Кульбабки на асфальті.

Характер як у дворової шавки - сьогодні хвостиком похитує, назавтра зненацька зі спини тебе цапне... Ніколи не сідай грати в карти з сатаною.

From:

ex-sharpbee.livejournal.com

"евразия всегда воевала с остазией".))))

а імперії завжди руйнуються (а потім з'являються нові): у них є лише вибір в тому, чи розійтись більш-менш цивільно, і залишитися на плаву уже в неімперському вигляді; або завалитися з тріском і громом.

From:

Ця імперія нікчемна. Побудована не міфах і брехні. Починаючи з міфу про Нєвского, Ломоносова - і закінчуючи міфом "народа богоносца".
Рогоносца бля.

From:

ex-sharpbee.livejournal.com

ну так в тому-то її сила. і слабкість водночас.

From:

Я тут так в заглибився в Ллойда деМоза, що сам вже проводжу паралелі.
Коли діти малі, їм здається, що їхні батьки нарозумніші, найправильніші і купа інших "най-". Десь коло 12-13 річного віку у дітей починається розчарування у батьках, бо батько виявляється не так вже багато й знає. А мати взагалі вважає, що сонце сідає на землю...
Цей народ навіть не досяг 12-13 річного віку. При першій згадці про Москву 800 років тому... кагбе давно б пора...

From:

Кацапи, звісно ж, суки (хточь чекав на шось інше?)
Але й Лукашенка теж поц ще той...

From:

Лукашенка, звісна справа.
Але ці козли подивилися б на себе. Що у них в їхньому саРФаї коїться. Тільки й чути від них блядєй - "за что вьі нас так нєнавідітє?".

Згадується Володька Златозуб:

Не те бляди,
что хлеба ради
спереди и сзади
дают нам ебти,
Бог их прости?
А те бляди - лгущие,
деньги сосущие,
есть не дающие-
вот бляди сущие,
мать их ети!

---

Григор'єв:

Прощай, холодный и бесстрастный
Великолепный град рабов,
Казарм, борделей и дворцов,
С твоею ночью, гнойно-ясной,
С твоей холодностью ужасной
К ударам палок и кнутов.
С твоею подлой царской службой,
С твоим тщеславьем мелочным,
С твоей чиновнической жопой,
Которой славны, например,
И Калайдович, и Лакьер.
С твоей претензией - с Европой
Идти и в уровень стоять.
Будь проклят ты, ебена мать!

---

Некрасов:

Наконец из Кенигсберга
Я приблизился к стране,
Где не любят Гуттенберга
И находят вкус в говне.
Выпил русского настою,
Услыхал " ебёну мать",
И пошли передо мною
Рожи русские писать.

---

Єсєнін:

Ветер веет с юга
И луна взошла,
Что же ты, блядюга,
Ночью не пришла?

Не пришла ты ночью,
Не явилась днем.
Думаешь, мы дрочим?
Нет! Других ебём!

От саме ци вони і займаютсья. А краще б подрочили, бо від єблі має бути взаємне задоволення.

---

Добряков:

Когда расступаются тучи
И с неба сияет звезда -
О члене большом и могучем
В мечтах молодая пизда.

Не все, что судьба предвещает,
Имеет достойный конец.
И вот уж пизду навещает
Зажатый в руке огурец!

ОДИНОЧЕСТВО

Один при члене при своем,
Один - такое дело.
А та, что числится при нем,
Смертельно надоела.
И хоть приставлена судьбой,
Но все ж сказала гнусно:
"Я ухожу - и хуй с тобой!"
Да, хуй со мной. Но грустно.

---

Лукашенка модернізовував Бєларусь як міг. У кацапів лише одне на умі - зірвати, вичавити, заїбашити, виїбати і висушити. Згадай усі приватизовані кацапнею укранські підрпиємства. Усім пиздець. Ні?

From:

Ну якщо не усім, то більшості. То правда. Якось ворушаться здебільшого ті, кто не покладався на російські ринки та інвесторів, а сам був собі голова.

Але та ж сама ~~стратегія~~хуйня і в них самих. Немає відчуття власності. Це така бізнес-модель, коли не знаєш шо буде завтра, то ж треба максимізувати грошові надходження сьогодні, а то шо буде завтра всім похуй. Знайдуть нову дойну корову.

From:

Знаєш як я радів, коли кацапи прикрили наших курей та молоко! Думав хоч якась наука буде довбойобам. Тоді в 2007-му курка охолоджена ішла у нас о 5 грн за кілограм. От я злорадствував з виробників. Нєхуй зав'язувати відносини лише на одни ринок та і той залежний від того з якої ноги встане главний гебіст.

Просто мене вивело те, що кацапня зараз це все вилила на Лукашенка. З таким успіхом виллє і на Кокойти. Це й є той самий класичний кацапізм. Як і з Киргизстаном. Зараз там коїться набагато гірше, аніж за "оранжевого режиму", але кацапам похуй. Замок Лгунов Останкино сосе хуй. Йому нема коли...

Я в Париже живу как денди.
Женщин имею до ста.
Мой х*й как сюжет в легенде,
Переходит из уст в уста.

From:

Мені здається, шо корені такого кацапського сучізму полягають у почутті власної винятковості. Навкруги тупі бездуховні свині а-ля чурки/пєндоси/хахли/азєри/чєрножопіє/тощо, а в центрі Всесвіту - Велика Раша. Тільки кацапи знають як правильно жити, шо такоє харашо, і шо ні... і тому мають природнє право вказувати кому і шо робити.

Це почуття власної винятковості повинно бути настільки сильним, шо ніякі логічні бар'єри вже не спрацювують. Кацап просто не бачить в усіх інших людину (принаймні повноцінну людину), навіть якщо і все життя проживе в іншому етнічному оточенні. Тому і ставлення до інших народів таке, як до ресурсів. І це слабо залежить від рівня освіченості.

From:

>> Я в Париже живу как денди.

В тебе сьогодні вечір поезіі, прям таки...

From:

Та заїбали ці брєвєнчатоокі зі своїми методами лікування скалок у моєму оці...

From:

>> Лукашенка модернізовував Бєларусь як міг.

Я б не сказав, шо він шось там дуже модернізував. Але ж не дав зруйнувати, шо теж неабияке досягнення з таким сусідом.

From:

Нашого КрАЗа успішно поховали. Не без найактивнішої участі кацапні. У Бєларусі і МАЗ, і БєлАЗ живуть і виробляють техніку. У нас бля, - "востанавлівают разорваніе при Ющенко связі с РаСССієй". Хахли - сука - ще гірші за кацапів.

Та й короче - Бєларусь, як не як, а моя мала Батьківщина.

From:

Чутки про смерть КРАЗу перебільшені ))) Хоча дійсно він з катастрофічною швидкістю втрачає ринки. Але виною тут не кацапні, а ретроградність менеджменту. Вони трохи пожвавішали останнім часом, але боюся, що запізно.
А в Білорусії МАЗ та БєлАЗ - то зовсім інший світ.
Ось тут про спотворення поняття експортної орієнтації:
http://kerbasi.livejournal.com/15930.html
А в Лукашенка правильна орієнтація.
А тут про консервацію відсталості в автопромі:
http://kerbasi.livejournal.com/13805.html
І дискусії показові. Типовий український менталітет: це все фігня, автор перебільшує, ми такі дрібниці в кожному подвалі виточимо. Нема розуміння "тонкого" виміру "заліза".
А в Білорусії на провідних підприємствах з цим порядок. Бацька хоч і село колгоспне, але сам це зрозумів, і вдалося йому дотиснути червоних директорів.

А в цілому, люди такі в білорусі зникали. І докази є, що адміністрація Лукашенка до цього причетна: керівник СІЗО збіг до Німеччини, прихопивши з собою журнал видачі розстрільної зброї і т.д. Тільки, звісно, хто б це критикував? Їм самим питання: Хто вбив Холодова, Лістєва, Старовойтову, Політковську, Литвиненка і т.д.

From:

Я КрАЗ-ом був свого часу зачарований. З мого містечка мужик у 1992-му купив магістрального КрАЗа. Він щоправда був трохи не доведений до ладу - баки малі, інтер'єр у кабіні не влаштовував, таке дріб'зок всякий. Але під капотом був просто звір. Рушав з місця на 4-й передачі з пробуксовкою. Два турбокомпресори, форсований двигун. Звук двигуна - симфонія. Колір вихлопу - хоч на холостих, хоч під навантаженням збалансований і радує око. Мужик доробив інтер'єр, зовнішній вигляд, з електронікою щось доробив, перебрав усього тягача, зробив баки по тоні кожен, і через баки пропустив вихлопні колектори, зробивши їх у формі змійовиків, і вивів їх красиво угору. На виході отримав щось на зразок американського шосейного тягача з картинки. Зі спальним місцем на двох, холодильником, музичним центром, і т.і.
На заводі це складно зробити? Не думаю. Навіть за наявних потужностей можна зробити ляльку з м'яким ходом. З електронікою і все таке. Якби лише менеджмент не хворів "кравчунізмом".
---
По твоїм цікавим посиланням, особливо по другому. Довелося колись мені працювати інженером-програмістом у одній конторі. Технійчний директор контори - втілення совка, вихідець із "красних", з парторгів, який на хартроні займався хуй зна чим, але не виробництвом продукту. Скоріше за все в його обов'язки входила єбля робітників, ти вияснення причин "нє сдачі, срива сроков, наказаніє нєвіновних, награждєніє нєпрічасних". Що завгодно лише не виробництво і навіть не його організація. Пиздіти дуже любив. Особливо як би мене розстріляли у воєнний час за відсутність зв'язку. Мої доводи, що модем IDC 33600 на 30 осіб - його не їбли. Я займався там адмінством (операційні системи UNIX сімейства, та програмісти, тупих юзерів - пощастило - не було.) та програмував трохи. Досвіду ще було мало, то я там його і набував серед тамтешніх акул айті.
Знав чим займаєтсья контора, брав участь у проектах, слідкував за життям і тенденціями і ось мене осінило, що однією з наступних пропозицій/замовлень буде щось пов'язане з Solaris-ом та Java. Іду до цього техдиректора, розповідаю, логічно обгрунтовую чому я так думаю.... Дві години після того він мене їбе за те, що я "займаюся не своїми справами і нехтую своїми", хоча це - як пізніше виявиться - безпосередньо мої справи та обов'язки.
Відірвав від себе 15 гривень (страшні гроші на 2001-й) і купив інсталяцію соларіса. ...через джва тижні приходить замовлення розробки Java-додатків під - точно, угадав - Solaris... :) Мене викликають на нараду, і він зовсім не стидаючись виклав мені вимоги, які я і без нього змоделював ще місяць тому... Проект був дуже жирний, - але я сказав, що диска на місці продажу вже нема. Шукайте самі. Я їм перепродав свій за 50 грн. :)
Добре. Старий. Совок. Проїхали.

From:

Працював в іншій прогресивнішій конторі. Крупний хостинг. Завелися там спамери, які так тихцем завантажували пхп формочку і з неї гнали спам. Сервери були усі у чорних списках. Не знали, що робити, як вичислити спамерів, які шлють від нас спам. Доходило до того, шо просто тупо сиділи на чергуванні і слідкували за чергою мейл-транспортника на ім'я qmail. А він ще й листами вистрілює, шо кулемет. Sendmail - той би здох відразу від черги у півмільйона листів, а цьому лише дай.
Нічого не допомагало, і ніяк не могли вичислити спамерів, ні за шаблонами, ні за часом, ні за якимось іншими емпіричними висмоктаними з пальця ознаками...
Я запропонував схему інтеграції поштового транспортника з веб-сервером (який власне і обробляє ту пхп спам-формочку). Бос молодий, але його супротив і невіра у мою ідею була чи не сильнішою, аніж в старого пердуна-совка. Я вірив, що я правий і сам у свій час робив, що замислив. Були там два хлопці пхп-програмери, які допомогли трохи розібратися з внутрішньою реалізацією пхп, що доводилося враховувати, особливо як пхп модуль обробляє всередині себе змінні. Просто, але я цього не знав. І ось за два тижні, я написав код до qmail-а, пропачив qmail і запустив його. Я вже був досвідчений юніксоїд-експериментарор, врахував досвід переходу тої контори (де був конфлікт навколо Solaris-а) на нові модеми Comtrend замість IDC 33600 - це коли техдиректор був у відрядженні, а господар контори у техніці нуль, то я його розвів на пару нових модемів і за три дні все було скінчено. У контори з'явився 512 кб канал. На 2002-й це була бомба.
Так і тут. Бос був десь далеко... І на мій подив - все відразу запрацювало, і спамерів вичепили 5 хвилин. А було все просто - підпис у вигляді обліковго запису клієнта при відправці листа через веб, заносився до заголовку імейла. Красиво, відразу не помітно, ефективно. Сплеск черги листів - робот (кілька десятків рядків на Perl) зупиняє ту частину транспортника, який відправляє листи назовні і сигналізує мені. Залазиш у чергу, читаєш листи, бачиш хедери листів, у них цей підпис - "Бан і видалення без варіантів"(С). За два місяці усі сервери вийшли з чорних списків.
Я пишу це не до того, який я крутий та аналітичний, а до того, що старі совки заражають совковізмом молодих. Бо супротив збоку молодого моєму технічному рішенню був ще страшнішим, аніж від старика. В айті є такий ідіотизм - "не поламалося, не чіпай". Ідіотизм вищого гатунку як на мене...
А особливо смішно було, коли п'ятьма роками пізніше почав читати на форумах про такі проблеми у інших пацанів. :) І вони там пропонували дебільше рішення пропачити пхп дистрибутив. Заради сміху вивчав їхнє рішення. Топорне, недолуге, малоефективне, глючне - тупе.
---
Багато у мене було пропозицій, але вони нікого не цікавили. Цікава деталька. Той же Харків наш - столиця, бля, технічних інтелектуалів - має чи не найбільші проблеми з цими технічними інтелектуалами.
Проходив співбесіду у одну контору, виконував там завдання, хлопці сміялися та називали мої рішення "хакерськими". Тобто нестандартними. Здається, це не був комплімент. Той проект, під який вони шукали людей був розподілений між філіями Харкова та Львова. У Львові людей понабирали за пару тижнів, а в Харкові ще півроку шукали. Інтілєктуальнаясталіцанахуй. :-/
---
Те що зараз робиться в айті - це якась хуйня. І все частіше думаю чи не забити на неї, хоча б на деякий час. Нічого нового - одні понти то у вигляді пітона, то у вигляді ще якогось джумла... Та і зарплати в айті попадали нижче аніж у бульдозеристів, окрім розробників джава-ігор чи ще якоїсь хуйні на C#. Але це все гонитва за примарами...
---
От саме це я і мав на увазі - хто убив Холодова, .... Політковську і т.д. Французи он зняли фільм "Субмарина у темній воді". Кацапи на голові від люті стояли... Едвін Шнор зняв "The Soviet Story" - тут піднялося таке бурління лайна... Кацапи-с, сука...

From:

Здатність бачити "тонкий" вимір в техніці, технологіях та софті - це, на моє переконання, залежить від культури людини. Це як одному потрібно носити свіжу білизну і часто митися, а комусь - своє не смердить. Тому навчити цьому неможливо. Якщо людина не відповідає посаді саме через брак такої культури, треба звільняти без вагань, і хай шукає собі роботу, де потрібна людина-функція чи вузькоспеціалізований гвинтик у великій команді.

Я тобі, якщо знайду, у приват посилання на одну характеристичну дискусію прийшлю.

From:

Чекаю.

From:

Тримай! ))

From:

Тут один підарас намалював свою пику в одному ком'юніті, на Сталіна дрочить, ну я якби-то теж знайомий з працями Сталіна - заціни "МАРКСИЗМ И НАЦИОНАЛЬНЫЙ ВОПРОС", другий том повного зібрання творів.

"Буржуазия - главное действующее лицо.

Основной вопрос для молодой буржуазии - рынок. Сбыть свои товары и выйти победителем в конкуренции с буржуазией иной национальности - такова ее цель. Отсюда ее желание обеспечить себе “свой”, “родной” рынок. Рынок - первая школа, где буржуазия учится национализму.

Но дело, обыкновенно, не ограничивается рынком. В борьбу вмешивается полуфеодальная - полубуржуазная. бюрократия господствующей нации со своими методами “тащить и не пущать”. Буржуазия командующей нации - все равно, является ли она мелкой или крупной - получает возможность “быстрее” и “решительнее” расправиться со своим конкурентом. “Силы” объединяются, и - начинается целый ряд ограничительных мер против “инородческой” буржуазии, переходящих в репрессии. Борьба из хозяйственной сферы переносится в политическую, Ограничение свободы передвижения, стеснение языка, ограничение избирательных прав, сокращение школ, религиозные стеснения и т. п. так и сыплются на голову “конкурента”. Конечно, такие меры преследуют не только интересы буржуазных классов командующей нации, но и специфически, так сказать, кастовые цели правящей бюрократии. Но с точки зрения результатов это совершенно безразлично: буржуазные классы и бюрократия идут в данном случае рука об руку - все равно, идет ли речь об Австро-Венгрии или о России.

Стесненная со всех сторон буржуазия угнетенной нации естественно приходит в движение. Она апеллирует к “родным низам” и начинает кричать об “отечестве”, выдавая свое собственное дело за дело общенародное. Она вербует себе армию из “соотечественников” в интересах... “родины”. И “низы” не всегда остаются безучастными к призывам, собираясь вокруг ее знамени: репрессии сверху задевают и их, вызывая в них недовольство.

Так начинается национальное движение."

-----

Це до твого посту, як японці прагнуть торгувати на своєму ринку (http://kerbasi.livejournal.com/15930.html). І вони не оригінальні. :) А наша "тіліхєнція" такі блядь - ліваки... Такі ліваки.

From:

У італійців також вважається більшим успіхом мати найкращий магазинчик на своїй вулиці, чим бути членом правління великої корпорації або державним службовцем високого рангу. Якась стара сінйора може казати іншій про свого сина: "Він зараз великий бос у великій компанії, але, він ще молодий старий, отже, сподіваюсь, він ще накопичить грошей, щоб відкрити піцерію на нашому кварталі". І при цьому така психологія як в японців, так і в італійців не стає таким ганебним селюцтвом, як в українців, вони все одно успіщні і на зовнішніх ринках і у великому бізнесі. От що означає здоровий баланс у суспільстві! А тут, блін, то всі в вишиванках ходимо до кумів по самогонку та народні пісні, то раптом розбігаємося по всіх країнах світу або товкчемося по "євроремонтівських" офісах.

From:

"А протистояти США буде кому - то все хуйня".

От, блін, проблеми патріота!
Хто ж буде США протистояти?!
Вибач, но це просто "бу-га-га" нестримне!

From:

Та то не "проблема патріота", то відповідь ісконнікам на упередження. :)
Я особисто протистояти США не збираюсь.

From:

mischko.livejournal.com

цікаво, а нафіга взагалі протистояти США? Чим вони заважають Україні та українцям?

From:

Мені особисто нічим. Тому і не протистоятиму. Цікаво як інші поцрійоти ненавидять США і працюють на них (http://je-suis-la-vie.livejournal.com/93992.html). І нічого, когнітивного дисонансу у них не виникає... :)))

From:

mischko.livejournal.com

я взагалі вважаю антиамериканізм ознакою соціального невдоволення. Бідний багатого не зрозуміє.

From:

Антиамериканізм на державному рівні - це ознака відношення до свого народу як до брудного бидла. А Задорнов рупор такої політики.
Невдячні суки (http://zhurnal.lib.ru/editors/w/wasilxew_l/texthtml.shtml)...

From: