Ше про хероїв.

[je_suis_la_vie]

Мав я вчора дуже смішний випадок.
Ні. Не зовсім смішний, ні - він був би смішний, якби не було так гидко про нього згадувати. Все думав писати чи не писати.

Погуляв вчора з малою, покаталися районом, погойдалися на усіх гойдалках, що нам трапилися, поколупалися в усіх пісочницях... Повертаємося додому. Під'їжджаємо до ліфта, а з ліфта пацанячий голос, років 7-8-и, який в ньому сам застряг і з цього приводу неконтрольовано репетує.

Далі приблизно, що відбувалося:

- Ай-я-я-яй! Я застрял в ліфтє! ААААА! Випустііі-тєє міня!!!
- Ти там сам шо лі?
- ААААЙЙ! Дєдушка! [з якого хуя я йому дєдушка, голос у мене не старий наче б] Памагітєє! ААААА! АААА!! Явамзаплачу сколькаскажитє! Міліонзаплачу! АААААААА!
- Рот заткни!
- А!
- На! Рот заткни, придурок! Виймаю телефон, дзвоню до обслуговування ліфтів. (Ага, у мене усі номери є, і в дитячих телефонах також :), і наші малі проінструктовані як і що робити у випадках, для яких той чи інший номер призначений.)
- АААААА! Дєдушкавимнєпаможитє!!!??? Явамзаплачу міліондваміліонаскокаскажитє-пагітє-дєдушкааа!!!
- Пацан, ти дурак ілі гдє?
- Я в ліфтє! (Це було смішно навіть там :-D і тоді.)
- Ти дурак (проржавшись вдосталь разом зі ще одним мужиком, що на той час підійшов до дверей ліфтів) ілі шо?
В телефоні відповіла чергова пульту управління ліфтами. Розповідаю їй, що відбувається, придурок реперує так, що мені її аж не чути. Пояснюю дамі ситуацію, вона довго не врубається хто сидить у ліфті. Перепитує скільки йому років. Я перепитую пацана, він відповідає - чотири(!) Нарешті врубилася, - викликаю аварійну.
- Я пазвоніл в аварійную, - кажу пацану.
- А!? Дєдушка, ви мнєпаможитє??!!!
- Ей, ти глухой?
- Дєдушка, ви мнєпаможитє??!!! Явамдамвсьочтохатітє!! ААА!
- Егей, я сказал, что помащь уже єдєт.
- Дєдушка, ви мнєпаможитє??!!! ви мнєпаможитє??!!! ви мнєпаможитє??!!! ви мнєпаможитє??!!! ви мнєпаможитє??!!! ви мнєпаможитє??!!! ви мнє паможитє??!!! Дєдушка ви мнєпаможитє??!!! Явамвсьозам - четирєміліона!!! Доларамі! Дєдушка! ви мнєпаможитє??!!!
Дзвоню дружині, щоб спустилася і забрала малу, бо не можу ж я цей шмат лайна кинути. За кілька хвилин вона підіспіла з нашими старшими дівками, які саме виходили до двору гуляти. Дівчата моментально врубаються, що відбувається і починають відверто ржати.
- Дєдушка, ви мнєпаможитє??!!! Дєдушка, ви мнєпаможитє??!!! Ви мнєпаможитє??!!!
- Та отож, дівчата, так мені вас шкода - навіть і заміж ні за кого буде вийти...
Дружина, - І нафіг. Бо краще без заміжжя, аніж з таким лайном. Наче вони щось прогавлять у житті без заміжжя...
Згори богатирський грюкіт по дверям ліфта: мамаша нашого хєроя.
- Синоочіік!!! Рооднінькай!!!
- МАМАМАМАМАМАМАМАЧКА!!!!!Ятібабудувсігдаслушацца, мамазвані всємкавознаєш, ВСЄМскажиЯвліфтєзастрял,мамачка,дєнєгніжалєй...ятібябуду всігдаслушацца....ахахахааагаааа...мамачка..аа..ааа.............!!!
- Падажді, синашичка, еще нада падаждать, покапрієдєт аварійка.
- Мама, ти чьо, смійошся!? Ти гоніш, мама!?. Званівсємкавознаєш,заплатіскокапапросят,мамачкарадная,ятібябуду всігда слушаццааа!! ААА!!! ААха-хаа-мамаааа!!!

Щасливий з того, що сім'я нарешті воз'єдналася і лише двері ліфта поміж ними (шо, кагбе, для сімейного спілкування не перешкода), ми поїхали додому...

Сьогодні, виводячи дівчат на прогулянку, я побачив нашого хєроя. Ішов з "мамачкай". Описати його складно, але спробую. 7-8 років, пострижений налисо, біла майка, як у "батька-жлоба" з картин Семесюка, труси по коліна, і капці-в'єтнамки. На шиї здоровенний хрестяка на товстій цепурі. Може серебряне те й те. Не здивуюся. Мамаша така ж типова лошиця в домашньому халатику, зі хрестякою поверх нього... Балакала по дебілофону, як його там називають - тачскрін? Який з сенсорним екраном шось таке...

Повертався на свій поверх з управдомшею, поспитав хто там з четвертого поверху. Хто там 4-річний є. Каже, що там живуть нові жителі, нащодавно купили квартиру, але хлопцеві 7, ніяк не 4-ри. То вчора мати його посилала викинути сміття, - каже. - А він і застряг.

Оце я подумав, що тому пацану приготовано велике майбутнє. Десь у мусарні. Або підросте, і піде пенсіонерів гнобити, як ось ці три герої. Якщо пенсіонер голови не відіб'є, то стане мусором, бо такі лише мусорами і стають.

Дружина моя довго метикувала та дивувалася звідкіля у нього такі своєрідні "понятія" та такий своєрідний вокабуляр...

Ось така сьогодні побрехенька вийшла. Здебільшого побрехеньку задумав тлом до того посилання на Ньюзру, ну і можливо як алюзію на те, як воювали доблесні воїни НКВД проти УПА. Десь так і воювали - всією міццю совка проти шмайсерів та трилінійок...

"Все началось с того, что 16 июля около 6:00 в службу скорой помощи обратились двое 15-летних подростков, причем у одного из них врачи диагностировали огнестрельное ранение уха. По словам потерпевших, их товарища застрелили на территории частного сада возле деревни Лекаревки Уфимского района, что в 30 километрах от Уфы."

От цікаво, що там робили ці добрі дітки, за 30 кілометрів від Уфи? :) Дайте вгадаю - садки обносили.


"По предварительным данным, причиной расправы над подростками стали их издевательства над пожилым человеком.

По словам родственника совершившего самоубийство пенсионера, некоторое время назад он, управляя своим автомобилем "ВАЗ-2107", задел одного из подростков. После этого компания молодежи "взяла пожилого человека в оборот": у пенсионера отобрали машину, несколько раз избивали его и вымогали у жертвы деньги.

"Предполагается, что в день происшествия они в очередной раз явились за "мздой", приехав к дому пенсионера на его же "семерке", - отметил представитель пресс-службы МВД.

Возбуждено уголовное дело. Ведется следствие."

Цікаво, що дід не пішов скаржитися до мусарки? А може і ходив, де йому пояснили, що таке ювенальна юстиція - ювенальна юстиція рулить хулє.
Радує одне - у нас на Україні ювенальна юстиція не приживеться: українцям не притаманна достоєвщина.
Бульбівщина - так-так - це частина нашого колективного я. Це корінна відмінність між нами і росіянами. Тому, кацапчики, just добра порада вам: облиште Бульбу - він вам не по зубам. ;) Читайте Достоєвського та плачте над ним. Це ваше всьо. :)

Comments

[hozar.livejournal.com]

Ось так відбулась ваша перша зустріч з майбутнім президентом України.

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Та-так - 100% :((((