкорятися наказам слабеньких розумом торговців вином і дрібних комерсантів, які і є його головними виборчими агентами. Виборець вимагає неможливого, і мимоволі це доводиться обіцяти. Звідси постають поспішні реформи, які затверджуються без найменшого поняття про їхні наслідки. Кожна партія, яка хоче прийти до влади, знає, що цього можливо досягти, лише наобіцявши ще більше за своїх суперників."
===
А починалося ж не з цього. Починалося з еліти, такої ж тупої і мілкоумної, котра не набагато розумніша за "торговців вином та дрібних комерсантів слабеньких умом". Різниця лише в тому, шо книжок начиталася, та понаписувала нові, ні хріна в них самих же не розуміючи.
Порівняйте: Гюстав Лє Бон "Психологія людських спільнот"
--
"Il y a un siècle et demi à peine que des philosophes, fort ignorants d'ailleurs de l'histoire primitive de l'homme, des variations de sa constitution mentale et des lois de l'hérédité, ont lancé dans le monde l'idée de l'égalité des individus et des races.
Très séduisante pour les foules, cette idée finit par se fixer solidement dans leur esprit et porta bientôt ses fruits. Elle a ébranlé les bases des vieilles sociétés, engendré la plus formidable des révolutions, et jeté le monde occidental dans une série de convulsions violentes dont le terme est impossible à prévoir."
--
"Уже майже півтора століття пройшло з того часу, як поети і філософи, вкрай неосвічені щодо первісної історії людини, різноманітності її душевної організації і законів спадковості, кинули в світ ідею рівності людей і рас.
Ця ідея, дуже зваблива для мас, незабаром міцно закріпилася в їх душі і не забарилася принести свої плоди. Вона вразила основи старих спільнот, породила одну з найстрашніших революцій і кинула західний світ в цілу низку сильних конвульсій, яким неможливо передбачити кінця."
===
А завжди ж все починається з гнилої інтелігенції. Спершу Андрухович про окремий Львів гавкне, потім Шкляр висловить думку, шо йому комфортніше без русссскаїзьічних абластєй (Львоф гаваріт паруссскі, куку! це був кинджал у спину Харкову). Потім Жадан приволоче ту поєтессссу з ордло до Харкова "для діалоґа" (козляра, це був кинджал у спину Приазов'я!), потім Забужко (вже хронічно поїхавша голівкою на фемінізмі) приволоче ту сербську писменницю, котра бідкатиметься про "гражданскій конфілкт на Украінє"... ... ...
Ось так воно й робиться, пані та панове. Отака фігня.
Гнила, блядь, "інтелігенція" - така ж скудоумна, як "торговці вином та дрібні комерсанти"!
Дід Гюстав ріже як ланцетом. 150 років минуло, а ніби про цьогоднішніх довбаків.
