Кульбабки на асфальті.

І знову араби, і знову та ж маршрутка. :)))

Я трохи проспав тому їхав пізніше, саме коли їм до лекцій у медінституті.

Маршрутка ота манюня на вісім сидінь по ходу ліворуч, чотири праворуч, чотири позаду і одне за водієм.
Ліворуч сиділи арабки. Вісім дівчат. Ну, як цінитель жіночої краси через об'єктив фотоапарата, я б сказав, що не такі вже й дурні собою, навіть красиві, хоч платки були у трьох, та вони їх не псували. Помірна кількість косметики, на одній була така стилізована під хіджаб в'язана шапочка з різнокоьоровими квітками-бомбончиками, на інших чотирьох європейський одяг. Хоча у мене щодо жінок дещо інші смаки, та то таке - лірика. Тут говорив фотограф-любитель. :)))

Дівчата мовчали. Двоє з них статечно і обережно тримали накрохмалені білі халатики в кульочках, одна читала чи якусь методичку, чи що.
Зрідка лише перекидалися короткими нечутними мені фразами. Одній (що в європейському костюмі) зателефонували, вона тихо пару хвилин поговорила і відбила. Через деякий час обертаєтсья дівчина, яка сиділа попереду, дає телефон подрузі позаду себе, яка читала методичку, та відразу телефон собі до вуха і її теж не було чути, тихо поговорила не більше хвилини і віддала телефон назад. Решту часу дівчата просто мовчки їхали, дивлячись у вікно.

Здасться дивним, що я так детально описую їх та їхні дії? :))) Неначе я це видумую, ага? :)

Ні, все це запам'яталося на тлі того базарного гирготіння, що влаштували співвітчизники цих дівчат. Зараз, забігаючи наперед, у мене таке враження, що дівчата їх соромилися. Так, принаймні, мені здалося з того, як вони старано дивилися у вікно.

Пацани їхні:

- ахахах
- балябла ахаля махаля
- абляблябля
- мультіляаля
- ахаля-алял-ля
- аххрлятруляля

Уявіть собі це слухати протягом двадцяти хвилин. Це, бля, майбутні медики, чи шо? І вони, таке враження, говорили ОДНОЧАСНО і ОДНОЧАСНО реготали; знаєте, як ото в "Пробудітєсь" на картинках, де у щасливих людей, що радісно спілкуються одночасно у всіх відкриті роти?

Зупинка Національ, до їхнього мед-інституту ще дві зупинки.

- Хлопці, ви як баби базарні! Вам так не здаєтсья? У Вас роти не закриваютсья усю дорогу...
- А? Украінскій? Мі пахано расуміємо...
-Пацани, ви как баби базарниє! Вам нє кажецца? У вас роти нє закриваются всю дарогу. У меня трі дочки, они втроем говорят намного меньше чем ви.
- Мі ні панімаім парюскі. (прєвєд, Зураб!) (скажете, шо я збрехав? провалитися мені крізь землю... хоча мій жж все ж заточений тільки під брехні, тож, не вірте.)

Як це знаймомо ще з армії, коли чурки-духи ніхуя "нє панімалі парюскі", а щойно отримували статус хоча б "черпака", не кажучи вже про "дєда" починали стрекотіти як чістакровния маскфічі)

- Boys, you're like market women. Don't you find? You never closed your mouths all the way. I got three daughters and they talk even less than you.
- Garçons, vous êtes comme des femmes du marché. Ne trouvez-vous pas? On n'a jamais fermé les bouches tout le chemin. J'ai trois filles et elles parlent encore moins, que vous.
- Jungen, ihr viel sprecht wie Frauen aus Markt. Glaubt ihr nicht? Ich habe drei Töchter und sie sprechen nicht so viele wie ihr. (зі скрипом мозку, та все ж дебютував в німецькій... чистити, чистити, та ще раз чистити)

- Ай, сорі, сорі, сорі, ві віль но мор ток. Сорі.

Хвилин на п'ять до їхнього десантування запала тиша. Дівчата їхні похіхікали, з любопитством позиркали не мене...

Зіткнення культур 1

kerbasi-ю, я тобі сьогодні обіцяв цікаві досліди?
Вже є перші результати...