![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
je_suis_la_vieЛлойд деМоз (by Lloid deMause)
Розділ 3 — Дитяче походження Тероризму
| "Той, хто омиватиме моє тіло навколо статевих органів - нехай одягне рукавиці, щоби мене там не торкатися." |
| --Заповіт Мохаммеда Атта |
В ході історії велика частина світу поза межами Заходу дуже відстала у методиках вирощування дітей і в результаті цього виникла глибока різниця у типах характеру народів; віднедавна це призвело до виникнення глобальної терористичної війни проти цінностей ліберального Заходу. Щоби зрозуміти, що це за війна, не завадило б дізнатися чому люди стають терористами – які життєві історії, що формують їхній світогляд їх об’єднують. Ці знання допоможуть нам побачити чому вони хочуть убити “Американських невірних” разом із собою, щоби, дізнавшись, ми змогли докласти зусиль на усунення джерел їхнього насильства та попередити появу тероризму у майбутньому. Коріння терористичних нападів сьогодення лежить, я вважаю, не в тій чи іншій помилці Американської зовнішньох політики, а в надзвичайній жорстокості у сім’ях, в яких виростали терористи. Діти, котрі зростають, щоб стати ісламськими терористами є продуктами жіноненависницької фундаменталістської системи, яка часто сегрегує сім’ю на два відокремлених табори: чоловічу та жіночу частини, в яких дітей і виховують, і які батько відвідує вкрай рідко.1 Сьогодні навіть в країнах таких як Саудівська Аравія жінки за законом не можуть змішуватися з чоловіками-не родичами, а в громадських місцях все ще є жіночі території - в ресторанах, на роботі. За нехитрим формулюванням одного мусульманського соціолога: “У нашому суспільстві немає місця відносинам чи дружбі між чоловіком та жінкою”2 Сім’ї, з яких виходять терористи найбільш жіноненависницькі; наприклад у Афганістані, дівчатка не можуть ходити до школи, а жінок, котрі намагаються отримати роботу чи комусь здається, що вони “гордо ходять” - стріляють.3
Ставлення до дівчаток у більшості фундаменталістських сімей – просто огидне. Коли народжується хлопчик, сім’я святкує, коли дівчинка – вся сім’я у траурі.4 Дівчача сексуальність настільки їм ненависна, що коли дівчинці сповнюється близько п’яти, жінки хапають її, прив’язують та бритвою або склянкою відрізають клітор часто навіть зі статевими губами, незважаючи на її агонію чи крики про допомогу. Бо – як вони вважають – клітор “нечистий”, “потворний”, “ядовитий”, “призводить но невгамовного бажання мати секс з ким прийдеться” та "може стати причиною чоловічої імпотенції".5 Після операції ту частину тіла зшивають для запобігання статевого акту, залишаючи лише невеличкий отвір для сечовипускання. Таке калічення статевих органів нестерпно болісне. Практично третина помирає від інфекцій. Покалічені жінки мусять "дибуляти поволі, відчуваючи біль” і, звісно ж, не здатні до оргазму.6 За оцінками, більше 130 мільйонів жінок з покаліченими статевими органами сьогодні живуть в ісламських карїнах від Сомалі, Нігерії, та Судану до Єгипту, Ефіопії та Пакистану. Недавнє досліження єгипетських дівчаток та жінок, наприклад, показало, що 97 відсотків неосвічених сімей та 66 освічених все ще практикують це каліцтво жіночих статевих органів.7 Хоча й на декотрих територіях це у більшості припинили робити, в інших місцях, як Судан та Уганда, стали робити частіше – опитування показало, що 90 відсотків жінок планують зробити обрізання своїм донькам.8
Коран не вимагає робити це каліцтво; Мохаммед, насправді, казав, щоб з дівчатками поводилися навіть краще, аніж з хлопчиками.9 Однак жінки виплескують на своїх доньок той тисячолітній жах, що випав на їхню долю. Переносячи на них ту жорстокість, що чоловіки виплеснули на них, калічачи своїх доньок, вони співають веселу пісеньку як ось ця:
"Колись ми були друзями, але сьогодні я господар, бо я чоловік. Дивись – у мене в руці ніж…Твій клітор, - я його відріжу та викину геть, бо сьогодні я чоловік"10
Доки дівчатка підростають у своїх фундаменталістських сім’ях, з ними поводяться як з брудними істотами, покритими чадрою. Інколи вони зазнають групових зґвалтувань, коли чоловіки, які не належать до їхньої сім’ї хочуть звести рахунки з чоловіками їхньої сім’ї.11 Дослідження, такі як проведене недавно Палестинськими студентами, показують, що сексуальне насильство над дівчатками набагато частіше трапляється в ісламських суспільствах, аніж будь-де інде. Переконлива більшість дівчат зазначають, що зазнавали сексуальних утисків у дитинстві.12 Навіть заміжжя можна розглядати як зґвалтування, оскільки сім’ї часто підбирають партнера, коли дівчинці ще вісім років.13 Дівчину часто звинувачують в тому, що її зґвалтували, оскільки вважається, що “ті, хто не просять про зґвалтування тих ніколи і не зґвалтують”14 Побиття дружини – звичайна справа, а розлучення за бажанням жінки рідкість, бо, по суті, жінок убивали в їхніх же сім’ях лише через те, що ті просили згоди на розлучення.15 Не дивно, що терапевти із Хьюман Райтс виявили, наприклад, що “97 відсотків Афганок, яких вони оглядали, страждають від глибокої депресії.”16
Зовсім не дивує, що ці покалічені побиті жінки стають далеко не ідеальними матерями, переносячи свої нещастя на своїх же дітей. Хто відвідував сім’ї у цілком фундаменталістських мусульманських суспільствах зазначають про “ляпаси, побиття, шмагання та штурляння” дітей, постійні присоромлення та приниження. Часто дітям закидають, що вони “боягузи”, якщо вони не б’ють інших.17 Фізичне насильство над дітьми ніколи не припиняється. У Звіті Пакистанської Конференції з Насилля над дітьми йдеться:
“Велика кількість дітей зіштовхується з певною формою фізичного насильства. Дітей або убивють чи відмовляються, або б’ють, штурляють, припікають, ріжуть, труять, тримають під водою, дають алкоголь чи наркотики. Жорстокість: дітей протикають, буцають, кусають, душать, забивають, стрілляють або заколюють...”18
Ісламські школи регулярно практикують колективні покарання — особливо релігійні школи, з яких так часто виходять добровольці у терористи — коли школярі днями сидять прикуті ланцюгом "у темних кімнатах майже без їжі та в антисанітарії."19 Сексуальне насильство — описане як: "гра статевими органами, примушування дітей гратися статевими органами кривдника, мастурбація разом з дитиною чи як учасник, чи спостерігач, оральний секс, анальне або вагінальне проникнення пенісом, пальцем чи яким іншим предметом, [дитяча] проституція – все це широко розповюджене, хоча й не піддається обліку.20 Були повідомлення навіть про матерів, які “довго та енергійно натирають пеніс [своїх синів], щоб збільшити його розмір"21 Як говориться у звіті Палестинських студентів, хлопчиків навіть частіше використовували для сексу, аніж дівчаток – чоловіки анально ґвалтували хлопчиків, уникаючи, як вони вважали, “ненаситних вагін” жінок.22 В деяких місцях, говориться у звітах, діти мали на тілі опіки, отримані від своїх батьків розжареним пруттям чи голками як покарання чи лікування від одержимості демонами.23 Дітей привчають до суворої покори усім наказам батьків: вставати, коли батьки входять до кімнати, цілувати їм руки, не сміятися “голосно”, без міри боятися батьків, запам’ятати, що потурання власним потребам та бажанням - величезний гріх.24 Усі ці підходи вирощування дітей, дуже схожі на практиковані у Середньовіччі на Заході.25
Вельми негативні результати такого виховання через покарання передбачувані. Коли ці діти, які зазнавали насильства виростають, вони відчувають як щоразу, коли вони спробують проявити ініціативу, щоразу, коли вони спробують зробити щось для себе самостійно, вони втрачатимуть схвалення батьків у своїх головах – головним чином матерів та бабусь у жіночій половині. Коли за останні десятиліття їхні міста заповнилися нафтодолларами та Західною культурою, фундаменталісти були першими, кого привабили нові свободи та розваги. Відразу зі спадом, відчуваючи, що вони втрачають схвалення своїх матусь та ризикуючи стати “Поганими Хлопчиськами”, вони спроеціювали свою провину на жителів Заходу і зробили їх своїми власними “Поганими Хлопчиськами”, яких треба убивати, як того заслуговували вони самі за такі тяжкі гріхи як прослуховування музики, запуск повітряного змія, та насолоди від сексу.26 Як висловився один фундаменталіст: "Америка безбожна. Західний вплив тут істотний і це не добре, наші люди можуть переглядати СіЕнЕн, ЕмТіВі, поцілунки...27 Інший описав свої мотиви таким чином: "Ми зруйнуємо Американські міста частину за частиною, бо ваш стиль життя настільки несприйнятний для нас, ваші порнофільми та ТБ".28 Багато хто погоджується з Іранським Міністром Культури в тому, що Американські телепрограми - “це частина широкомасштабної змови зітерти наші священні релігійні цінності”29 і з цієї причини вони мусять убивати Американців. Саїд Кутб, ідейний засновник ісламського тероризму, описує як він обернувся проти Заходу, побачивши танці у церкві, коли перебував у Америці:
"Кожен юнак взяв дівчину за руку. Це були просто юнаки та дівчата, котрі співали псалми! В кімнаті перемішалося все – ноги, руки. Руки обіймали стегна, губи зустрічалися з губами, груди притискалися до грудей."30
Сам Осама Бін Ладен “навчаючись у коледжі, частенько відвідував яскраві нічні клуби, казино та бари, [і] був добряче випивав та волочився за жінками," але незабаром він відчув глибоку провину за вої гріхи та почав проповідувати знищення людей Заходу за їхні свободи та гріховні спокуси мусульман.31 Більшість із лідерів Талбіану, насправді – такі ж багаті як і Бін Ладен – мали контакти із Заходом, та були настільки шоковані, що в них спалахнула жага до терористичного насильства через "особисті свободи та достаток пересічного громадянина, безладність у відносинах, вживання алкоголю та наркотиків Західною молоддю … лише абсолютне та безумовне повернення до лона консервативного ісламізму може захивстити Мусульманський світ від гріхів властивих Заходу."32 Бін Ладен облишив своє життя утіх та оселився зі своїми чотирма дружинами та п’ятнадцятьма дітьми не невеличкі печері без проточної води, та веде війну проти усіх, хто насолоджується гріховним життям та свободами, які він не може дозволити собі.
З самого малечку ісламістських терористів навчають убивати частину себе і – як проекцію тієї частини – інших, егоїстичних, прагнучих до особистих задоволень та свобод. Саме у своїх сповнених терору домівках — не в терористичних тренувальних таборах пізніше — вони вперше засвоюють науку бути мучениками, що “помирають в ям’я Аллаха”. Коли в терористів-смертників, наміри яких так чи інакше попередили, пізніше брали інтерв’ю на телебаченні, вони казали, що відчували “екстаз”, коли натискали кнопку.33 Вони заперечували свою вмотивованість зустріччю з гуріями та іншими благами, що очікували на них у Раю. Навпаки, вони говорили, що хотіли померти, щоб поєжнатися з Аллахом – отримати любов, якої вони ніколи не знали. Матері мучеників, ішлося у звітах, були щасливими через смерть своїх дітей. Матір одного палестинського бомбиста-смертника, котрий розіврвав себе на шматки, “з неприхованою радістю на обличчі” сказала:
"Я була дуже щаслива, коли почула. Бути мучеником - це щось. Дуже мало людей можуть так вчинити. Я дякую Богу в молитвах. Я знаю – мій син поряд зі мною"34
Як і серійні убивці — які в дитинстві зазнавали фізичного та сексуального насильства — терористи виростають сповнені гніву, який треба виплеснути на інших. Багато навіть проповідують насильство проти інших країн Близького Сходу таких як Єгипет та Саудівська Аравія “за їхнє недостатнє завзяття у кампанії проти матеріалістичних цінностей Заходу".35 Якщо попередження а не помста є нашою метою, то замість ведення тривалих військових антитерористичних кампаній, де також гинуть невинні люди і кількість майбутніх терактів, відтак, лише збільшується, США було б краще підтримати План Маршалла, спонсорованого ООН. Той самий, який включає в себе створення Центрів Батьківських Спільнот, організованих місцевими людьми, які навчають гуманнішим способам вирощування дітей,36 щоб дати їм нагоду розвиватися поза насиллям сімейної системи, яка стала причиною тероризму; саме так як ми після ДСВ надали допомогу через План Маршалла німецьким сім’ям, які породили Нацизм.37
1. Soraya Altorki, Women in Saudi Arabia: Ideology and Behavior Among the Elite. New York: Columbia University Press, 1986, p. 30; Mazharul Haq Khari, Purdah and Polygamy: A Study in the Social Pathology of the Muslim Society. Peshawar Cantt., Nashiran-e-Ilm-o-Taraqiyet, 1972, p. 91.
2. Mona AlMunajjed, Women in Saudi Arabia Today. New York: St. Martin’s Press, 1997, p. 45.
3. The New York Times October 19, 20001, p. A19.
4. Jan Goodwin, Price of Honor: Muslim Women Lift the Veil of Silence on the Islamic World. Boston: Little, Brown, 1994, p. 43.
5. Hanny Lightfoot-Klein, Prisoners of Ritual: An Odyssey Into Female Genital Circumcision in Africa. New York: Harrington Park Pres, 1989, pp. 9, 38, 39.
6. Ibid, p. 81.
7. Nawal El Saadawi, The Hidden Face of Even: Women in the Arab World. Boston: Beacon Press, 1980, p. 34; for additional references, see Lloyd deMause, "The Universality of Incest." The Journal of Psychohistory 19(1991): 157-164.
8. Cathy Joseph, "Compassionate Accountability: An Embodied Consideration of Female Genital Mutilation." The Journal of Psychohistory 24(1996): 5. Lindy Williams and Teresa Sobieszczyk, "Attitudes Surrounding the Continuation of Female Circumcision in the Sudan: Passing the Tradition to the Next Generation." Journal of Marriage and the Family 59(1997): 996; Jean P. Sasson, Princess: A True Story of Life Behind the Veil in Saudi Arabia. New York: Morrow, 1992, p. 137; http://www.path.org/Files/FGM-The-Facts.htm.
9. Mona AlMunajjed, Women in Saudi Arabia Today, p. 14.
10. Ibid, p. 13.
11. Eleanor Abdella Doumato, Getting God’s Ear: Women, Islam and Healing in Saudi Arabia and the Gulf. New York: Columbia University Press, 2000, pp. 23, 85; Peter Parkes, "Kalasha Domestic Society." In Hastings Donnan and Frits Selier, Eds., Family and Gender in Pakistan: Domestic Organization in a Muslim Society. New Delhi: Hindustan Publishing Corp., 1997, p. 46; Jan Goodwin,Price of Honor, p. 52.
12. Muhammad M. Haj-Yahia and Safa Tamish, "The Rates of Child Sexual Abuse and Its Psychological Consequences as Revealed by a Study Among Palestinian University Students." Child Abuse and Neglect 25(2001): 1303-1327, the results of which must be compared to comparable written responses for other areas, with allowance given for the extreme reluctance to reveal abuse that may put their lives in serious danger (p. 1305); for problems of interpretation of sexual abuse figures, see Lloyd deMause, "The Universality of Incest." The Journal of Psychohistory 19(1991): 123-165 (also on www.psychohistory.com in full).
13. Deborah Ellis, Women of the Afghan War. London: Praeger, 2000, p. 141.
14. S. Tamish, Misconceptions About Sexuality and Sexual Behavior in Palestinian Society. Ramallah: The Tamer Institute for Community Education, 1996.
15. "Women’s Woes," The Economist August 14, 1999, p. 32.
16. MSNBC, October 4, 2001.
17. Mazharul Haq Khari, Purdah and Polygamy, p. 107.
18. Samra Fayyazuddin, Anees Jillani, Zarina Jillani, The State of Pakistan’s Children 1997. Islamabad Pakistan: Sparc, 1998, p. 46.
19. Ibid, p. 47.
20. Samra Fayyazuddin et al, The State of Pakistan’s Children 1997, p. 51.
21. Allen Edwardes, The Cradle of Erotica. New York: The Julian Press, 1963, p. 40.
22. Muhammad M. Haj-Yahia and Safa Tamish, "The Rates of Child Sexual Abuse…," p. 1320; Fatna A. Sabbah, Woman in the Muslim Unconscious. New York: Pergamon Press, 1984, p. 28.
23. Samuel M. Zwemer, Childhood in the Moslem World, p. 104; Hilma Natalia Granqvist, Child Problems Among the Arabs: Studies in a Muhammadan Village in Palestine. Helsingfors: Soderstrom, 1950, pp. 102-107.
24. Soraya Altorki, Women in Saudi Arabia: Ideology and Behavior Among the Elite. New York: Columbia University Press, 1986, pp. 72-76.
25. Lloyd deMause, "The Evolution of Childrearing." The Journal of Psychohistory 28(2001): 362-451.
26. Time, October 22, 2001, p. 56.
27. Jan Goodwin, Price of Honor, p. 64.
28. MSNBC October 1, 2001.
29. Benjamin R. Barber, Jihad vx. McWorld. New York: Ballantine Books, 1995, p. 207.
30. The New York Times, October 13, 2001, p. A15.
31. Yossef Bodansky, Bin Laden: The Man Who Declared War on America. Rocklin: Forum, 1999, p. 3.
32. Ibid, p. 4.
33. "60 Minutes," September 23, 2001.
34. Joseph Lelyveld, "All Suicide Bombers Are Not Alike." New York Times Magazine, October 28, 2001, p. 50.
35. The New York Times, October 22, 2001, p. B4.
36. Robert B. McFarland and John Fanton, "Moving Towards Utopia: Prevention of Child Abuse." The Journal of Psychohistory 24(1997): 320-331.
37. Lloyd deMause, "War as Righteous Rape and Purification." The Journal of Psychohistory 27(2000): 407-438.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2010-06-13 03:34 pm (UTC)Мене дивує те тупе семітське варварство, направлене проти статевих органів. Це і іудейська брит міла, і мусульманське обрізання у обох статей, і пуританське наслідування цієї маячні в Британії та США. Як може той, хто пережив це варварство, особливо в свідомому віці, чинити те саме зі своїми дітьми?
no subject
Date: 2010-06-13 04:11 pm (UTC)Як у нас колись були популярні такзв. шоптури, у арабів зараз популярні тури кудись галасвіта, наприклад, Тайвань. Сідає Боїнг з Еміратів, з нього вивалює натовп арабів з сім'ями - баби находу здирають ті свої ОЗК, натягують такі стидобні ганчірки, що і наші бляді такого не одягають, і гуляють по вулицям, доки їхні чоловіки нажираються у найближчому ресторані до свинячого вереску...
no subject
Date: 2010-06-13 04:26 pm (UTC)Але байки про Мухамеда Атту розкривають справжню мету та інструментарій авторів. Усе описане, як я десь недавно читав - це пережитки доісламських язичницьких суспільств, які йдуть урозріз з ученням Пророка Магомета (мир йому), бо не спромоглись його збагнути.
no subject
Date: 2010-06-13 05:02 pm (UTC)Для того, щоб ці канали дивитися, треба спочатку антену встановити і спеціальний пакет придбати. Чи за старою доброю традицією "сухий закон" на порнографію встановити хочете? Чомусь найбільшу кількість запитів на порно зі збоченням якраз з ісламських країн поступає. І з особистим життям в них справи не дуже: http://newsru.co.il/rest/06jul2009/luta8012.html
> Але байки про Мухамеда Атту розкривають справжню мету та інструментарій авторів.
Ніби ото немає ісламського туалетного етикету чи обрізання по живому без наркозу немедичним персоналом?
> Усе описане, як я десь недавно читав - це пережитки доісламських язичницьких суспільств, які йдуть урозріз з ученням Пророка Магомета (мир йому), бо не спромоглись його збагнути.
Язичники не мали такої відрази до тіла, як аврамістичні релігії. Ці всі дикості (може, крім жіночого обрізання) як раз є в Торі, Біблії та Корані. І привіт Магомету (приємного кипіння йому у смолі) з Айшею.
no subject
Date: 2010-06-13 08:01 pm (UTC)Про особисте життя хороше ви джерело навели. Достовірне.
Не знаю, що таке "ісламський туалетний етикет". Якщо миття ануса після дефекації - то цілком схвальний елемент етикету. Нас у школі вчили, що мило та звичай миття в Еуропу принесли хрестоносці з мусульманського Сходу...
Питання про обрізання по живому сунетче-бабаями я ще не вивчив. Можливо, це теж відгомін язичництва. Як у ісусівців - крашанки на Пейсах. Як ви знаєте, що "язичники не мали такої відрази до тіла, як аврамістичні релігії"? Є безліч прикладів, коли язичницькі спільноти, скажімо, Африки, обрізають своїм самицям усе, що стирчить. "Ці всі дикості (може, крім жіночого обрізання) як раз є в Торі, Біблії та Корані". Усе, що є у згаданих вами джерелах, існувало і до появи цих джерел.
Якщо ви таке пишете про Пророка Магомета (мир йому) - то з вас самого демони смоктатимуть кров.
no subject
Date: 2010-06-13 08:24 pm (UTC)> Не знаю, що таке "ісламський туалетний етикет".
Тут є опис в жартівливій формі: http://lurkmore.ru/%D0%98%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%8D%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B5%D1%82
Знизу посилання на "серйозні" ресурси.
Коран і ісламська "культура" відомі тим, що регламентують всі аспекти життя мусульман. Тому іслам є не релігією, а тоталітарною ідеологією.
> Питання про обрізання по живому сунетче-бабаями я ще не вивчив. Можливо, це теж відгомін язичництва.
Якщо питання ставити таким чином, то і монотеїчні релігії - відгомін язичництва. В будь якому разі, обрізання та інші модифікації тіла для Європи нехарактерні. Мудрі римляни (які, до речі, були язичниками) так взагалі карали батьків за обрізання дітей. Відлуння чи невідлуння, але євреї та мусульмани обрізалися і обрізаються. Ба навіть Ісуса обрізали.
> Як у ісусівців - крашанки на Пейсах.
Ну то вже змішення язичництва з біблійськими елементами.
> Як ви знаєте, що "язичники не мали такої відрази до тіла, як аврамістичні релігії"?
Я мав на увазі європейських язичників. Взагалі термін "язичник" дуже узагальнений для опису конкретних людей.
> Є безліч прикладів, коли язичницькі спільноти, скажімо, Африки, обрізають своїм самицям усе, що стирчить.
І не тільки Африки, а і Азії. І не стільки язичники, як мусульмани. Язичників то не так багато і залишилось.
> Усе, що є у згаданих вами джерелах, існувало і до появи цих джерел.
Див. мою тезу про походження аврамістичних релігій від політеїзму.
> Якщо ви таке пишете про Пророка Магомета (мир йому) - то з вас самого демони смоктатимуть кров.
Ой не лякайте мене. Хай той кровожерливий дикун сам демонів боїться.
no subject
Date: 2010-06-13 08:58 pm (UTC)Щодо луркмор'я - маланський "стьоб" над цілком здоровою і правильною (може, аж надто деталізованою) регламентацією. В юдаїзмі регламентація ще тоталітарніша. Одна міква чого варта.
У фразі "В будь якому разі, обрізання та інші модифікації тіла для Європи нехарактерні" ви пропустили слово "були", бо забули про пірсинґ. "Мудрі римляни" в багатьох аспектах свого життя були неабиякі мудаки, хоч, звісно, не нам, трипільцям, про це казати.
На тезу про походження аврамістичних релігій від політеїзму так мнякенько виводив ще Зиґмунд Фройд у праці "Мойсей та монотеїзм".
no subject
Date: 2010-06-13 09:31 pm (UTC)От маю Вам сказати, що в США порнографію знайти набагато складніше, ніж у Європі. Тому воплі ісламістів безгрунтовні. Взагалі, навколо нас тисячі речей, які б ми воліли не бачити, при чому не завжди наші бажання співпадають. Чому фанатики котроїсь з релігій будуть мені казати, що можна, а що ні?
> проте щоразу, як знайомлюся з якимось аспектом цієї релігії, то враження бувають приголомшливі - виявляється, все діаметрально протилежно до засвоєних мною упереджень.
"Роби, як вони кажуть, але не роби, як вони роблять". Що б вони не писали, а на практиці все набагато прозаїчніше: середньовічне жорстоке суспільство, шаріат, пригноблення жінок та опозиції, полігамія, педофілія, тероризм.
От якщо сучасний школяр совкові газети чи інші джерела почитає, то буде свято вірити, що совок - то рай на землі. Так само з ісламом: все красиво на папері.
> Недавно читав, що Жак-Ів Кусто вельми цікавився ісламом і, за деякими даними, його прийняв.
Якщо і так, то й що? От Роже Гароді був комуністом і теж іслам прийняв. На старості часом клепки трохи бракує...
> Щодо луркмор'я - маланський "стьоб" над цілком здоровою і правильною (може, аж надто деталізованою) регламентацією.
Мова йшла про посилання, а не саме луркомор"є. Вибачайте, але як людині по нужному дєлу ходити, то не собача справа ісламу.
> В юдаїзмі регламентація ще тоталітарніша. Одна міква чого варта.
Так я і не казав, що то добре. Іудаїзм в цьому аспекті настільки ж дикий.
> У фразі "В будь якому разі, обрізання та інші модифікації тіла для Європи нехарактерні" ви пропустили слово "були", бо забули про пірсинґ.
Пірсинг, здається, з Азії прийшов до Європи.
> "Мудрі римляни" в багатьох аспектах свого життя були неабиякі мудаки, хоч, звісно, не нам, трипільцям, про це казати.
З сучасної точки зору, так. Але того рівня культури і цивілізації Європа змогла досягти знову лише через тисячоліття після падіння Риму.
> На тезу про походження аврамістичних релігій від політеїзму так мнякенько виводив ще Зиґмунд Фройд у праці "Мойсей та монотеїзм".
І мав в тому рацію.
no subject
Date: 2010-06-13 09:46 pm (UTC)ПиСи. Найрозумніший твір з недавно мною прочитаних написав мусульманин.
no subject
Date: 2010-06-13 09:55 pm (UTC)Якою саме конфесією? Своїх "радостей" в християн вистачає, але до ісламської дикості ще далеко.
> Ознайомлення з Ісламом - у найближчих планах, тому поки що не спішитиму з вами погоджуватися.
Але Ви краще на практиці ознайомлюйтесь. Я ознайомився тільки поверхнево (на прикладі німецьких турків та арабів), і мені вже вистачило. В книгах описують "шарообразньій іслам в вакуумі", якого насправді не існує.
> А тим часом - кому молитися будемо?
Вам видніше. Я не місіонер. Але алаху з його пророками я б молитися не став.
> Найрозумніший твір з недавно мною прочитаних написав мусульманин.
Цінність твору, сподіваюсь, не в тому, що автор мусульманин.
no subject
Date: 2010-06-14 01:03 pm (UTC)no subject
Date: 2010-06-14 01:04 pm (UTC)no subject
Date: 2010-06-14 02:55 pm (UTC)ПиСи. А чого ви такий безапеляційний і категоричний? Я збоку теж таким здаюся?
no subject
Date: 2010-06-14 03:05 pm (UTC)Вивчав, тому і кажу, що багато чого написано слушного, як і в ісламській літературі. Але коли ті ідеї намагалися застосовувати до реального світу, нічого хорошого з того не виходило. Так само і ісламська література: на папері все красиво, а на в реальному житті Абсурдистан.
Той самий сифілітик був не дурнем, а просто падлюкою. Зараз ліві інтелектуали теж з ісламом заграють. Думаю, нічого доброго з цього не вийде.
> ПиСи. А чого ви такий безапеляційний і категоричний? Я збоку теж таким здаюся?
Я, може, і здаюсь безапеляційним, але приймаю заперечення і погоджуюсь зі слушними думками. У Вас це теж трохи присутнє, але в меншій мірі.
no subject
Date: 2010-06-14 05:39 pm (UTC)Ваша фраза "приймаю заперечення і погоджуюсь зі слушними думками" мене доволі насмішила - бо ви не прийняли жодного мого заперечення і не погодилися з жодною думкою. А я надіюсь, що декотрі з них були більш-менш слушні.
no subject
Date: 2010-06-14 05:58 pm (UTC)Абсолютно хорошого я і не чекаю, але деякі речі імплементуються добре, деякі гірше, а деякі гірше нікуди.
> котра може зупинити самі знаєте, що.
І що саме?
> бо ви не прийняли жодного мого заперечення
Я погодився з тим, що в книгах, що Ви читали, могли бути написані слушні речі, з Вашою ремаркою про язичників.
no subject
Date: 2010-06-14 06:14 pm (UTC)Ви добре воюєте в Інеті, я із захопленням читаю ваші пости у Фофудьї. Успіхів!
no subject
Date: 2010-06-14 06:49 pm (UTC)Ну давайте будемо серйозними! Іслам впливає на Нібіру чи взалі на будь-яку матеріальну річ в тій самій мірі, як лунноє свєчєніє на колошеніє сахарной свєкльі.
Нікому ніякі Нібіру не загрожують. Як завжди, апокаліптичні фантазії:
http://astrobiology.nasa.gov/ask-an-astrobiologist/question/?id=2744
http://astrobiology.nasa.gov/ask-an-astrobiologist/intro/nibiru-and-doomsday-2012-questions-and-answers
Тому не варто хвилюватися!
> Ви добре воюєте в Інеті, я із захопленням читаю ваші пости у Фофудьї. Успіхів!
Дякую! Буду старатися!
no subject
Date: 2010-06-14 07:42 pm (UTC)no subject
Date: 2010-06-13 04:51 pm (UTC)Нічого нового в арабських секс-турах теж нема. Починаючи з 70-х, наприклад, німці летіли на т.н. "бумзбомберах" та "триперкліперах" до Азії з тою ж самою метою, щоб відбочити від місцевих моралізаторів.
Я не виступаю за повний проміскуітет та блядство, але до муслімо-пуританського маразму теж доходити не треба.
терроризм, хм
Date: 2010-06-14 08:13 am (UTC)Практически тоже самое мы увидим и в Африке и на островах, куда в 19 веке пришли англичане.
Re: терроризм, хм
Date: 2010-06-14 01:15 pm (UTC)Re: терроризм, хм
Date: 2010-06-14 01:43 pm (UTC)Re: терроризм, хм
Date: 2010-06-14 01:52 pm (UTC)Re: терроризм, хм
Date: 2010-06-14 02:08 pm (UTC)нет, конечно не означает, что обязана... но все-же некое влияние в разное время все эти культуры оказали. а иногда, для воздействия на процесс необходимо лишь очень маленькое усилие.
Re: терроризм, хм
Date: 2010-06-14 02:18 pm (UTC)no subject
Date: 2010-06-14 02:29 pm (UTC)no subject
Date: 2010-06-14 07:22 pm (UTC)Бо вже подібні речі мав сумний досвід коментувати.
Бо з одного боку начебто неправильно бити дітей (саме так, бити). Але ж і ремінь, як "останній" засіб дії - теж не варто викидати.
Бо ремінь, насправді, діє дуже схожим чином, як кийок полісмена: найефективніше працює, коли висить без діла, але його бачать...
Ну і деяку поведінку власних дітей все ж таки іноді доводиться таки ременем "коригувати", бо інші засоби просто не діють.
Що саме цікаве, через "м'яке" місце часто мізки вмикаються. Бо діє як такий отверезуючий засіб, після якого можна й поговорити. Й пояснити. А до цього просто на контак може не йти...
Тож така психоісторія виходить...
Боюся я нинішніх лібералів. Ой боюся. Бо вони задля свого ліберального мислення і доказів, що вони праві, ладні на будь-які злочини проти сім'ї піти.
І, суки, будуть жеж таких як деМоз як підгрунтя залучати...
Нічого, дограємося до ювенальної юстиції. Потім ще наплачемося...
Чи ні? :)
no subject
Date: 2010-06-14 08:03 pm (UTC)Приклад з мого особистого життя. Мій батько мене наказував ременем, але ніколи не принижував. Якщо хтось на мене, щось говорив, він міг і по пиці заїхати. Але коли за діло, то він мене наказував завжди дома, сам, щоб ніхто не бачив, і ніколи не принижував. Сьогодні ременем вріже, а завтра купить дуже рідкісну книгу з моделювання, чи щось подібне. Так роблю і я. Тож у тих, хто нас знає і за нами спостерігає я бачу когнітивний дисонанс - діти отримують інколи ремінцем, але завжди, завидячи мене здалеку, біжать назустріч, обнімаються, підставляють лоби для "кісика"... Я інколи кричу на них, "Я хочу, щоб ви думали своїими головами самі, а не питали мене щоразу, чи маму. Ви не знали, що робити у тій ситуації???!!!" Це не йде ні в яке порівняння з фундаменталістами, котрим ростять мурах, термітів, а не особистостей. Ні? :)
Це саме і є те, що мається на увазі. Ремінь необхідна річ. Завжди. Без ременя інтелігента - справжнього інтелігента , а не "тіліхєнта" - не виростиш. Ні? :)
no subject
Date: 2010-06-14 08:49 pm (UTC)Тож і виходить, що не зважаючи на те, що з дітьми стосунки доводиться вибудовувати, бо через доволі велику увагу до роботи, трохи нехтував їми, але зараз наздоганяю.
Ну і ще не знаю, чи відносити себе до фундаменталістів. Але я дуже часто дивлюся на пастора в своїй церкві. У мене в принципі до нього багато претензій, як до звичайної людини. Але дітей він виховує по різному. І ременем теж. Але ніколи при чужих. І ніколи до "кривавої юшки". Багато спілкується.
І в принципі діти в нього зараз майже всі виросли. І нічого так. Намагаються жити й працювати. Теж не без проблем. Але набагато краще (в плані побудови життя), ніж пересічна більшість.
Його б в США однозначно віднесли до фундаменталістів. Можу навести приклади інших фундаменталістів, що набагато відоміші широкому загалу й також писали про виховання дітей: Джеймс Добсон, Ервін Лютцер (він ще й мав необережність по геях проїхатися :) ). Це люди, які ще досі живі.
Якщо ж щодо "махрового" фундаменталізму, або навіть не фундаменталізму, але просто дебільного патерналізму, так він і в Україні нікуди не подівся. Бо достатньо зараз "батьків", які спочатку зовсім не займаються вихованням, а потім починають "вибивати" з дитини те, що з неї виросло...
До речі, дитинчатам нашої "иліти" не завадило б таки саме ременем... Та ще й привселюдно... Бо там, здається, інакше вже не виправиш...
no subject
Date: 2010-06-14 08:09 pm (UTC)Так що, те що Росія, а НЕ Грузія агресор, у мене не стоїть навіть питання. А з приходом до влади цих окупантів, я вирішив, що це треба перекласти, бо деМоза ніхто, ніколи ще не перекладав.
Ось мій стимул. :)
А приморські "партісанен" - це лайно собаче. Чисто по "Wag The Dog". Не бачу причин так про них базікати. Це просто телесеріал - "пробна кулька". :)
no subject
Date: 2010-06-14 07:37 pm (UTC)Бо вже подібні речі мав сумний досвід коментувати.
Бо з одного боку начебто неправильно бити дітей (саме так, бити). Але ж і ремінь, як "останній" засіб дії - теж не варто викидати.
Бо ремінь, насправді, діє дуже схожим чином, як кийок полісмена: найефективніше працює, коли висить без діла, але його бачать...
Ну і деяку поведінку власних дітей все ж таки іноді доводиться таки ременем "коригувати", бо інші засоби просто не діють.
Що саме цікаве, через "м'яке" місце часто мізки вмикаються. Бо діє як такий отверезуючий засіб, після якого можна й поговорити. Й пояснити. А до цього просто на контак може не йти...
Тож така психоісторія виходить...
Боюся я нинішніх лібералів. Ой боюся. Бо вони задля свого ліберального мислення і доказів, що вони праві, ладні на будь-які злочини проти сім'ї піти.
І, суки, будуть жеж таких як деМоз як підгрунтя залучати...
Нічого, дограємося до ювенальної юстиції. Потім ще наплачемося...
Чи ні? :)